Президент подолав кордони

Війна — війною, а робота — роботою. Не зважаючи «розборки», які то затихають, то спалахують з новою силою на політичному столичному Олімпі, Президент України у неділю та понеділок в рамках візиту на Закарпаття провів переговори з керівниками Угорщини та Румунії та принагідно вирішив ряд проблем, які турбували закарпатців. ІНТЕГРАЦІЯ В ЄВРОПУ Закарпатці, принаймні ті, що живуть поруч з угорським кордоном, зможуть їздити до сусідньої держави за спеціальними електронним багаторічними картками замість віз – про це у тому числі розмовляли Президент України Віктор Ющенко та прем’єр Угорщини Ференц Дюрчань на зустрічі у мукачівському готелі «Зірка». Цікаво, що крім посадових осіб — глави Секретаріату Президента України Віктора Балоги, його заступника Олександра Чалого, нашого губернатора Олега Гаваші, посла України в Угорщині Дмитра Ткача, у зустрічі також брали участь голова ради директорів корпорації «Індустріальний союз Донбасу» Сергій Тарута і президент Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» Микола Пашкевич. Наш Президент та угорський прем’єр домовились про перспективи укладення угоди про спрощення перетину кордону, про можливість спільного контролю у пунктах пропуску, синхронізацію процедур із запуску транспортного коридору №5. Найближчим часом фахівці повинні підготувати план розвитку українсько-угорських відносин на наступні кілька років, у тому числі, в торговельно-економічній сфері. А ще в цьому році у березні до Угорщини поїде український прем’єр, у квітні — Президент, а в середині літа — спікер. Про міжнародну співпрацю йшлося й на зустрічі Віктора Ющенка з румунським президентом Траяном Бесеску. Глава сусідньої держави наголосив, що «Румунія є прикордонною країною ЄС, але вона не стане кордоном, який ізолюватиме Україну від Європи. Навпаки — кордон буде відкритим. Ми будемо раді вам у Євросоюзі». Для практичної реалізації цього президенти домовились, що за 3-4 тижні наші громадяни зможуть їздити в Румунію за безкоштовними візами, а румунські до нас – без віз. Бесеску та Ющенко також узгодили регламент роботи українсько-румунської президентської комісії, її перше засідання планується провести під час наступного візиту Президента України до Румунії ще у першому півріччі цього року. У ньому візьмуть участь й місцеві керівники прикордонних територій. Президент України висловив зацікавлення української сторони в участі у приватизації автомобільної корпорації «Daewoo Automobile Romania» і підтвердив інтерес України до розвитку газотранспортного проекту Nabuссo. Поки Міжнародний суд ООН у Гаазі винесе рішення щодо делімітації континентального шельфу і спеціальних економічних зон України і Румунії в Чорному морі (вердикт очікується десь наприкінці 2008 року), Ющенко не заперечує можливості вирішити це питання на двосторонньому рівні. Діаспора – особливий шматок у взаєминах Під час розмови з Ференцем Дюрчанем про гуманітарну українсько-угорську співпрацю, Віктор Ющенко порушив питання відкриття у Будапешті пам’ятника Тарасу Шевченку, а з румунським президентом обговорив питання відновлення роботи двох українських ліцеїв. Журналісти на прес-конференції у Мукачеві запитали В.Ющенка як бути з тим, що Україна створює всі можливості для культурного розвитку нацменшин, тоді як сусідні держави згортають українські інституції. Віктор Андрійович відповів, що наша держава проводить дуже чітку діаспорну політику і українці за кордоном повинні це знати. Наприклад, стосовно Польщі українська сторона сформувала біля 70 питань, які сподівається вирішити. «Вважаю доцільним продовжувати діалог і в цих умовах» На час приїзду Президента на Закарпаття знову стали актуальними питання співпраці різних гілок влади – напередодні приїзду глави держави, у середу, відбулася зустріч Президента з прем’єром та головою Верховної Ради, після якої було оголошено про «закопування сокири війни», а вже у п’ятницю депутати з коаліційної більшості та БЮТу ухвалили закон про Кабмін, який фактично позбавляє Президента багатьох конституційних повноважень. Тому запитання журналістів стосувалися можливості продовження діалогу у цих умовах. Віктор Андрійович сказав, що це «поставило останню крапку в можливості утримання певного балансу у відносинах між Президентом, урядом і парламентом». В.Ющенко назвав таке рішення Верховної Ради неконструктивним, додавши, що воно «витікало, на жаль, з ініціативи тільки однієї сторони – уряду, а по суті, прем’єр-міністра». Президент наголосив, що така позиція парламенту викликає песимізм щодо можливості реалізації Універсалу національної єдності, принаймні, в тій його частині, що стосується Закону про Кабінет Міністрів України. Глава держави також підтвердив, що виступає за внесення змін і доповнень до чинної Конституції, які б дозволили знайти баланс у відносинах між ключовим органами влади. Та все ж Президент вважає «доцільним проводити діалог і в цих умовах». «Баланс у системі влади після таких рішень значно ускладнено, але це не означає, що публічний діалог має бути знятий з порядку денного». Крім того, «відкритий політичний діалог допоможе суспільству виробити свою оцінку щодо виконання Універсалу національної єдності представниками вищих ешелонів влади». Глава держави також зізнався, що йому прикро, що до подій у парламенті, спрямованих проти Президента долучився і Блок Юлії Тимошенко. ДАМБА Є, ВИНО БУДЕ Щодо Закарпаття Президент України відповів на два питання. Зокрема, висловив задоволення роботами по протипаводковому захисту: «Вдалося сконцентрувати досить чітке, повномасштабне фінансування. Весь комплекс робіт, скерованих на боротьбу з паводковою стихією у цілому був виконаний на найвищому за останні 10-15 років рівні. Основне — дамба існує. Увага до цієї теми не зменшується, фінансування у цьому році буде дещо нижчим обсягів минулого року, але більше 70 мільйонів гривень. Акценти будуть переміщені вже не на те, як будувати земляні вали, а як концентруватися на технічній документації щодо нових технологій укріплень, проектуванні ємкостей для паводкових вод. На це буде скерована основна частина фінансування у поточному році». Також Віктор Ющенко повідомив, що сподівається до 20 лютого скерувати до парламенту поправки до законодавства щодо вартості ліцензій для виноробів. Торік вартість ліцензії на розлив вина було збільшено з 25 тисяч гривень до 250, відтак зменшено до 780 гривень, але введено обов’язкову навіть для первинних виробників ліцензію на гуртову торгівлю вартістю 500 тисяч гривень. Президент зауважив, що «цей пакет був прийнятий у контексті тих 22 проектів, які треба було прийняти для забезпечення вступу України до СОТ». «На жаль, сьогоднішня політика ліцензування блокує розвиток виноробства», – констатував Ющенко. На переконання глави держави, висока якість продукції досягається не дороговизною ліцензій, а продуманою фіскальною політикою. Президент наголосив, що перегляд вартості ліцензій для дрібних виноробів необхідний також і тому, що дрібні й середні підприємства мають складати основну частину ринку, як це відбувається у високорозвинених країнах. Лариса Подоляк «Старий Замок «Паланок»