Британські волонтери борються зі сміттям у Харкові

У селі Тернова під Харковом тиждень гостюватимуть волонтери з Британії. Шестеро дорослих і семирічний хлопець приїхали з Лондона власним автобусом - вчити місцевих дітлахів дбайливо й ощадливо ставитись до навколишнього середовища.

 

Назвали акцію – міжнародний табір "Екошко", його гасло: "Заради гідного життя – сортуєм на селі сміття".

 

Ініціатор проекту – Анна Геращенко. Тернова – її рідне село, і вона вже кілька років намагається навчити односельців не засмічувати довкілля.

 

Каже, що проблема не тільки в байдужості людей, головна причина прозаїчніша: у Терновій немає комунальної служби, яка б вивозила звідси сміття, і людям просто нікуди дівати побутові, будівельні та будь-які відходи. Тому Аня мріє привчити сусідів хоча б не засмічувати річку та ліс.

 

"Цільова аудиторія" еко-акції – маленькі мешканці села. Аня вважає: ніж перевиховувати дорослих, ліпше змалку привчати дітей не смітити та прибирати за собою. Метод - не повчання і не нотації, а ігри та забавки.

 

Справа майбутнього

 

Вінка Петерсен, одна з британських активісток, розповідає: нічого жахливого в Україні не побачила, сміття тут не більше, ніж, наприклад, у Сенегалі, Гані або Румунії, куди Вінка їздила зі схожими проектами.

 

"Я вже доволі довго займаюся подібними акціями, вважаю, що це – справа майбутнього. І цей проект – він значно складніший, ніж просто прибирання лісу. Він і соціальний, і освітній, і виховний. Він об’єднує людей спільною метою", - каже активістка. Збирання скла і пластика у лісі для дітей – в першу чергу гра, вважає Вінка, але ця гра непомітно вчить малечу дбайливо ставитись до природи.

 

Українські діти, хоча спершу й побоюються іноземців, вже за кілька днів стають ліпшими друзями: насправді вони допитливі, доброзичливі, охоче спілкуються (переважно жестами) і - за прикладом гостей - із задоволенням прибирають сміття у сусідньому лісі.

 

Ернст Тарсторн, волонтер з Британії: "Через мовний бар’єр в мене поки що не дуже виходить спілкуватися з дітворою. Але я планую приїхати сюди наступного року, якщо вийде, і за цей час я обов’язково, хоча б трішки, вивчу мову".

 

Так само обіцяє "налягти" на англійську й Діма Назаров, школяр з Тернової. 12-річний хлопець перший день провів осторонь, але неподалік від табору "Екошко". Зізнається, що акція його приваблює, але оцінки за іноземну мову в нього не дуже гарні, тому Діма дещо соромиться іноземців. Вже наступного дня хлопець здолав свою сором’язливість і долучився до компанії волонтерів.

 

Однодумці здалеку

 

З Лондона до Тернової британці їхали тиждень: за кермом Вінка чергувалася із Полою Лемонт, подругою та соратницею.

 

Українські дороги жахливого враження на дівчат не справили, кажуть: значно складніше призвичаїтися до лівобічного руху, тому їхали обережно й повільно. Подорожують волонтери на старенькому "Мерседесі". Щоправда, питання про назву автобуса гості спершу не зрозуміли і сказали, що імені в нього немає, але ідея назвати свій бусик їм так сподобалась, що вони пообіцяли придумати лагідне прізвисько.

 

Підсумки акції підбивати ще зарано, каже Анна Геращенко, до того ж результат хотілося б вимірювати не кількістю зібраного пластику або скла, а кількістю "завербованих" однодумців.

 

Аня зізнається, що час від часу відчуває розпач, але все ж таки воліє радіти, що хтось один відгукнувся і прийшов на допомогу, ніж засмучуватися через сто сусідів, які проігнорували ініціативу: "За два роки в моєму селі ми зібрали з десяток тонн пластику, скла та плівки, які пішли на переробку, і на отримані гроші ми встановили три дитячих майданчики. Мені хочеться показати, що навіть в наших реаліях, попри безнадійну, на перший погляд, ситуацію – все можливо. Головне, що на наш заклик з радістю відгукуються діти, і не тільки малеча, але й старшокласники. Це – маленька, але така велика перемога".