За минулий рік на Закарпатті зафіксували 285 фактів шахрайства

Про це журналістам повідомив на прес-конференції заступник начальника управління карного розшуку УМВС України в Закарпатській області підполковник міліції Іван Повханич. А практичні поради, як не стати жертвою аферистів, надала викладач УжНУ психолог Евеліна Сіра.

 

Як засвідчує досвід, з шахрайствами стикається практично кожен із нас. У поштові скриньки громадян закидують гарно віддруковані листівки, де пропонується взяти участь в акції, заповнивши й надіславши до Києва анкету. Головним призом акції є квартира! Люди вірять, забуваючи, що дармовий сир буває лише в мишоловці. Далі ж з’ясовується, що для участі у фіналі акції слід надіслати поштовим переводом, скажімо, 30 гривень, далі ще 50 для оформлення документів і т.д. В результаті людина залишиться без 80 грн., а шахраї, зважаючи на масштаби акції, збагатяться на кілька тисяч доларів…

 

Не менш поширений вид масового шахрайства—надсилання (оператори мобільного зв’язку запевняють, що вони до цього не причетні) усім підряд СМС на мобільні телефони з розиграшами, скажімо, автомобіля чи 100 тисяч гривень. Від вас лише потрібно підтвердити участь а акції, надіславши платне (скажімо, вартістю 5 грн.) повідомлення зі словом «так» на вказаний номер. Але немає гарантії, що ця СМС-ка не «з’їсть» всі гроші з вашого рахунку…     

 

З цими видами шахрайств стикаються всі й дуже часто. Викидуєте на смітник отриманий  рекламний буклет, стираєте з телефона  СМС-ку—і нема проблеми! Набагато гірше інше—коли вас цілеспрямовано вибрали своєю жертвою «професійні» шахраї. Останні—чудові психологи, до того ж часто володіють даром гіпнозу. «Розвести» людину їм не складно, тим паче, якщо вона сама цього хоче через власну довірливість…

 

 Статистика свідчить, що найчастіше жертвами шахраїв стають підлітки та літні люди. Молоді люди, особливо дівчата, найчастіше попадаються на трюк із зняттям порчі. На вулиці до гарно одягненої школярки чи студентки підходить незнайома жінка й відкриває їй «страшну» новину: на ній або на її родині—смертельна порча! «Пороблено» все на гроші та на золоті вироби, тому аби ніхто в сім’ї не помер, дівчині слід негайно принести з хати всі гроші та коштовності. «Цілителька» помолиться над ними, і біда минеться… Довірлива жертва забирає з хати все цінне і віддає жінці, котру вперше в житті бачить! Про те, що при цьому не обходиться без гіпнозу, свідчить той факт, що в окремих випадках жертви їдуть за грошима додому в інший населений пункт, а, головне, потім не можуть описати зовнішність пройдисвітки, обличчя якої для них, немов у тумані… Нещодавно закарпатська міліція затримала двох підозрюваних у скоєнні аналогічних злочинів у нашому краї, привезли їх для слідчих дій з іншого регіону, але всі потерпілі, немов змовившись, так і не змогла їх опізнати… Хоча є оперативна інформація, що саме ці смагляві жіночки видурювали на Закарпатті гроші. 

 

Не менш поширений, ніж «зняття порчі» вид шахрайства—це коли по хатах ходять псевдо-працівниці соціальних служб, пропонуючи довірливим одиноким людям дешеві продукти. Або смагляві незнайомки продають за низькими цінами мед. Господар чи господиня витягує зі сховку гроші, виказуючи тим самим його. Далі шахрай відволікає їхню увагу (скажімо, просить принести горнятко води), а його спільник швиденько нишпорить у сховку. Нещодавно таким чином старенька жителька Свалявщини «купила» дешевий мед… за 6700 гривень!

 

 Дивує довірливість наших людей. Про що, скажіть, думала, жителька Ужгорода, коли віддала торік невідомій жінці, що перестріла її на вулиці,  «для примноження бізнесу» 40 тисяч доларів?! А на що сподівалися мукачівці, віддаючи незнайомим людям свої кредитні іномарки, бо ті, бачте, обіцяли й за кредит щомісяця платити, і за оренду машини… В результаті ж понад два десятки іномарок просто вкрали й за допомогою шахраюватих нотаріусів перепродали в іншу область!

 

 Наприкінці минулого року на Закарпатті з’явився й новий, небачений досі вид шахрайства. Кільком десяткам ужгородців серед ночі телефонували додому незнайомі люди, які представлялися працівниками міліції. Казали, що їх родич (найчастіше син) скоїв злочин і затриманий міліцією, тому якщо людина хоче врятувати своє чадо від тюрми, то нехай заплатить гроші. Суми називалися різні—зазвичай від однієї до п’яти тисяч доларів. Більшість громадян, почувши таку нісенітницю, кидали слухавки або посилали «міліцію» подалі. Проте знайшлося й шестеро таких, які покірно, навіть не зателефонувавши на мобільний «затриманому» сину, віддавали пройдисвітам свої  останні гроші. Як опісля з’ясується, у такий спосіб довірливим ужгородцям телефонували просто з тюрми у Хмельницькій області з «мобілок» двоє засуджених молодиків. А гроші вони отримували через ужгородських таксистів, які потім пересилали їх на вказані шахраями банківські рахунки.

 

 Зафіксовано в краї й інший вид шахрайства від псевдо-працівників контролюючих органів. В магазини, перукарні Ужгорода заходила торік жінка середніх років, називалася працівницею податкової служби, знаходила якісь порушення у веденні бізнесу чи обліку й вимагала гроші, аби «закрити питання». Коли шахрайку спіймала міліція (а вона виявилася неодноразово судимою), то за нею потягнулося 5 аналогічних епізодів шахрайств.  Що цікаво, люди віддавали гроші людині, яку вперше бачили і яка навіть ніякого посвідчення не показувала…

 

На жаль, сподіватися на те, що злочинця, який вас обдурив, спіймають і посадять в тюрму, наразі не доводиться. Навіть якщо він і попадеться міліції, то, найімовірніше, за гратами не опиниться. Замість арешту суд обирає для цієї категорії осіб мірою запобіжного заходу зазвичай підписку про невиїзд. В Україні згідно з чинним законодавством шахрайство не вважається тяжким злочином. Так, ст. 190 Кримінального кодексу («Шахрайство») передбачає в основному покарання у вигляді штрафу до 850 грн., виправні роботи або обмеження волі на строк до 3 років.  

 

Що ж робити? Захистіть себе самі! Зазвичай жертвами шахраїв стають надміру довірливі люди, які прагнуть легкого збагачення. Невже нормальна тверезомисляча людина може повірити, що фірма, котра віддрукувала кілька десятків тисяч кольорових явно не дешевих рекламних буклетів, тільки про те й мріє, аби подарувати комусь квартиру в центрі Києва?! Або що держава нині здатна роздавати комусь безплатні продуктові пайки… Або що мед, який вам принесли до хати сумнівні особи, дешевший і корисніший ніж той, що продають на ринку чи в магазині… 

 

 --Якщо провести невеличкий екскурс в історію, то та частина людської психіки, що відповідає за нашу віру, є найдревнішою,--каже психолог Евеліна Сіра.—Віра й недовіра є сторонами однієї медалі. З одного боку, людина свято вірить, а з іншого доведена до відчаю, до такої недовіри, що вона робить щось таке, що виходить за межі раціонального. Але завжди треба ставити собі раціональне запитання: чи справді може бути таке, що мені пропонують? Зазвичай жертвами шахраїв стають літні люди, котрі живуть ще радянськими стереотипами життя. Вони й далі вірять, що можна щось одержати просто так… Тому хочу звернутися до їхніх родичів, близьких та знайомих. Інформуйте своїх престарілих родичів про можливі шахрайства, вчіть, як себе правильно вести при спілкуванні з незнайомцями. Якщо їм щось обіцяють, то нехай краще зателефонують вам і порадяться, що робити. А надміру довірливим людям, які легко піддаються сторонньому впливу й можуть потрапити в різні афери,  раджу усвідомити цю власну хибу й бути особливо обережними. Як мовиться, іноді краще дмухати й на холодну воду… 

 

 --Згадані рекламні буклети, одержані по пошті чи підкинуті вам під двері—це ніякі не документи і тому не несуть жодної юридичної відповідальності,--каже підполковник Повханич.—Повернути громадянам вкладені ними в ці розиграші гроші нереально. Реальний документ має передбачати укладення відповідного договору, і лише тоді можна щось відшкодувати в судовому порядку. А головна порада—якщо ви маєте найменшу підозру, що вас можуть «кинути», або коли це вже сталося—негайно звертайтеся в міліцію. В найближче відділення, або телефонуйте на 102 чи на цілодобовий телефон довіри УМВС: 69-51-44.