"IMEN" - літературний доробок Адальберта Ерделі презентували в Ужгороді (ФОТО)

Ім’я одного із батьків закарпатської школи живопису, винесене у заголовок відоме не тільки на Закарпатті, а й у Європі. Адже Мюнхен і Париж – такі самі «міста Ерделі», як і Ужгород. Однак, саме з імені розпочалася презентація літературного доробку корифея пензля, який виявився ще й неабияким майстром пера.

«Хто назвав Ерделі Адальбертом?» спитав присутніх у читальному залі Закарпатської обласної наукової бібліотеки ректор Закарпатського художьного інституту Іван Небесник, один із ініціаторів і упорядників унікального видання. Адже від народження Ерделі був охрещений як Бийло-Гриць, усі друзі, знайомі, рідня, оточення звали його саме Бийло. Сам же він себе часто називав Джексом. Саме так до нього зверталися і сусідські діти – дядько Джекс. Джексом він підписував і свої щоденники та химерно-прозово-поетичні літературні вправи. Адальбертом художника пойменували вже у часи СРС і епоху творення «радянської» історії мистецтва.

Ця, на перший погляд незначна, деталь стала такою самою новиною для багатьох присутніх на презентації книги, якою стане і сама книга для тих, хто ззвик бачити у Ерделі виключно художника. Виявилося, що він ще й літератор, а також неабиякий мистецтвознавець і літературознавець.

Писана творчість Ерделі стала доступною ентузіастам, які впорядкували і видали у видавництві Олександри Гаркуші товстий том, оснащений двома десятками кольорових ілюстрацій, завдяки дружині Бийла Ерделі – Магдалині Сливці, а від 1955 року – також Ерделі, дружині художника. І хоча вона трагічно загинула 2004 року під час пограбування квартири, у якій зберігалася хутворча спадщина митця, за попередні роки дружби із закарпатськими художниками, мистецтвознавцями, журналістами - передала їм велику кількість текстів. Довіряючи їм все більше і більше, шукала контакту з ними, спілкування, немовби намагаючись устигнути віддати людству усе те, що створив художній геній поруч з нею.

Про пошук щоденників, джерел, які б зробили видання якнайповнішим розповів знаний мистецтвознавець Михайло Сирохман. За його словами, рукописи Ерделі прибули в Ужгород у тому числі і з Нью-Йорку, від колекціонера Імре Пака, який відомий тим, що має найбільшу у світі приватну колекцію картин Мігая Мункачі. Саме з його рук часточка рукописів Ерделі потрапила на батьківщину і вплелася у вінок видання.

«IMEN» - неологізм, створений Бийлом Ерделі. Означає він ті чотири стовпи, на яких тримався сам митець, уся його енергія творів. Бог, любов, мистецтво, нескінченність. Власне, перші три мають характер четвертої, а усі разом утворили нове слово, яким і названо том. Схоже на божественне amen, на противагу ще одному неологизму митця –dimon, подібне до пекельного demon. Напівмістичну сутність обох нам, читачам, ще варто буде пізнати і розкрити.

Книга видана коштом для потреб студентів Закарпатського художнього інституту і доступна наразі у його бібліотеці. Чи піде видання до широкого читача – питання наразі, здається, відкрите. Саме це дав зрозуміти ректор вузу Іван Небесник. Та видається, що доведеться тираж додруковувати, бо лише присутні у вщерть заповненому залі бібліотеки просто їли очима книгу, повну текстів, щоденникових записів, віршів, які закарпатському широкому читачеві

Якщо ви знайшли помилку, виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Коментарі -
Зачекайте...