Громадські активісти розказали про чорну книгу Закарпаття

Із журналістами зустрілися громадські активісти: Олег Лукша, Оксана Станкевич, Тетяна М'ясковська, Валентин Волошин та Володимир Феськов, які розповіли про про реалізацію єдиної в Україні ініціативи громадських організацій Закарпаття по діалогу з 58-ма кандидатами-мажоритарниками у 6 виборчих округах області -  "Довести спроможність бути народним депутатом".

За словами Олега Лукші, така ідея виникла тому, «що конституційне право людей обирати найбільш спроможних  і достойних  реалізується не тільки на виборах». «Ми хочемо, що закарпатці зробили усвідомлений вибір майбуніх парламентаріїв не тільки на основі агітаційних обіцянок і акцій, але й з позиції їх спроможності виконувати відповідальну і високоінтелектуальну роботу народного депутата при безумовних високих моральних якостях, - зауважив Олег Лукша. – ми задали 58 кандидатам-мажоритарникам 10 запитань, на які вони повинні публічно відповісти. Окремі кандидати вже відгукнулися на нашу ініціативу». За словами Олега Лукші, рейтинг В� впав до нуля, парламент не розглядає закони , а просто їх штампує. Тому громадські активісти хочуть «відвернути загрозу формування ще однієї В� з «кнопокдавів» і «тушок» і посприяти свідомому вибору електорату.

Проект підтримали близько 70 організацій, приєдналися також окремі видання. Інформацію висвітлюватиме, зокрема газета «Калейдоскоп оголошень». Як зазначила редактор газети Тетяна Мясковська, редакція підтримала ініціативу з великою охотою. «Оскільки я брала не раз участь у виборах, зсередини знаю всі ті процеси, - додала Тетяна Мясковська.  - У кожному номері газети ми будемо говорити, хто ці кандидати, які йдуть до ВР, будемо ближче знайомитися із кандидатурою практично кожного. Закликаємо долучитися до нашої ініціативи».

Заплановано також провести тематичні круглі столи, а 10 жовтня – Форум виборців Закарпаття, на який мають з’їхатися представники всіх регіонів Закарпаття.

Володимир Феськов зауважив, що будь-який нардеп працює відповідно до порядку денного, що формує йому громадськість. «Наразі громадськість відірвана від законодавців. Люди не знають, хто їхні депутати від Закарпаття. Про це свідчать опитування самої громадськості. І самі депутати самі не знають громадськість і не цікавляться, - каже Володимир Феськов. - Попередні роки і цього року в парламенті розглядались такі законопроекти, які могли зашкодити закарпатцям, зокрема перехід на літній час, про ГЕСи. Жодного разу і жодний нардеп не виступив проти і не захистив інтереси закарпатської громади. Дійсно треба ставити питання, кого ми обираємо. І обирати за тим, як людина готова захищати інтереси краю та розвивати його».

На засіданні йшлося також про перемогу активістів Форуму екологічного порятунку Закарпаття у суді по скасуванню рішення облради щодо Схеми розташування 360 міні-ГЕС на річках області та нові екологічні проблеми у селищі Буштино і селі Косівська Поляна. «Суд скасував це рішення, облрада подала апеляцію у Вищий апеляційний суд. Сподіваємося, що виграємо і цей суд., - розповів О.Лукша. – І саме сьогодні (25 вересня) Великоберезнянська райрада прийняла рішення про будівництво ГЕС у Чорноголовій на ріці Лютянка. Із 29 зареєстрованих «за» проголосували 26 депутатів, і тільки одни був проти (саме він живе у Чорноголовій).  Подібне рішення у березні приймала і Рахівська райрада». Громадськість, як зауважив О.Лукша, не залишить ці рішення. 

Оксана Станкевич нагадала, що для експертизи, що стосувалось схеми розміщення 360 мініГЕС було залучено близько 30 різних експертів у галузі екології і права, 5 наукових інститутів. У результаті підготували 70 сторінок експертних висновків, які були високо оцінені фахівцями комітету екологічної безпеки ВР. «Мова йде не про те, що ми проти мініГЕС взагалі, але до цих питань треба підходити дуже ретельно», - каже Оксана Станкевич.

Форумом екологічного порятунку Закарпаття вирішив започаткувати "Чорну книги Закарпаття" (друкований і електронний варіанти) - для занесення відомостей про правопорушення і злочини у сферах екології і природокористування та рішення (або бездіяльність) органів влади і місцевого самоврядування та посадових осіб, що сприяють таким правопорушенням і злочинам. А також -  заснувати непочесної відзнаки громадськості - "Заслужений губитель природи і довкілля Закарпаття".

Крім того започаткували почесне звання «захисника довкілля Закарпаття», яке вже отримали  Василь Комендар, Оксана Ганич та екс-головний архітектор області Андрій Жига, який за словами О.Лукші 1, 5 роки «стримував схему розташування 360 ГЕС на Закарпатті.