Закарпатцям з особливими потребами також знаходять роботу
Відповідно до Положення про організацію професійної орієнтації населення (затверджене спільним наказом Міністерства праці, Міністерства освіти та Міністерства соціального захисту населення від 31.05.1995 № 27/169/79) інвалідам забезпечується безкоштовне надання профорієнтаційних послуг на гарантованому державою рівні. Основні функції у галузі профорієнтаційних послуг та психологічної підтримки населення, в т.ч. інвалідів, подані у п.2.3 цього Положення.
Види профорієнтаційних послуг, які надаються інвалідам у державній службі зайнятості, залежать від таких чинників:
- місце обслуговування (у центрі зайнятості чи за його межами);
- форма надання послуги (масова, групова, індивідуальна).
У центрах зайнятості інвалідам надається такий самий комплекс профорієнтаційних послуг, що й іншим категоріям клієнтів, а саме: індивідуальні та групові послуги з професійного інформування, професійного консультування (в т.ч. з використанням профдіагностичного обстеження особи) та професійного відбору.
Питання професійної адаптації можуть вирішуватись лише частково та прогностично у ході професійного консультування шляхом інформування клієнта про ті особливості та утруднення, які можуть виникнути при роботі за обраною професією, та можливі шляхи їх подолання, а також в ході психологічного супроводження груп осіб, направлених на професійне навчання.
Елементами професійної адаптації є також корекція емоційно-психологічного стану, формування відповідних соціально-професійних якостей, настанов, потреб у праці, активізацію власної позиції у процесі професійної реабілітації.
Вибір послуг у кожному конкретному випадку залежить від цілей звернення інваліда до служби зайнятості (працевлаштування; отримання інформації, контактів та навичок для самостійного пошуку роботи; профнавчання; допомога у започаткуванні власної справи та набутті необхідних знань; допомога у виборі підходящої професії тощо) та його бажання отримати ту або іншу послугу.
Але, враховуючи соціальну та професійну уразливість цієї категорії клієнтів, її нижчу конкурентоспроможність на ринку праці, доцільно вже при першому зверненні інваліда надати йому максимально повну інформацію про всі можливості центру зайнятості та послуги, які можуть надаватися його спеціалістами, що, у свою чергу, може вплинути на зміну цілей клієнта, оптимізувати його вибір.
При наданні групових послуг можливі такі варіанти:
- інклюзивне обслуговування (інваліди включаються до складу групи разом з іншими категоріями клієнтів і на тих самих умовах);
- інтегроване обслуговування (інваліди включаються до складу групи разом з іншими категоріями клієнтів, але для них спеціально створюються необхідні умови; можливо виділення окремої підгрупи);
- цільове обслуговування (створюється окрема група з інвалідів за певною ознакою або сукупністю ознак: стать, вік, освітньо-кваліфікаційний рівень, характер уражень, місце проживання, термін перебування на обліку, спрямованість на певний вид діяльності тощо).
Кожний із наведених варіантів має свої переваги й недоліки. Вибір обумовлюється такими чинниками, як мета заходу, кількість інвалідів, характер уражень, потреби та можливості у створенні спеціальних умов, співвідношення між необхідними затратами ресурсів, у т.ч. трудових, та очікуваними результатами.
Інклюзивне та інтегроване обслуговування, крім вирішення власних конкретних завдань, допомагає людям з особливими потребами інтегруватися у сучасне суспільство, адже вони мають почуватися в соціумі так само природно, як і інші громадяни. Важливо, щоб інваліди мали якомога більше можливостей спілкуватися зі своїми співгромадянами з різних верств суспільства.
Це також важливо для тих клієнтів, які не мають особливих потреб. Вони повинні відчувати свої проблеми у контексті проблем інших груп населення. Це може стимулювати почуття власної відповідальності, зокрема у питаннях професійного самовизначення, активізувати використання своїх можливостей та ресурсів у працевлаштуванні.
Але якщо такий емоційний фон створити не вдасться, можуть виникати проблеми психологічного характеру всередині групи, пов’язані з обопільним несприйняттям її учасників. Недоліком при такому підході є також “розмивання” специфічної проблематики осіб з особливими потребами у загальному контексті, що знижує ефективність.
Цільове обслуговування є більш адресним, отже потенційно більш результативним, але більш затратним, у тому числі й з точки зору трудозатрат спеціалістів на підготовку та проведення такого обслуговування. Крім того, за такого підходу бажано приділити окрему увагу запобіганню відчуття ізольованості.
При обслуговуванні інвалідів поза межами центрів зайнятості, як правило, надаються масові та групові профорієнтаційні послуги.
Маргитич Лариса .Юріївна . начальник відділу організації профорієнтації Закарпатського обласного центру зайнятості
Коментарі -
