У медичних колах України виникла жвава дискусія про долю "незручних" пацієнтів. Так називають тих, кого вилікувати не вдається, а в лікарні вже допомогти нічим не можуть
Викликом для всієї медичної системи стала ситуація з 4-річним Кирилом. Після видалення пухлини головного мозку та ускладнень, дитина лишилася майже нерухома. Хлопчик харчується через зонд, бо не може ковтати. Він не рухається, не розмовляє, лише деколи кліпає очами.
На сьогоднішній день українська медицина безсила поставити малюка на ноги. А тому в лікарні вирішили, що дороге стаціонарне ліжко використовується неефективно, тому дитину слід виписати додому. Медики загалом проти того, щоби лікарні ставали гуртожитками.
Натомість рідні бояться лишатися наодинці з тяжкохворими. Людей лякає відсутність медичного обладнання і фахової допомоги. Відповідні потребі реабілітаційні заклади існують, але вимогам догляду за важкохворими вони задовільняють вельми умовно, вважають батьки Кирила. Відтак вони проти домашньої реабілітації дитини.
Між сторонами розгорівся конфлікт. Лікарі впевнені, що належний догляд цілком можна організувати в домашніх умовах. Батьків таких дітей зазвичай навчають, як користуватися спеціальними апаратами, як робити масаж, як стати медичною сестрою. До Кирила всі погоджувались і залишали палати. Такого прецеденту не було 23 роки, кажуть у лікарні.
Через історію з Кирилом рада із захисту прав пацієнтів пропонує Міністерству охорони здоров'я і Міністерству соцполітики разом шукати відповідь на запитання, що робити з пацієнтами, які не вписуються в загальні рамки. Бо насправді йдеться не про один випадок, таких пацієнтів у країні тисячі.
Коментарі