Фестиваль-конкурс "Червене вино" буде міжнародним?

Зрештою, згадаймо, що за радянських часів, коли працювали всі наші винзаводи, «Троянда Закарпаття», «Середнянське», «Променисте», «Берегівське» та інші здобували золоті та срібні медалі світових та європейських винних конкурсів, тобто на офіційному рівні визнавалися одними із кращих у світі. 

А потім було драконівське рішення про щорічну ліцензію для виновиробників у 500 тисяч гривень, ініційоване крупними виробниками «хімічного» вина в гарних пляшках. Антимонопольний комітет змовчав. А це рішення поставило виробників справжнього вина на коліна, для яких абсолютно нерентабельно промислове виробництво вина. Ледь животіють знамениті Середнянський і Бобовищанський винрадгоспи, інші ж взагалі припинили існування. Ось тому як ковток свіжого повітря і потрібен фестиваль «Червене вино», започаткований чотирма мукачівськими Василями – Ільтьом, Цицаком, Гонаком і Ковбаском 17 років тому. Сьогодні це староноворічне дійство на Святого Василя мукачівці по праву називають Святом вина. До речі, «Червене вино» стало своєрідним полігоном для організації фестивалів в Берегові – «Біле вино», Виноградові, а також ужгородських – «Сонячний напій» та «Закарпатське божоле».

На цьогорічне свято прийнято заявки від ста виноробів, а було їх майже вдвічі більше, багатьом довелося відмовити.  І тому, що вино у них було не найкращої якості, але головне – ніде було їх розмістити. Досить сказати, що 17-й фестиваль вперше переступив через мітку центральної площі і намети встановлювали вже перед центральною бібліотекою, працівники якої, до речі, відгукнулися на фестиваль, подавши в своїх вітринах розгорнуту ілюстровану виставку літератури про «Червене вино».

А яка випивка без доброї закуски? Дбаючи про здоров’я відвідувачів, організатори заборонили всяку солодку, окрім сухої, випічку, тістечка тощо. За цим слідкували працівники санепідемстанції. Наїдки реалізовували тільки кращі ліцензовані підприємства громадського харчування Мукачева. А вони пропонували справді широкий вибір національних страв. На мою думку, ці два чинники – чудове закарпатське домашнє вино і неперевершена кухня роблять наше місто надзвичайно туристично привабливим. Винороби цього року запропонували майже п’ятдесят  сортів вина, а це переважно купажовані вина з кількох сортів винограду, їх уміють виготовляти тільки досвідчені винороби. А фестивальна кухня зробила б честь кращим столичним ресторанам. Шашлики – ними не здивуєш, а ось бограч-гуляш, боб-гуляш, пікниця на вертелі, крумплі на шпорі, цілі смажені на вертелі поросята, запашний плов, свинні ребра на вогні, всього і не перелічиш. Одним словом, до столиків з наїдками завжди стояли черги. І стоячи в них можна було почути як українську, так у російську, угорську, німецьку, румунську та інші мови світу. Коли колядники на сцені, а їх  чудово грали артисти обласного російського драмтеатру під керівництвом свого головного режисера Євгена Тищука, запитували в людей, хто з Києва, Харкова, Одеси, Львова, Дніпропетровська, Росії, Москви…, то обов’язково піднімалися руки наших гостей. Оце привітав з Днем ангела свого доброго знайомого Василя Васильовича і він розповідає: «Дзвонить мені вчора добрий товариш з Парижа, і, привітавши, питає, що нового? Із захопленням розповідаю про наше «Червене вино», а він мені: «Та і не розказуй, я ж по Інтернету слідкую, все бачив, і коня від Віктора Балоги теж». То ж скажу, що за нашим фестивалем слідкують по всьому світі». Що ж, із задоволенням погоджуємось. 

Переконаний, що наше Свято вина вже давно вийшло за рамки України, яка його визнала, сприйняла і полюбила. Ми вже писали, що на перешкоді його становлення як Міжнародного стоїть митниця, яка не пропускає через кордон вина власного виробництва. Але як розповідав неодноразовий переможець нашого фестивалю берегівчанин Карло Шош, останнім часом він брав участь у винних фестивалях у Словаччині, Угорщині, а в Румунії став переможцем. Отже можна? І коли міністр МНС, Почесний громадянин Мукачева Віктор Балога зупинився на кілька хвилин поспілкуватися з місцевими журналістами, то серед іншого повідомив і радісну для нас новину: він ініціюватиме проведення вже 18-го фестивалю «Червене вино», як Міжнародного за участі виноробів Угорщини, Словаччини, Румунії… Міський голова Мукачева Золтан Ленд’єл відзначав ще раніше, що постійно просяться на наш фестиваль міста-побратими як з Угорщини, так і Словаччини, Польщі, а також із Сербії, Австрії, Румунії... Якби так сталося, як мріється, то довелося б споруджувати для «Червеного вина» окреме містечко, адже центральної площі Мукачева для всіх буде замало.

Кілька слів про погоду. Пригадую, кілька років назад в Берегові на фестивалі була злива і тому відвідувачів було не більше кількох сотень. Падали дощі і на нашому фестивалі, були сильні морози – до 15 градусів, коли вино замерзало й відтоді популярним стало гаряче вино з корицею (глінтвейн). А цієї зими я поспорив, що впродовж трьох днів падатиме сніг, у п’ятницю, щоправда, з дощем. І, як знаєте, виграв. Та найзапекліший оптиміст не міг передбачити, що кожного передобіддя грітиме ясне весняне сонечко. Отож, і погода благословила «Червене вино-2012».

Відкриттю фестивалю передували виступи-інтерпретації колядників – артистів драмтеатру, а потім міський голова Золтан Ленд’єл оголосив фестиваль-конкурс «Червене вино-2012» відкритим. Відтак на сцену піднімалися юні колядники шкіл міста та мистецьких навчальних закладів. Підсумовуючи їх виступи, син Віктора Балоги Андрій вручив юним колядникам грошові премії від свого батька. А народ пив, гуляв, аплодував колядникам. Тим часом засідала дегустаційна комісія – фахові технологи виноробства Омар Брегвадзе, Маргарета Біша, Марія Гонак, Марина Станковська і член оргкомітету фестивалю, директор міськкоопторгу Михайло Попович. Їх вердикт буде оголошено тільки на закритті фестивальної програми.

Сміливо можна сказати, що всі дороги з України і зарубіжжя вели в ці дні до Мукачева. Проторували їх і народні умільці. І їх було так багато, що довелося відкривати цілий торговий ряд  – від Ратуші до ресторану «Трактиръ». Чого тільки в тридцяти наметах не було, не станемо перелічувати, займе багато місця. Краще все це треба було один раз побачити і придбати.

А в неділю культурна програма відкривалася обласним фестивалем колядників, яких представляли переможці крайових районних конкурсів. Впродовж кількох годин колядницькі колективи влаштували справжні святкові дійства. Різноманітні веселі  колядки, оригінальні сценічні  постановки різдвяних вертепів у  виконанні  аматорів та професійних гуртів  з цікавістю сприймали особливо гості з-за меж області, адже для них це було одкровення, половину русинських співанок вони не розуміли і тим цікавішим для них було ці колядки почути, для багатьох – вперше. Учасники фестивалю намагалися  якнайкраще продемонструвати різдвяні звичаї своєї місцевості. Адже кожен район краю має певний, притаманний лише йому колорит святкування Різдва, виконання колядок чи постановки вертепів. А отже глядачі змогли на мить перенестися до гірського села на Тячівщині чи до угорського – на Берегівщині, послухати колядників з Рахівщини, Свалявщини, Виноградівщини або Мукачівщини. Усім колядницьким колективам також були вручені дипломи і грошові премії від Віктора Балоги.

І ось підведення підсумків. Біля сцени не проштовхнутися. Всі чекають, хто ж стане володарем першої премії? А тим часом міський голова Золтан Ленд’єл оголосив імена дипломантів. За активну участь і найкращий дизайн та оформлення місця продажу дипломами відзначені Вікторія Капітан (кафе «Вікторія») та Олександр Пайош зі Станова. Велику діжку для вина отримав від Віктора Балоги неодноразовий переможець наших фестивалів, безперечно один з кращих виноробів Закарпаття Карло Шош з Берегівщини.  Третє розділили між собою троє виноробів – Іван  Данч, дебютант фестивалю (с.Кідьош Берегівського району), також неодноразовий переможець та призер «Червеного вина» Василь Анталовський (с.Бобовище Мукачівського району) і Марія Шаленик (с. Бобовище, Мукачівського району). Подякою за організацію фестивалю була відзначена заступник голови оргкомітету, заступник міського голови Ганна Іваницька. А потім була родзинка Свята вина – Віктор Балога з рук у руки передав прекрасного коня цьогорічному, як і попередніх років, володарю головного призу Івану Урсті із села Нодьберег Берегівського району. Заслужено!

Як пізніше зізнався Іван Іванович, при врученні дорогого призу, він шепнув Віктору Івановичу, що шокований і розчулений таким дорогим дарунком-нагородою. У нашій розмові пан Урста відзначив чудову організацію фестивалю, висловивши подяку усім службам, які докладися до його належного проведення. «Я абсолютно переконаний, – сказав він, – що «Червене вино», хто б там що не казав, кращий фестиваль в Україні і мало чим поступається німецькому пивному «Октобер-фесту». Було б тільки побажання, щоб ретельніше відбирали учасників, бо деякі хочуть зробити на винові, і при тому не найкращому,  бізнес. А вино і бізнес – це нонсенс. Мене, приміром, заробітки на фестивалі мало цікавлять, я самодостатній і залюбки пригощаю не тільки знайомих і друзів, але й гостей. Нехай пізнають і полюблять наше чудове вино!». А Карло Шош зізнався, що тільки на «Червеному винові» спродає все, що привозить кожного дня, чого і близько немає на інших винних фестивалях, тут за три дні реалізовує стільки вина, скільки вдома не вдається спродати і за рік. І стільки народу, як цього року, не пам’ятає, десятки тисяч мукачівців і гостей впродовж трьох днів. З нетерпінням чекає кожного приїзду в січні до Мукачева і братиме участь в «Червеному винові» допоки вистачить сил і снаги. А киянин Артем Шевченко сказав, що кожного року з родиною і товаришами приїздять на «Червене вино» і закуповують духмяний напій корчагами, щоб було і до Великодня. І в Києві стає все більше шанувальників закарпатського домашнього вина, яке ні з яким іншим не сплутати. На цій мажорній ноті і завершимо нашу розповідь про 17-й фестиваль-конкурс «Червене вино». Як сказав Віктор Балога, недалеко вже і до ювілейного 20-го мукачівського Свята вина.