Виноградівський замок Канків знову заростає чагарником (ФОТО)

Замок Канків (Канко) - головна візитівка закарпатського Виноградова, розташований на східній околиці міста, біля підніжжя Чорної Гори. Вперше ця місцевість згадується в угорській хроніці «GestaHungarorum» 903 року, де розповідається про прихід угорців в Тисо-Дунайську низовину. Одні дослідники вважають, що на той час замок вже стояв - і був укріпленим городищем місцевого слов'янського вождя, що захищало місцевість від нападів. Інші цю теорію відмітають як хибну.

Але точно відомо, що у 1307 році угорський король Кароль Роберт дарує місто Севлюш (нині Виноградів) та Севлюшський замок жупану БекеБоршо. А 29 серпня 1399 року король Сигізмунд (тодішній король Угорщини) передав замок у володіння барона Петера Перені. На місці дерев'яного укріплення зводять кам'яну фортецю - «для зміцнення могутності держави, збереження світу і спокою для дворян і їх підданих, щоб вони могли жити без страху». Барон передає замок монахам-францисканцям, щоб ті перетворили його на монастир, а сам будує неподалік собі палац.

Згодом до монастиря були перенесені святі мощі Яноша Капістрана, який прославився у битві з турками під Белградом у 1456 році. За цей час замок постійно укріплювався та добудовувався. Однак пізніше, у період Реформації, неодноразово був захоплений та частково зруйнований.

У 1573 році вперше зустрічається назва замку «Канко». Існує припущення, що назва пішла від назви монашеського одягу з капюшоном. Остаточно замок був зруйнований в останній третині XVI століття за наказом австрійської імператорської влади, яка в цей час вела активну боротьбу проти угорського дворянства.  Замок перестав виконувати функцію форпосту і у 18-19 столітті місцеве населення починає використовувати його каміння у якості будівельного матеріалу, в тому числі для терас на Чорній горі, де вирощували виноград.

Хоча ще на початку ХХ століття угорський історик Елемір Соос відвідав Севлюш та склав загальний план споруд замкового комплексу (замку, каплиці та костьолу). В цей час каплиця ще мала дах, а споруда знаходилася у досить непоганому стані.

У 1976 році на території замка знімають один з епізодів фільму «Табір уходить в небо» (реж. Е. Лотяну). Найцікавіше, що на той час у капличці можна побачити фрагменти середньовічних фресок, що до цього часу не збереглися. Не збереглося і дахове покриття.

У 1989 році буферну зону навколо замку місцева влада роздала мешканцям Виноградова, які почали швидко будувати тут свої приватні будинки. У 2007 році в замку працює археологічна експедиція УжНУ. А у квітні 2009 року представники Агентства місцевого розвитку Виноградова повідомили, що під контролем агентства було розроблено проект по вивченню, використанню та утриманню замку. Львівський інститут «Укрзахідпроектреставрація» почав розробку проектно-кошторисної документації. З власниками земельних ділянок поблизу замку мали заключити спеціальні охоронні договори.

Нині замок Канків знаходиться у руїнах. Лише деякі фрагменти замкового комплексу все ще піднімаються на значну висоту. Найкраще збереглися фрагменти укріплення північно-східної стіни замку - тут можна побачити руїни двох башт з бійницями. Замкова каплиця також знаходиться в руїнах. А костьол зруйнований аж до своєї основи.

У квітні цього року виникла ідея підсвітки руїн замку Канків з 21 до 2 години ночі. Також на території пам?ятки провели  роботи з благоустрою, руїни очистили від чагарників, прибрали сміття.

Однак сьогодні Канків знову заростає чагарником. Таке враження, що у семи няньок дитя без ока. Бо опікуються замком безліч громадських організацій, місцева та обласна влада, депутати всіх рівнів. Але роблять це час від часу - коли на носі якась чергова подія. Скоро вибори. Значить пора знову комусь братися за Канків?