У районі Міхайловце прем'єр Словаччини планує оголосити надзвичайну ситуацію — через небезпечні відходи

— Я хотів би офіційно заявити, що, на мою думку, це є кризова ситуація. А держава та відповідні міністри — і я повністю це підтримую - повинні оголосити про особливу ситуацію. Це означає, що весь екологічний тягар та весь цей серйозний ризик має бути ліквідовано від імені держави, — зазначив Пеллегріні.

Насправді проблемі вже більше 30 років, і утворилася вона ще за часів Чехословаччини. Ця проблема має назву поліхлоровані біфеніли (ПХБ), що вироблялися колишньою державною хімічною компанією Chemko Strazske поблизу Міхайловце. Згодом ці небезпечні для людей хімічні речовини почали знаходити у воді та навколишньому грунті на берегах річок Лаборець та Земплінська Ширава.

ПБХ — є хлорорганічними сполуками. Це стійкі органічні забруднювачі, моніторинг яких є обов’язковим в індустріальних країнах через високу небезпеку для навколишнього середовища та здоров’я людини. Найгірше вони впливають на вагітних, адже при потраплянні у продукти харчування (насамперед рибу) можуть викликати негативний вплив на розвиток дитини. Найбільше інформації про наслідки впливу ПХБ при вагітності отримано при аналізі випадків отруєння рисом, забрудненим трансформаторним маслом у Японії (1968) та на Тайвані (1979). Дослідження дітей, народжених у матерів, що вживали рибу із забруднених водойм, виявило невелике, але статистично значиме порушення короткострокової пам’яті, діти народжувалися розумово-відсталими.

Наразі відомо, що на хімічному заводі у Стражське було вироблено більш ніж 21 тис тонн ПХБ. Тисячі тонн потрапило у грунт та навколишні водойми і річки. Сліди ПХБ також зафіксовано навіть у віддалених місцях низовини від колишнього підприємства.

Основною водною артерією якою розповсюджується отрута на великі відстані у Словаччині є річка Лаборець.

Проблема, яка існує у східній Словаччині давно перебуває під наглядом екологів, в тому числі організації "Грінпіс" (Greenpeace).

Зокрема за їхніми висновками, з посиланням на Словацький медичний університет, ПХБ є загрозою для забруднення, від якого можуть постраждати приблизно 250 000 людей. "Це найбільше забруднення речовин ПХБ у світі. Незважаючи на тривожну ситуацію, проблема не вирішена. Однією з перешкод є відсутність Закону про екологічні наслідки", - зазначали у "Грінпіс" ще у 2011 році.

Раніше у Словаччині на проблему забруднення значних територій звертали увагу лише час від часу. А саме шукали винуватця. Однак лише нещодавно прем'єр-міністр Пеллегріні зазначив, що на пошуки винуватця можуть знадобитися роки. Тож прийшов час діяти.

— Це може зайняти кілька місяців або навіть років. Якщо держава таки знайде винуватця, він понесе всі пов'язані з цим витрати. Але нашим пріоритетом тепер має бути якнайшвидше вивести отруйні речовини з цієї території, — зазначив прем'єр-міністр Пеллегріні.

Адже нещодавно було виявлено сотні тонн токсичних відходів, що знаходилися переважно у корозійних бочках.

Слід зазначити, що купання та споживання риби з водосховища на Земплінській Шираві було заборонено з 2001 року. Було оголошено, що ПХБ негативно впливають на здоров'я людини. Адже можуть викликати пошкодження щитоподібної залози, розвиток цукрового діабету, порушення слуху дітей, емалі зубів і загальні порушення нервової системи. Зокрема для рибалок застосовувався режим "Спіймав і відпусти". Тобто риба, яку упіймали у водоймах не мала потрапити для споживання, її слід було відпустити назад, у водойму. Фахівці попереджали, що споживання зараженої риби може викликати канцерогенні захворювання. Утім не всі притримувалися відповідних рекомендацій.

Подібна ситуація з токсичними відходами виникла на початку 2000-х років і на Закарпатті. Їх у 1998 році, під нейтральною назвою "премікс" (тобто "суміш"), завезло з Угорщини приватне підприємство «Озон» (за офіційними даним 1,5 тисячі тонн).

Складувалися відходи переважно на території Берегівського району та міста Берегово, декілька тонн було розсипано під виноградники інституту у Великій Бакті. На вивезення та утилізацію частини небезпечної для людей речовини у Польщу держава витратила з бюджету кілька мільйонів доларів США. Винних у міжнародній афері так і не було покарано. Більша частина так званого "преміксу" залишилася на Закарпатті. Де саме досі невідомо...