Закарпаття захищається від стихії

Прикордонне місто Чоп, населення якого паводкова Тиса не раз ставила на грань евакуації, тепер може заспокоїтися: завершено реконструкцію 18-кілометрової дамби, яка захистила від грізних вод примхливої ріки не тільки потужний залізничний вузол або "західні ворота України", як ще називають Чоп, а й кілька навколишніх сіл. Згадану дамбу журналісти встигли наректи "президентською". Справа в тому, що навесні минулого року Глава нашої держави відвідав низку водозахисних споруд області, у т.ч. й згадану дамбу біля Чопа /між селами Саловка і Соломонове/. Віктор Ющенко не приховував свого невдоволення тодішнім ходом робіт. Після цього об`єкт включили до переліку пріоритетних, залучили додаткові сили, техніку, і темпи робіт суттєво прискорились. Це належно оцінив Президент під час недавнього перебування на Закарпатті. - Основне - дамба існує,- сказав Віктор Андрійович.- Увага до цієї теми не зменшується, фінансування у цьому році буде дещо нижчим за обсяги 2006-го, але - більше 70 мільйонів гривень. Акценти переміщуватимуться вже не на те, як будувати земляні вали, а як концентруватися на технічній документації щодо нових технологій укріплень, проектування ємностей для паводкових вод. На це й буде скерована основна частина фінансування у поточному році. Загальний обсяг виконаних на дамбі робіт - 21,4 млн гривень. Вартість одного кілометра реконструйованої дамби становить 1,3 - 1,4 млн гривень. Оскільки ця водозахисна споруда знаходиться на кордоні з країнами Євросоюзу /Угорщиною та Словаччиною/, то у подальшому виконуватимуться ще деякі додаткові роботи, аби довести інфраструктуру об`єкта до європейських вимог. Виділені на цей рік кошти концентруватимуться в основному на перехідних об`єктах з високим ступенем будівельної готовності. Разом з тим виконуватимуться проектні роботи на перспективу, зокрема щодо будівництва в області 42 акумулюючих ємностей у гірській місцевості та 24 протипаводкових польдерів - у низинній.. Завдяки цим заходам, за попередніми розрахунками, можливе зменшення рівня паводкових вод на держкордоні з Угорщиною на метр-півтора. - Тому, - вважає заступник голови Закарпатської обласної держадміністрації Олександр Карташов,- вирішення проблеми протипаводкового захисту потребує спільних зусиль країн-сусідів. Оскілки реалізація намічених на Закарпатті спільних заходів матиме значний позитивний вплив на протипаводковий захист країн - членів Євросоюзу, то Угорщина - повноправний член європейської спільноти, мала б ініціювати й підтримувати виділення Євросоюзом коштів на реалізацію протипаводкових програм у нашому краї. Адже будівництво акумулюючих ємностей і польдерів на Закарпатті дасть змогу зменшити навантаження на протипаводковий комплекс не тільки в Україні та Угорщині, але й у таких країнах басейну Тиси, як Словаччина, Румунія, Сербія, Чорногорія. На самому ж Закарпатті визначено понад 50 потенційно небезпечних ділянок, де існує загроза затоплення населених пунктів. Торік була уточнена діюча Програма комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса у Закарпатській області на 2002-2015 роки, яка передбачає виконання робіт на 2,4 млрд гривень. Програмою також передбачено створення єдиного протипаводкового комплексу та прогнозування повеней і зон затоплення, оперативне оповіщення всіх учасників водогосподарського комплесу басейну р.Тиса про загрозу виникнення та проходження паводків, а головне - активне управління паводковим стоком шляхом здійснення організаційних та інженерних заходів на водозбірній площі, чого досі не було у жодній з протипаводкових програм по Закарпатській області. Чи не тому й збитки від попередніх катастрофічних паводків були такі відчутні. Зокрема, лише повінь 1998 року завдала області шкоду більш як на 800 мільйонів гривень. А ще ж був руйнівний паводок 2001-го... Принципово нові технічні рішення Програми схвалили країни - учасниці Водного Форуму. Реалізація передбачених Програмою протипаводкових заходів до 2015 року забезпечить захист від шкідливої дії великої води 500 населених пунктів гірського краю, 2600 виробничих об`єктів та 200 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь. Торік на виконання водозахисних робіт у Закарпатській області було виділено 80,8 мільйона гривень, що у сім разів більше, ніж у 2005-му. Це дозволило якісно і своєчасно виконати передбачені на 2006 рік завдання і ввести в дію передбачені потужності, у т.ч. й уже згадану "президентську" дамбу. Виконанню Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса сприяє й постійна увага зі столиці. Зокрема, минулої осені це питання аналізувалося на виїзному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. А перед тим воно розглядалося на розширеному спільному засіданні колегій Міністерства охорони навколишнього природного середовища та Закарпатської облдержадміністрації. До речі, під час підготовки проекту Програми дій уряду на 2007-2011 роки Держводгосп подав Мінприроди України пропозицію віднести програми захисту від шкідливої дії води, у тому числі й Програму комплексного протипаводкового захисту в басейні Тиси, до пріоритетних напрямів роботи. ФОТО З АРХІВУ: Віктор ЮЩЕНКО знайомиться з ходом робіт із нарощення водозахисної дамби уздовж річки Тиса (7 квітня 2006 р.). Ярослав ЯДЛОВСЬКИЙ, Укрінформ. Закарпаття онлайн