Останнє рішення Берегівської міської ради щодо надання угорській мові статусу регіональної навряд додасть проблем на офіційному рівні, але може спровокувати загострення на побутовому.

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

Не так однозначно, як це зробила більшість депутатів Берегівської міської ради, сприйняли ухвалення рішення про надання угорській мові статусу регіональної в місті Берегово прості мешканці.

Адже більшість населення в місті – зовсім не угорці за національністю. Так, за переписом 2001 року кількість мешканців Берегова угорської національності становила 48,1%, однак з тих пір етнічний склад районного центру дещо змінився, і зовсім не на користь угорців.

Вже у 2001 році 38,9% мешканців міста складали українці. Саме останні часом почуваються тут «не у своїй тарілці». Аби почувати себе комфортно змушені вчити угорську мову.

«До мене часто підходять клієнти і говорять лише на угорській, – розповідає працівниця банківської установи у місті Берегово (просить не назвати її ім’я). – Я прошу розмовляти українською, адже іншою не володію. У відповідь чула, що живу в угорському місті – мушу знати угорську. Для мене це звучить трохи абсурдно, адже я українка, живу в Україні – чому мене змушують вчити іншу, зовсім чужу для мене мову? Якщо депутати прийняли рішення про угорську регіональну – нехай визнають тоді регіональною і українську, аби українці не почувалися у Берегові зайдами і чужинцями...»

На жаль, постійних та безкоштовних курсів вивчення угорської мови для всіх бажаючих в місті немає. Тому бажаючи змушені наймати приватних репетиторів.

З наданням угорської статусу регіональної мови депутати не врахували моменту, що практично угорська мова вже давно діє в Берегові на тих самих правах, що і  українська. Місто має подвійну назву Берегово-Берегсас (про це свідчать таблички на в’їздах до міста, на деяких державних установах, освітніх закладах тощо), назви більшості закладів торгівлі також дубльовані на двох мовах, а деякі взагалі містять лише одну – угорську в тому числі. У закладах торгівлі працівники часом не володіють жодною мовою, окрім угорської, а в районі такі зустрічаються і серед працівників сільських рад.

Затвердження статусу регіональної може викликати неправильне розуміння цього рішення у простих громадян, які можливо будуть вимагати розмовляти з ними виключно угорською у всіх установах, і не лише державних. А це, у свою чергу, призведе до неминучих конфліктних ситуацій. 

Аналітики та деякі політики вважають, що прийняття регіональних мов в Україні – крок до сепаратизму. «Ми не хочемо, щоб наша мовна проблема вирішувалася за рахунок документу, який завдає шкоди інтересам всієї країни і сприяє сепаратизму», – це слова голова кримськотатарського Меджлісу Мустафа Джемілєв.

Колишній політв'язень, Герой України Левко Лук'яненко сказав у ефірі «5 каналу»: «Закон України «Про засади державної мовної політики» ... спрямований на розкол Української держави».

Загроза сепаратизму – досить небезпечний момент, тим паче для Закарпаття. Він пов’язаний в тому числі з початком отримання громадянства Угорщини за спрощеною схемою, що з успіхом впроваджується в консульських установах Угорської Республіки на Закарпатті. Скільки нині людей з подвійним громадянством проживає в області не знають навіть спецслужби, які мають слідкувати за такими процесами для забезпечення цілісності та безпеки держави.   

Не випадково саме у Берегові був відкритий і офіс-приймальня угорського депутата від партії Йоббік Бейли Ковача. Ультрарадикальна партія Йоббік виступає за створення «Великої Угорщини» на теренах «угорських етнічних земель» – України, Румунії та Словаччини. Вона лобіює і створення автономії для угорців, які мешкають в сусідніх державах. На Закарпатті, зокрема мова йде про створення так званого Притисяньського автономного району, де угорці будуть домінувати.

«Законотворча ініціатива регіоналів гарантує чималі гроші перекладачам з регіональних мов. Весь документообіг парламенту, уряду та адміністрації президента вестиметься тільки українською і обов'язково перекладатиметься на регіональні мови. За мовною ініціативою парламентарів, судді та нотаріуси мають вивчити другу мову самі», – повідомляє ТСН.

Отже, віднині преференції під час прийому на вакантні посади, в пергу чергу у державні установи, у Берегові матимуть ті, хто володіє угорською мовою. Всі інші залишаться за бортом.

Услід за містом Берегово регіональну угорську мову можуть затвердити в Ужгородському (де мешкає 32,6% угорців, згідно з переписом 2001 року), Берегівському (76,3%), Виноградівському (26,1 %) та Мукачівському (12,7%)районах Закарпатської області.

• Берегово
• Берегсас
• угорська мова
• Іштван ГАЙДОШ