«Пак се ай», «Майфайна», «Гіа ми нич»: дещо про закарпатський діалект
Так склалось історично, що Закарпаття перебувало у складі Австро-Угорщини, Чехословаччини. Сусідувало з іншими країнами та є багатим на національні меншини, і кожна з них залишила свій відбиток у місцевій говірці.
Закарпатський діалект унікальний і неповторний. Навіть у двох близьких селах можуть говорити по різному. А деякі приставки до слів вже стали візитівками певних районів.
Загалом розділяють чотири групи мовного діалекту ужанський, боржавський, марамороський та верховинський.
На Ужгородщині можна почути слово «вадь», що означає або.
«Гія» - потрібно «не гія» - не потрібно. Це слово можна почути на Тячівщині.
- Принагдіно радимо вам переглянути дуже цікаве дослідження, що таке закарпатський діалект та як він зародився.
«Пак» - найчастіше в закарпатців означає потім, але в Іршавському районі вживають, як приставку до багатьох слів. Наприклад, «пак йо» – означає – так. «Пак се ай» - оце так. Пак давай, пак не треба та інші. Слово стало настільки популярним, що його асоціюють з самим містом. І часто можна почути «пак Іршава» від місцевих.
«Йо» використовують найчастіше на Міжгірщині та на Хустщині як ствердження. Коли в розмові хтось хоче сказати – так, так, точно, він каже – йо, йо.
«Ай», або «айно» також означає ствердження, одобрення. Таке слово найчастіше можна почути на Мукачівщині.
«Май» - означяає най. Майсильніший – найсильніший. Так говорять на Винградівщині.
Додавайте ваші улюблені закарпатські слова в коментарі та описуйте їхнє значення
Радимо також переглянути авторську колонку Петра Мідянки про закарпатський діалект.
