«Пак се ай», «Майфайна», «Гіа ми нич»: дещо про закарпатський діалект

«Пак се ай», «Майфайна», «Гіа ми нич»: дещо про закарпатський діалект

Так склалось історично, що Закарпаття перебувало у складі Австро-Угорщини, Чехословаччини. Сусідувало з іншими країнами та є багатим на національні меншини, і кожна з них залишила свій відбиток у місцевій говірці.

Закарпатський діалект унікальний і неповторний. Навіть у двох близьких селах можуть говорити по різному. А деякі приставки до слів вже стали візитівками певних районів.

Загалом розділяють чотири групи мовного діалекту ужанський, боржавський, марамороський та верховинський.

На Ужгородщині можна почути слово «вадь», що означає або.

«Гія» - потрібно «не гія» - не потрібно. Це слово можна почути на Тячівщині.

«Пак» - найчастіше в закарпатців означає потім, але в Іршавському районі вживають, як приставку до багатьох слів. Наприклад, «пак йо» – означає – так. «Пак се ай» - оце так.  Пак давай, пак не треба та інші. Слово стало настільки популярним, що його асоціюють з самим містом.  І часто можна почути «пак Іршава» від місцевих.

«Йо» використовують найчастіше на Міжгірщині та на Хустщині як ствердження. Коли в розмові хтось хоче сказати – так, так, точно, він каже – йо, йо.

«Ай», або «айно» також означає ствердження, одобрення. Таке слово найчастіше можна почути на Мукачівщині.

«Май» - означяає най. Майсильніший – найсильніший. Так говорять на Винградівщині.

Додавайте ваші улюблені закарпатські слова в коментарі та описуйте їхнє значення


Радимо також переглянути авторську колонку Петра Мідянки про закарпатський діалект.

Mukachevo.net
Якщо ви знайшли помилку, виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Коментарі -
Зачекайте...