На Закарпатті пройшов фізкультурно-мистецький фестиваль "Зірки досяжні"

У день незалежності України священнослужителі Мукачівської єпархії з благословення архієпископа Мукачівського і Ужгородського Феодора, взяли участь у третьому фізкультурно-мистецькому фестивалі «Зірки досяжні» гора «Полонина Руна», який проходить у підтримку людей з обмеженими фізичними можливостями.

 

Фізкультурно-мистецький фестиваль «Зірки досяжні» гора «Полонина Руна», який проходить у підтримку людей з обмеженими фізичними можливостями не можна назвати фестивалем. Це скоріш прояв нашої любові до ближніх, яким не зовсім комфортно сидіти в інвалідному візку, чи то не повністю бачити світ, чи то ходити з допомогою костилів тощо.

У своєму житті вже довелося бути донором. А от волонтерами стали вперше. Враження незабутні. Судіть самі чудова всесвітньо відома Полонина Руна. Висота гори 1842 метри над рівнем моря. Тут і тепер в тебе є шанс реально, а не словах допомогти «інваліду». Останнє слово взяв до лапок, тому що на фестивалі від волонтерів вперше в житті почув феноменальні слова про людей з обмеженими фізичними можливостями. «Це люди не з обмеженими фізичними можливостями, а люди з над можливостями».

Все було радісно, тепло, по-християнськи, з молитвою і потом на лобі.

Піднімаємося вверх. Чуєш позаду себе розмови «а ми з Луганська, ми зі Львова, а ми з Одеси». Масштаб волі і сили духу в цих «над-людей» великий. Всіх волонтерів, тай взагалі всіх присутніх об’єднала добра справа заради них. Серед присутніх небуло поділу на багатих і бідних, мерів і священиків. Всі були рівні в допомозі їм.

Піднялися на Полонину. І тут на висоті, де перед тобою відкривається Богом створена природа у всій красі – розумієш, що хто не був тут той, ще не бачив Закарпатті в повній мірі.

Далі подячний молебень. Дякуємо і молимося Богу за все. І за державу, і за силу волі, і них. Що через них і ми на кілька годин стаємо ближчими до їхньої біди і болі.

Під час молитви на такій висоті розумієш, що Бог і небо ближчі до тебе на 1842 метри. Без коментарів!

Сьогодні бій з самим собою для людей у візочку закінчився перемогою себе і болю! Це додає наснаги, віри, оптимізму їм і нам.

Нехай Господь завжди буде поруч з ними!

 

Олександр Монич
Якщо ви знайшли помилку, виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Коментарі -
Зачекайте...