Інтернет-платформа: VPS та VDS. В чому різниця?

Види сучасних хостингів

Сучасні веб-ресурси можна розміщувати на трьох основних видах платформ:

• Dedicated Server — хостинг, який пропонує в користування клієнтам виділені фізичні сервери, надаючи повний доступ адміністрування до машини та можливість установки будь-яких ОС. Виділений сервер дозволяє розгортати комплексні проекти, хмарні сервіси, бізнес-програми.
• Shared-хостинг — єдина апаратна та програмна платформа з великою кількістю веб-ресурсів (на одному фізичному сервері розміщуються десятки/сотні сайтів). При цьому користувачі shared не можуть змінити налаштування ПО, додати специфічну бібліотеку або модифікувати ядро ОС.
• VDS/VPS — послуга, що надає клієнтові хостингу повноцінну віртуальну платформу, при цьому управління здійснюється так само, як і при роботі з фізичної машиною. Root-доступ з правами суперадміністратора забезпечує можливість внесення практично будь-яких змін в налаштування ПО.

VDS/VPS вигідно виділяється на тлі серверів Dedicated та Shared. Але чим же відрізняються ці дві платформи?

Відмінності VDS і VPS

Під VPS мається на увазі приватний віртуальний сервер, а під VDS — виділений хостинг. Традиційно VPS пов'язують з технологією OpenVZ, а VDS — з KVM. Розглянемо обидва цих методу віртуалізації.

Реалізація OpenVZ здійснюється на рівні операційних систем — комплекс віртуальних машин базується на єдиній модифікованій платформі Linux. Всі вони є окремим сервером (VPS), замовити який можна на сайті https://www.ukraine.com.ua/vps. При цьому клієнту надають повний доступ адміністратора. У випадку з OpenVZ використовується файлова система ext4, при цьому у клієнта немає можливості модифікувати ядро, що не дозволяє запускати деякі нестандартні модулі. Також клієнти обмежено управляють запущеними процесами, до того ж адміністратор операційної системи (так званий хостер) має вільний доступ до будь-якого розміщеного VPS серверу.

Якщо ж розглядати KVM, то віртуалізація здійснюється на основі гіпервізора — спеціалізованих програм у вигляді окремого менеджера віртуальної машини. В даному випадку кожен контейнер має доступ до апаратних ресурсів, за рахунок чого і забезпечується їх функціонування. KVM (VDS) надає клієнтам більш широкі можливості:

• робота з будь-якими операційними системами (у т. ч. Windows, FreeBSD);
• форматування дискового простору під будь-які існуючі файлові системи;
• серверами можна управляти на ранній стадії завантаження ОС (навіть екранами BIOS);
• надання повного доступу до процесів, можливість модифікувати ядро ОС;
• повна приватність: вміст контейнерів можуть переглядати та використовувати тільки їх власники.

Також відмінностями між VDS і VPS є продуктивність, масштабованість та надійність. У випадку з OpenVZ доступні ресурси динамічно розподіляються між машинами, при цьому змінювати ліміти виділених потужностей можна в момент роботи серверів без перезавантаження. Але через даний підхід машина залежить від «сусідів» по серверу, і якщо який-небудь VPS забирає всі робочі ресурси, знижується продуктивність всього кластера.

При використанні KVM це повністю виключено. Усі VDS сервери отримують строго певні обчислювальні ресурси та не впливають на роботу «сусідів». Також KVM володіє високою надійністю, а єдиним недоліком є менша гнучкість (неможливість розширити дисковий простір, складність зміни об’єму ОЗУ та CPU).