То дуже справедливо, що ветеранів війни і праці ми називаємо золотим фондом. І слова наші йдуть з глибини сердець – – Великої Вітчизняної, а по її закінченні тривалий час працював на виробництві, відбудовував фабрики й заводи, вчив і виховував молоде покоління у школах, технікумах, вузах, дбав про піднесення культурного рівня жителів міста над Латорицею, піклувався про їх здоров’я.
І кожен з них, на своєму місці прославив Мукачево сумлінною, героїчною працею на благо наших краян у ті незабутні роки, коли «ніч виганяла на роботу і ніч приганяла додому». Їх – сотні, тисячі мукачівців, людей самовідданої праці, роботящими руками яких, потом і кров’ю досягнуто висот, якими гордимося понині і чим годитимуться наступні покоління.
Про це на урочистому пленумі, присвяченому 25-річчю з нагоди створення ветеранської організації в нашому місті, говорила голова Мукачівської міської організації ветеранів України Ірина Фаринич. З почуттям глибокої шани Ірина Іванівна назвала прізвища фундаторів ветеранської організації міста над Латорицею – Костянтина Кандиби, Віталія
Булиніна, Івана Дьоміна, Галини Плахотник-Головко, Юлія Поневача, Івана Малушенка, Миколи Шияновського, Івана Буковського, Володимира Белиня, Миколи Мешка, Михайла Шушкевича…
Мукачево має чим і має ким пишатися – у місті проживало десять Героїв Соціалістичної Праці, тут започатковувалися найкращі трудові починання, тут подавали приклад самовідданої праці тисячі послідовників Олексія Стаханова, Андрія Береша, Василя Янца, Маргарити Вороніної, Василя Казакова… Промовець, а за нею і промовці – Марія Карцева, Ольга Пейчева, Михайло Маничев, Михайло Шушкевич, Вероніка Паук, Іван Дьомін, Василь Нагірний, Микола Літковський висловили впевненість, що всі наступні покоління мукачівців, коли б вони не народилися, почуватимуться в боргу перед тою героїчною когортою ветеранів війни і праці, які прославили наше місто.
Як підкреслив у своєму виступі заступник міського голови Мукачева Михайло Лабош, який зачитав привітання учасникам ювілейного, срібного пленуму ветеранської організації, Мукачівського міського голови Золтана Ленд’єла, ветерани й сьогодні творять добро, бо несуть віру, вселяють надію у те, що з нами, нашою країною все буде гаразд. Як наголосив Михайло Михайлович, звертаючись до ветеранів – учасників форуму, «ваш подвиг завжди служитиме взірцем виконання високого громадянського обов’язку, мужності і патріотизму, трудової звитяги, а все зроблене вами освітлюватиме душі спадкоємців вашої слави…».
Велику групу активістів ветеранського руху було відзначено почесними грамотами, Подяками, цінними подарунками…
Червоною ниткою через усі виступи проходила думка, що сьогодні ветеранам війни та праці потрібні не пишномовні слова, а дійова допомога. Мукачівська влада, в особі міських голів різного періоду Віктора Балоги, Василя Петьовки, Золтана Ленд’єла практично довела, що турбується про кожного звитяжця війни і праці, бо ветерани того заслужили, коли воювали за наше з вами мирне життя, рвали жили на роботі, відбудовували країну з руїн,
випускали продукцію понад норму, виховували й виховують молодь у дусі відданості Україні і нашому героїчному народу.
Ветерани Мукачева і сьогодні в строю. А це – найголовніше!
Коментарі