ТОП-10 важливих моментів бюджету 2020 року

Зокрема, з'явилися 2 млрд гривень на соціально-економічний розвиток регіонів, або, як кажуть експерти, "хотілки депутатів" (ці гроші йдуть на мажоритарні округи) і 3 млрд гривень від легалізації азартних ігор, але зникла стаття на компенсацію пільгових кредитів на покупку землі, а це 4,4 млрд гривень.

Також можуть сильно зменшитися місцеві бюджети.

Залишається ще кілька потенційно цікавих тем для торгу, так що в підсумковому варіанті бюджету не виключені нові сюрпризи.

Експерти видання"Страна" проаналізували 10 найважливіших моментів проекті бюджету-2020.

1. Макроекономічні параметри та курс долара

Спочатку проект бюджету готувався на розрахунках попереднього Кабміну Гройсмана, які були озвучені ще навесні цього року.

До другого читання кошторис перерахували і звели по-новому. В результаті очікуване зростання економіки зменшивлось з 4% до 3,7%. Інфляція також повинна скоротитися - з 6,1% в першому варіанті до 5,5% у другому. Курс долара знизили з 28,1 гривні до 27 гривень.

Також уряд переглянув очікувані податкові надходження. План по ПДФО виріс на 467 млрд гривень - до 129,4 млрд, за податок на прибуток підприємств - на 4,3 млрд (до 118,9 млрд), з ПДВ з вироблених в Україні товарів - на 3,3 млрд (до 96 , 8 млрд).

При цьому знизили очікування по ренті за надрокористування - на 3,3 млрд (до 49,9 млрд). Скандальний законопроект №1210, який передбачає різке збільшення ренти на видобуток руди, не враховували при підготовці бюджету ні до першого читання, ні до другого читання. Не виключено, що поки його прийняття відкладуть або ж розіб'ють на частини і будуть приймати в кілька етапів.

Але зате з'явилися 500 млн гривень від легалізації видобутку бурштину, хоча відповідний проект поки теж не прийнятий в цілому.

Також зменшили план зі збору імпортного ПДВ - на 7,4 млрд, до 349,5 млрд, що, очевидно, пояснюється зниженням прогнозного курсу долара.

Все це вплинуло і на загальні бюджетні параметри. Так, якщо в першому варіанті бюджету доходи планувалися на рівні 1,079 трлн гривень, то у другому - 1,094 трлн, є, на 15 млрд більше. Витрати теж зросли - з 1,170 трлн до 1,181 трлн, або на 11 млрд гривень.

При цьому дефіцит бюджету зменшили з 95,1 млрд до 94,3 млрд, або на 800 млн гривень.

2. Борги і піраміда ОВДП

Презентуючи проект бюджету до другого читання, прем'єр-міністр Олексій Гончарук сказав, що в наступному році країні доведеться жити в умовах досить серйозної боргового навантаження на казну.

Віддати треба чи не кожну третю гривню. При цьому він запевнив, що позичати влади будуть менше, ніж віддавати. Тобто, поступово, держборг скоротиться.

"Це, м'яко кажучи, не відповідає дійсності і тому, що записано в бюджеті. Так, по зовнішньому і внутрішньому боргу на наступний рік заплановані виплати на рівні 282,1 млрд гривень. Плюс - ще 142 млрд - на обслуговування боргу (відсотки), тобто, всього - 424,1 млрд. Нові позики складуть 365,2 млрд гривень. Але виплата процентів не зменшує тіла боргу. В результаті, загальний борг за підсумками року виросте на 83 млрд гривень ", - говорить економіст Віктор Скаршевський.

"Від першого до другого читання сума держборгу дійсно трохи зменшилася, але тут "фокус "простий - його просто перерахували за новим курсом долара", - додав Скаршевський.

Основна надія в уряду на ринок ОВДП. Облігацій в наступному році хочуть продати на 231 млрд гривень, а виплати за відсотками з цінних паперів складуть 161 млрд гривень.

Тобто, Мінфін, судячи з усього, продовжить будувати піраміду ОВДП.

3. 12 млрд від приватизації

Влада вже не раз заявляла, що в Україні намічається велика приватизація. Скасовано списків об'єктів, що не підлягають приватизації, а в новому забороненому списку поки тільки одне підприємство - Миколаївський бронетанковий завод. Першими претендентами на приватизацію мають стати "Укрспирт", "Центренерго", "Укрпошта" та інші великі підприємства.

При цьому в проекті бюджету до першого читання від приватизації планувалося отримати лише 5 млрд. У попередні роки під цю статтю планували по 17-20 млрд, правда, плани ніколи не виконувалися.

До другого читання планку для приватизації збільшили до 12 млрд. Але при цьому зробили розбивку - 6 млрд від великої приватизації і ще стільки ж - від малої. При цьому, на думку експертів, для великої приватизації це занадто мало, так як тільки ціна "Центренерго", як мінімум, 6 млрд. Для малої приватизації 6 млрд - занадто багато.

"На першій хвилі отримали 2 млрд, а все найцінніше вже пішло", - пояснював "Стране" Олексій Кущ.

"Але на бюджетних доходах ні недовиконання, ні перевиконання по приватизації особливо не позначаться. Це разові надходження, які йдуть не в дохідну частину, а на фінансування дефіциту бюджету", - пояснив Віктор Скаршевський.

4. У регіонів заберуть мільярди

В цьому році реформа децентралізації повинна вийти на фінішну пряму. Очевидно, в розрахунку на те, що на місцях запрацюють собі на життя самі, уряд ґрунтовно порізало бюджетні статті на регіональне фінансування.

По-перше, на 2 млрд гривень "схуд" Фонд регіонального розвитку. Якщо до першого читання йому планувалося виділити 9,5 млрд, то до другого - тільки 7,5 млрд гривень.

Це менше 1% загального фонду бюджету, хоча в бюджетному кодексі записано, що Фонду покладено фінансування не менше 1%. Щоб виправити цю невідповідність, рядок в бюджетному кодексі трохи перепишуть, вказавши, що на регіональний розвиток має йти »не більше 1%" загального фонду.

Фонд регіонального розвитку фінансує проекти з розвитку спортивної інфраструктури, енергоефективності тощо. Проекти проходять подвійний відбір - спочатку на місцевому рівні, потім в Мінекономрозвитку. За словами економіста Віктора Скаршевський, розподіл коштів більш-менш прозорий, так як є чітка формула - 80% грошей ділять в співвідношенні з кількістю населення в тій чи іншій області, 20% дістається регіонам, в яких валовий продукт нижче 70% середнього по країні.

По-друге, 2 млрд, які забрали у Фонду регіонального розвитку, піде на соціально-економічний розвиток регіонів. Здавалося б, спрямованість та ж - гроші в будь-якому випадку отримають на місцях. Але різниця все ж є. Статтю соціально-економічного розвитку традиційно вважають витратами на "хотілки" депутатів- мажоритарників.

"І ніякого прозорого розподілу там немає. Як показує практика минулих років, левова частка коштів дістається провладним депутатам - вони отримують на свої округи в 3-4 рази більше, ніж інші", - зазначає Скаршевський.

По-третє, у місцевих бюджетів хочуть забрати частину податкових надходжень.

В аналітичній записці Асоціації міст України зазначено, що проект бюджету на 2020 рік зверстаний з урахуванням кількох новацій. Зокрема, планується припинити зарахування до місцевих бюджетів частини акцизного податку на паливо (13,44%).

Потенційні втрати від цього нововведення в Асоціації міст оцінюють в 7,7 млрд гривень. І ці втрати не перекриваються обіцяним збільшенням фінансування на утримання місцевих доріг, так як ця сума навряд чи перевищить 4 млрд, та й то, якщо будуть відповідні рішення обладміністрацій. У 2018-2019 роках останні давали по цій статті на місця всього близько одного мільярда.

Крім того, не будуть проводити індексацію нормативно-грошової оцінки землі, а це - ще 2,2 млрд гривень потенційних втрат, - стверджують в Асоціації міст.

Субвенції на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад хочуть залишити на рівні цього року - 261 млрд гривень. При цьому кількість ОТО зросла. У підсумку на одного жителя вийде всього 467 гривень, тоді, як, наприклад, в 2016 році - 1107 гривень. Потенційно місцеві бюджети недоотримають 2,9 млрд, - підрахували в Асоціації міст.

Також недостатньо грошей заклали на медичну і освітню субвенції. За освітою, якщо враховувати зростання зарплат, обіцяний Гройсманом, місцевим бюджетам доведеться викласти зі своєї кишені 27,5 млрд гривень.

Правда, в проекті бюджету до другого читання знайшли якийсь компроміс, пообіцявши додатково 3,7 млрд гривень на доплати молодим вчителям і гарантовані доплати всім іншим за престижність праці. Але це явно не перекриває втрати місцевих бюджетів.

За медичною субвенції потреба за програмою гарантій медобслуговування складає 110 млрд, тоді як планується виділити всього 72,1 млрд. Тобто, мінус для місцевих бюджетів - ще 39 млрд.

Ще 6 млрд на місцях витратять на компенсації проїзду в транспорті і зв'язку для пільговиків, 7 млрд - на штрафи енергопостачальним компаніям, які виникли через несвоєчасне фінансування з держбюджету субсидій.

У проекті бюджету на наступний рік також не передбачено списання заборгованості місцевих бюджетів за середньостроковими позиками, а це ще мінус 9 млрд гривень.

Тобто, прямі втрати місцевих бюджетів від зменшення держпідтримки складуть 13,1 млрд, на медицину і освіту - 78,6 млрд, інші втрати - 55,6 млрд. Всього - 147,3 млрд. «Це призведе до зменшення обсягу і погіршення якості соціальних і комунальних послуг населенню, скорочення витрат на оновлення інфраструктури та проекти розвитку», - прогнозують в Асоціації міст.

5. Менше грошей на субсидії

Одна з головний новацій цього бюджету - зменшення витрат на субсидії. Якщо в 2019 році на них закладено близько 55 млрд, то на наступний рік запланували тільки 48 млрд. При цьому, незважаючи на критику експертного співтовариства, до другого читання цю цифру переглядати не стали. При цьому реальні потреби на субсидії оцінюються в 70 млрд.

У Мінсоцполітики заявили, що всі, хто потребує, без державної допомоги не залишаться. Але перевірки будуть. "Якщо у вас будинок 600 квадратів, ви їздите на новій машині, то очевидно, субсидія вам не дуже потрібна", - сказав на презентації проекту бюджету до другого читання прем'єр-міністр Олексій Гончарук.

Закон про верифікації одержувачів державних виплат президент Володимир Зеленський не підписав - повернув в Раду зі своїми зауваженнями. Тобто, повноцінний механізм перевірок найближчим часом не запустять. Але відсів субсідіантів, який йде вже зараз, швидше за все, продовжиться. Так, грошей не дадуть власникам нових авто до 5 років, тим, хто зробив дорогі покупки, має непоганий банківський рахунок тощо.

На думку економіста, експерта інституту Grouford Олексія Куща, без субсидій може залишитися до 600 тисяч сімей. Тим більше, що комуналка буде дорожчати.

"З початку листопада ціна на газ в Європі зросла в 1,5 рази. На умовах поставки до кордону з Україною тисяча кубів коштує 6,5 тисяч гривень з ПДВ, а з транспортом це буде вже до 8 гривень. З нового року верхня межа ціни на газ для населення, який зараз становить 9,77 гривень за куб, прибирається - люди будуть платити за тими ж цінами, що і промисловість. Не виключено, що в розпал зими ціна дійде до 12-14 гривень за куб ", - додав Скаршевський.

6. Мінус 9 мільярдів на пенсії

Незважаючи на те, що дефіцит Пенсійного фонду весь час зростає, в наступному році держава зменшить дотації.

"Якщо в цьому році компенсація дефіциту ПФ з держбюджету склала 182 млрд, то на наступний заплановано 173 млрд. Це ставить під сумнів автоматичну індексацію пенсій, яка проводиться щорічно з розрахунку 50% від інфляції та 50% від зростання номінальної зарплати в країні", - каже Віктор Скаршевський.

На презентації бюджету прем'єр Гончарук тему пенсій коментував неохоче. Він лише зазначив, що пенсії виростуть, "але незначно". В уряді обіцяють стандартну індексацію, при цьому мінімальна пенсія збільшиться до весни на 150 гривень.

Але все ще може змінитися, причому, явно не в кращу для пенсіонерів сторону.

Як уже писала "Країна", в Мінсоцполітики з'явився законопроект, який пропонує скасувати прив'язку соцвиплат до прожиткового мінімуму.

Там прив'язка до нього зберігається лише для мінімальних пенсій. Але, як розповів нам перший заступник голови Федерації профспілок Олександр Шубін, до них на узгодження зайшов вже інший варіант проекту - прив'язку до прожиткового мінімуму прибрали і для мінімальних пенсій. Їх будуть вважати за певною базовою величиною, а якою вона буде і чи стануть її переглядати - питання поки відкрите. Так що експерти припустили, що зростання мінімальних пенсій теж можуть відкласти до кращих часів.

Натомість держава подбає про тих, кому за 80. Надбавки а догляд за людьми похилого віку українцями виростуть на 40%, а це плюс 670 гривень на місяць. На ці цілі в бюджеті заплановано 806 млн гривень.

7. Аграрії без техніки і дешевих кредитів

Статті щодо державної підтримки аграріїв уряд ґрунтовно "прорідив". Так, з проекту бюджету на наступний рік зникли компенсації селянам на покупку техніки вітчизняного виробництва (зараз повертають 25% від вартості).

До першого читання в проект бюджету-2020 з'явилася стаття на пільгові кредити під покупку землі з фінансуванням 4,4 млрд гривень.

Але до другого читання вона загадковим чином зникла. До другого читання аграріям обіцяють держпідтримку 4 млрд гривень, але не розписано, на які саме цілі.

Ще 240 млн підуть в статутний капітал Фонду часткового гарантування кредитів, і вже звідти можна буде отримати компенсації за позиками на покупку землі. Але сума така мізерна, що говорити про реальний здешевлення кредитів для селян взагалі не варто.

Також примітно, що з бюджету до другого читання зникло фінансування Державного кредитно-експортного агентства (в цьому році - 200 млн).

"Ця структура, крім пошуку нових експортних ринків, повинна також фінансувати і страхувати експорт. Незрозуміло, як без профільного держагентства уряд збирається збільшувати експорт удвічі, як записано в програмі дій Кабміну», - зазначив Скаршевський.

8. Школи та медицина

На медицину в проекті бюджету заплановано 113,3 млрд гривень, що на 10% більше, ніж в цьому році і на 5 млрд, ніж в проекті до першого читання, але все одно менше 5% ВВП, як того вимагають медики.

Додаткові кошти планується направити на реформу екстреної допомоги - за 1,9 млрд куплять 470 "Швидких" і побудують 25 нових пунктів невідкладної допомоги.

Втричі обіцяють збільшити фінансування програми "Доступні ліки". Замість 1 млрд на ліки направлять 3,1 млрд гривень.

На закупівлю ліків виділять 9,7 млрд, що на третину більше, ніж у цьому році, на лікування українців за кордоном, а це, перш за все трансплантація, 1,09 млрд проти 689 млн у цьому році.

Але, за словами глави Національної медичної палати України Сергія Кравченка, цих грошей все одно недостатньо. "Дефіцит - як мінімум, 17 млрд гривень", - говорить він.

За словами Кравченка, якщо раніше медична субвенція регіонам покривала захищені статті витрат - зарплати медперсоналу, комунальні платежі і закупівлю життєво важливих ліків в місцеві лікарні, то тепер ці гроші розподіляються в ручному режимі, і до багатьох клінік просто не доходять.

"З 72 млрд гривень програми медичних гарантій 19 млрд виділено на первинку і 14 млрд на субвенції на три місяці) січень-березень). Таким чином на інші 9 місяців вторинці залишиться 39 млрд. Розумієте, що почнеться з 1 квітня? Тотальне недофінансування установ під гаслом «гроші йдуть за пацієнтом", - написав на своїй сторінці в Facebook відомий інфекціоніст і головний лікар мережі медцентрів Your Baby-Your Family Андрій Волянський.

На освіту, якому в бюджеті до першого читання обіцяли 128,7 млрд гривень, до другого виділили 145,1 млрд гривень, тобто, майже на 9 млрд більше. У порівнянні з минулим роком видатки на освіту зростуть на 23 млрд.

Але на зарплати педагогам дадуть тільки 3,7 млрд гривень. Субвенція на соцзахист окремих категорій педагогів повинна покрити розрив виплати молодим вчителям (10 прожиткових мінімумів) і лопати всім іншим за престижність праці.

Ще 3,5 млрд дадуть на нову програму "Здібна школа для кращих результатів". Але, як вже підрахували в Асоціації міст України, це не покриє реальні потреби освітньої сфери, так що місцевим бюджетам доведеться доплачувати зі своєї кишені.

9. Спецфонд

У проекті бюджету до другого читання більш детально розписали надходження і видаткову частину спеціального фонду держбюджету. Так, в ньому будуть акумулюватися кошти, отримані від перевиконання планів по збору імпортного ПДВ, плата за ліцензії для операторів грального бізнесу, а також 70%, отриманих від конфіскації майна.

Ці кошти підуть на фінансування ряду статей, зокрема: проектів розвитку транспортної інфраструктури (крім вже запланованих на дороги 73, 7 млрд гривень), реформу митниці, Нацполіцію і нову програму "Здібна школа для кращих результатів".

10. Силовики

З проекту бюджету стає зрозуміло, що силові відомства - по-колишньому в пріоритеті у влади. За статтею "Оборона і безпека" на наступний рік заплановано 245,8 млрд гривень, а це близько 5,5% ВВП.

З них Міноборони отримає 130 млрд, а МВС - 93 млрд. За оборонці головним пріоритетом буде нарощувати виробництво і закупівель озброєння, - пояснили в профільному міністерстві. Так, держгарантії виростуть з 3 млрд до 9 млрд. Ще 2,4 млрд отримає Мінекономрозвитку для держзамовлення на виробництво боєприпасів.

МВС, за словами заміністра Антона Геращенко, направить "зайві" гроші на підвищення зарплат поліцейським на 10%, квартири (іпотека на пільгових умовах для 2 тисяч сімей), чергову партію французьких "вертольотів Авакова" і будівництво 20 нових кораблів прикордонної охорони в партнерстві з тими ж французами.

"Також між першим і другим читанням бюджету на 25% або 2 млрд гривень збільшили витрати СБУ", - зазначає Віктор Скаршевський.