Дитячі книжки закарпатських авторів готуються до друку у львівському видавництві

Власне мета візиту видавця до Ужгорода була інша – презентація нових книг закарпатських літераторів, які нещодавно побачили світ у львівському видавництві. Та, разом з тим, під час прес-конференції Мар’яна Савка розповіла і про «новий ще один закарпатський шедевр», який наразі готується до друку у «Видавництві Старого Лева».

«Новий рукопис нам передав Олександр Гаврош, і мені здається, що на сьогодні він є однією з найкращих книг, написаних за останній час. Називатиметься вона «Дідо-Всевідо», книга про Закарпаття, про фольклор і ті скарби, які зберігає цей неймовірний світ», – зауважила Мар’яна Савка.

Ще одна збірка, яку готує до друку видавництво, є збіркою віршів ужгородської дитячої письменниці Галини Малик. За словами видавця, «Це буде дуже родинна, така собі «бабусина» книга, яка навіть так і називатиметься «Бабусина книга». Це буде збірка «віршів у прозі або прози віршами, міститиме маленькі мініатюри. Так уже здавна пише вся Європа для дітей, однак для нашої країни поки таке письмо не характерно. І тому теж я намагалась побудувати цю збірочку на українському фольклорі», – розповіла Галина Малик.

Хоча в ході спілкування з поціновувачами літератури учасники прес-конференції й анонсували новинки, які незабаром мають з’явитись на полицях книгарень, основною ж метою зустрічі була презентація книг, які вже вийшли у «Видавництві Старого Лева». Йдеться про дитячі книжки «Галуна-Лалуна або Іван Сила на острові Щастя» Олександра Гавроша, «Забавлянки» Галини Малик, а також про збірку поезій «Я співаю пісню Америки» Оксани Луцишиної. 

«Галуна-Лалуна…» стала третьою книгою закарпатського письменника Олександра Гавроша з серії «Українська сила». Книга ця, за словами Мар’яни Савки, «Для дітей і про дітей, хоч і понині лишається не оціненою, не розкритою і не прорецензованою. Все – через те, що в Україні бракує потужного інституту критики, через який проходитиме більшість книг, аби автори могли почути об’єктивну критику».

Щодо «Забавлянок» видавець вчергове нагадала: наразі ця збірочка закарпатської авторки Галини Малик є першою українською електронною інтермедійною книгою для дітей. «Галина Малик – це людина, яка тримає на собі доволі потужну частину корпусу дитячої літератури, – зауважила Маряна Савка. – Це підтверджує й те, що ми маємо дуже гарні відгуки від представників української діаспори, котрі купують її на Apple Store. На жаль, український споживач поки такої змоги не має: Україна на цьому ресурсі, до своєї ганьби, офіційно не присутня».

І тому, — упевнена Мар’яна Савка, — наразі потрібно робити все, аби дитячу книгу серед населення популяризувати. Тим більше, що за останній десяток років, за її словами, з’явилось «ціле гроно нових і цікавих дитячих письменників, більше того, з часом їх стає все більше й більше». Літератори беруться до написання дитячої літератури свідомо, і це є свідченням, що вона потроху стає «самостійною, пересувається в нормальне і повноцінне коло гри», каже видавець.

Тішить і те, що нині дитяча література вільна від «заідеологізованості», яка була їй притаманна 20-30 років тому, розповіла письменниця Галина Малик. За її словами, «сьогодні дитяча література «розкутіша», більш різнопланова і різнотематична, більш жива і наближена до дитини».

І все ж, книжки – і не тільки дитячі – в Ужгороді продаються дуже погано, нарікають закарпатські автори. «Вітчизняні книгарні не вміють продавати книги, відтак, література непопулярна, продається погано – з книг продаються одиниці», – розповів Олександр Гаврош. І тому також дуже важливо говорити про те, щоб існувала промоція книги, аби сучасна книга мала інформаційний супровід: «щоб людина відкрила книжку, і зрозуміла, на кого вона розрахована».

Крім того, через «невміння» продавців книжкових крамниць перетворити книгу на товар, череа, книжки, з поширену необізнаність, і видавці, і автори нині шукають альтернативні місця їх продажу: книги сьогодні продають у шоколадницях, супермаркетах, на заправках.

І, що цікаво, останні спостереження свідчать, що якраз у супермаркетах книги продаються найкраще. «Можливо, через те, що люди купують товар різний і у великих кількостях, на ціну вже не зважають. Та й легше багатьом купити все в одному місці, адже в книгарню ще потрібно зібратись, піти, а там ще вибирати книгу з-понад тисяч взірців», – припустила Мар’яна Савка.