Ким ти хочеш бути, коли виростеш?», – мабуть, це питання входить до списку найпопулярніших питань, які дорослі люблять задавати зовсім маленьким дітям. Минуть шкільні роки, а сакраментальне «Ким бути?» все сильніше тривожить душу і розум як дитини так і її батьків.
Вибір майбутньої спеціальності частенько викликає палкі суперечки батьків і дітей. Адже старші впевнені, що вони краще знають життя, а молодші хочуть обирати самостійно, оскільки це їхнє майбутнє. Хто б не виграв у цій вічній суперечці, результат часто не задовольняє ні дітей, ні батьків.
Можна виділити декілька мотивуючих факторів при виборі професії. Престиж професії і розмір заробітної плати – чи не найголовніші з них при виборі професії, та мало хто з батьків замислюється над здібностями та вміннями свого чада. Навряд чи такий мотив як високий заробіток заслуговує на те, щоб при виборі професії опиратися тільки на нього. Чому? Спитають батьки. Головне, щоб у дитини була зацікавленість до самої професії, щоб вона стала улюбленою справою всього життя. Та часто зацікавленість до змісту самої професії знаходиться десь позаду, на жаль це факт.
Умови та характер праці теж відіграють свою роль у виборі тієї або іншої професії. Наприклад, змінивши місце роботи, іноді можна суттєво змінити й умови праці, - деякі професії це дозволяють.
Ще один фактор – доступність навчання. Одна справа – отримувати вищу освіту в рідному місті, інша – їздити за межі району. Проблема Рахівщини – відсутність місцевих навчальних закладів окрім Рахівського відділення Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, про що неодноразово наголошувалось при проведенні профорієнтаційних уроків. Ринок праці регіону перенасичений такими професіями, як соціальний педагог, вчитель початкових класів. Тож неважко зрозуміти, що, ставлячи на перше місце доступність навчання, випускники істотно обмежують список професій.
На жаль, якщо говорити про доступність навчання в тих випадках, коли на безкоштовній основі до ВУЗу вступити не вдалося, то велике значення має розмір оплати за навчання. Звичайно, і тут можна знайти вихід: взяти кредит у банку, підробляти вечорами, піти на заочне відділення, де плата нижче, – але все-таки отримати бажану спеціальність.
Легко помітити, що багато мотивів вибору тієї чи іншої професії, в кінці кінців, обертаються помилками. Щоб запобігти цьому фахівці Рахівського районного центру зайнятості радять батькам враховувати всі поради, щодо вибору професії їх дітей. Протягом 2012 року вже організовано та проведено 6 профінформаційних семінарів для 70 батьків, на яких спеціалісти служби зайнятості використовують програмно-апаратні комплекси «Профорієнтаційні термінали», які стають помічниками при виборі майбутньої професії. Завдяки терміналу можна дізнатися про стан ринку праці України, затребуваність тієї чи іншої професії в конкретному регіоні, пройти тести на профорієнтацію тощо.
Поради батькам:
1. Не намагайтеся нав'язати дитині те, чого ви колись хотіли, але не досягли. Якщо ви все життя хотіли бути стюардесою, а стали бухгалтером, це не означає, що ваша дитина повинна втілити в життя вашу мрію. Пам'ятайте, що у неї є свої власні плани та мрії, з якими потрібно і варто рахуватися.
2. Не тисніть на дитину, якщо вважаєте її вибір майбутньої професії невдалим. Краще допоможіть їй розібратися, чи справді вона розуміє, чим буде займатися в майбутньому. Адже нерідко, обираючи професію, дитина керується стереотипами, прикладами кумирів тощо.
3. Якщо ваша дитина і досі чітко не знає, ким хоче бути, допоможіть їй виявити те, до чого у неї найбільше лежить душа, "гуманітарій" вона чи "технар", творча особистість чи прагматик. Не можете визначити самотужки - скористайтеся послугами психолога або профорієнтатора при центрі зайнятості.
4. Не бійтеся, якщо вибір вашої дитини припаде на непрестижну, непопулярну чи неінтелігентну професію. Якщо, наприклад, ваш син марить автомобілями, то, можливо, краще дозволити йому здобути фах автослюсаря чи автомеханіка. Адже коли людина займається улюбленою справою, вона завжди досягає успіху. І цілком ймовірно, що в майбутньому ваш син стане власником автосалону, і буде неймовірно вам вдячний за те, що ви не зробили його юристом, може й непоганим, але байдужим до своєї роботи.
5. Пам'ятайте, що обирати майбутню професію потрібно не під час подання документів у вузи, і навіть не протягом останнього шкільного року. Починати треба ще з 7-8 класів. Тоді до закінчення школи дитина вже точно визначиться, ким хоче стати.
Коментарі