Часом, коли вам здається, що вас ображають або відсилають куди-небудь ненормативною лексикою – не поспішайте ображатися чи розмахувати кулаками. Можливо, це просто назва села чи міста, до якого вам пропонують поїхати.

Кумедні назви існують по всьому світу. Наприклад, в Австрії є село Fucking, в Росії селище – Сучкіно, а на Чукотці – Іннах. Але ж це і робить наше життя веселішим. Щоправда, важко уявити людей, які кажуть: «Я з Бухалова» (Росія) або: «Мої батьки познайомилися у Задові» (та ж, таки, Російська Федерація).

Мукачево.net склав рейтинг найкумедніших назв закарпатських населених пунктів. Ми, навіть, і не знали, що їх так багато. Отож:

№ 1

Перед жителями відомого усім закарпатцям села Мукачівського району – Лохова, кілька років тому стояло питання про зміну назви, але тамтешнім мешканцям не захотілося цього. У самого села, до речі, є й тезка у сусідній Росії. 

№ 2

У мальовничому Свалявському районі розташоване село з прекрасною природою – Драчино. Гарні пейзажі сприяють великому притоку туристів. 

№ 3

Загалом, близько двох тисяч людей у Закарпатті живуть у Геївцях: Малих, Великих та Руських. Усі ці щасливці, мешканці Ужгородського району. 

№ 4

Четвертий щабель у рейтингу село з назвою Гута, що на Ужгородщині, яка, до слова, ледь не найбагатша на веселі назви. У другій половині XVIII ст. села були заселені руськими переселенцями.

№ 5

За Кінчешем та селом Концово того ж таки Ужгородського району – п’ята позиція. В письмових джерелах Концово згадується таким чином: "Koncháza", а свою назву воно отримало від першого власника на ім’я Конц.

№ 6

Шоста сходинка і село Мукачівського району Серне, що відноситься до Сернянської сільської ради. Стара назва села Рівне. Чим вона не подобалася – невідомо.

№ 7

Сьому сходинку ділять назви населених пунктів з однаковими закінченнями, але з різних районів: Неветленфолу (Виноградівський) та Берегуйфалу (Берегівський район). Раніше, до 2000 року, Неветленфолу називалося Дяковим, а Берегуйфалу — Новим Селом.

№ 8

Бегендяцька Пастіль з Великоберезнянщини – на восьмому щаблі. Живе тут всього-на-всього 206 чоловік. 

№ 9

Гірське село Волосянка з того ж Великоберезнянського району – дев’яте. Заснували його у 1549 році, а за переписом 1910 у Волосянці проживали українці, угорці та німці. 

№ 10

Ужгородське Пацканьово розляглося на ріці Бистра і у різні часи називалося — Потокошем та Потконовцями. Родом звідси український скульптор-різьбяр, лауреат Шевченківської премії 1983 року Василь Свида. 

№ 11

Худльово – відкриває другий десяток. Це село в Ужгородському районі на річці Віолла. За легендою назва села походить від слова «ходулі», на яких люди переходили через річку. 

№ 12

Село Сасово є у Тячівському та Виноградівському районах. Разом сасівців тисячі дві. На противагу, місту Сасову, що у Російській Федерації, де населення 28 тисяч. 

№ 13

Село Фонтиняси Тячівського району славиться гарними краєвидами та налічує близько 600 мешканців. 

№ 14

У тому ж Тячівському районі є прекрасне село Чумальово. Його назва, за легендою, походить від прізвища першого жителя Чумаля. Угорською мовою назва села звучала як Чомальфолво. Родом з Чумальова живописець, що минулого року увійшов до списоку ТОП-100 найвпливовіших людей Закарпаття Антон Ковач.

№ 15

Ніякого расизму, але у Закарпатті є два села з доволі радикальними назвами - Негровець у Міжгірському районі та Негрово в Іршавському. Перша згадка про село Негровець датується 1463 роком, а його населення – 2 тисячі чоловік.

№ 16

Село Стригальня Міжгірського району раніше носило назву, що не надто різниться від сьогоднішньої – Стригальні і було засноване у 1400 році. Проживає у населеному пункті 500 чоловік. 

№ 17

Скотарське Воловецького району вперше згадується у документах 1607 року. З назвою не так вже й важко розібратися – це було село скотарів. За іншою версією «Скотарське» походить від назви однойменного ставка, що протікав тією місцевістю. 

№ 18

На вісімнадцятій позиції село Ляхівці Ужгородського району. Колишня назва - Лемківці. В джерелах XV ст. село відоме під мадярською назвою "Lengenfalua,", що в перекладі означає "Польське село". В XVI ст. його назва - "Lagocz". 

№ 19

Передостаннє у рейтингу село Порошково, що на Перечинщині. Саме тут народився український композитор та хоровий диригент – Михайло Кречко.  

№ 20

І замикає ТОП кумедних назв село Мукачівського району з назвою Пузняківці. У ньому мешкає 1600 чоловік. Найближчі до Пузняківців села – Лісарня, Верхня Визниця та Щасливе. 

Звісно, кожне село на Закарпатті має унікальну і цікаву назву. Особливо незвичні вони для вуха жителів східної та центральної частини України. Втім, усе це просто пояснити проживанням на території області великої кількості національностей та роками, коли землі належали Австро-Угорщині.   

Гарного вам настрою і веселого населеного пункту на шляху!

• кумедні назви
• закарпатські села