Іван Шіц: "Йожеф Сабо забув про закарпатський футбол"

Виступ ужгородського «Закарпаття» в першому колі Першої ліги Чемпіонату України з футболу здивував, напевно, і найоптимістичніших вболівальників. Керівництво клубу, зокрема Генеральний директор ФК «Закарпаття» Іван ШІЦ, каже, що задача виходу у вищу лігу, безумовно ставилася, але на початку сезону все ж не вірилося в такий вдалий виступ у першому колі. Чим зумовлений такий успішний та впевнений хід команди першим колом, а також чого нам слід чекати у другому, «Старий Замок «Паланок» вирішив дізнатися у самого Івана Тіборовича — Іване Тіборовичу, на початку сезону керівництво клубу поставило перед командою завдання повернення у вищу лігу. Однак, кладучи руку на серце, ви самі вірили, що така мета є досяжною? — Справді, така задача була поставлена і у зв’язку з цим почалася стратегічна робота клубу. Не було знято головного тренера Петра Кушлика — йому дали можливість повернути команду до «вишки», намагалися зберегти той склад команди, що був у нас у вищій лізі. Нажаль, стиль роботи попереднього керівництва клубу був побудований на принципах сьогоднішнього дня. Нині добре граємо —— ну і Слава Богу, що буде завтра — не цікавить. Селекція була направлена лише на залучення орендованих гравців. А тому після вильоту з вищої ліги постало питання зміни стратегії клубу і перш за все на вихованні місцевих гравців. Та, чесно кажучи, після укомплектування команди напередодні сезону, в успіх не дуже вірилося. Однак вже по ходу чемпіонату, спостерігаючи за ставленням до роботи головного тренера, настроєм, який панує в команді я почав вірити і говорити, що нам до снаги вийти у вищу лігу. І нині я впевнений, що ми цю задачу виконаємо — Що на вашу думку стало запорукою вдалого виступу клубу в першому колі, а особливо феєричних перемог наприкінці літньо-осінньої частини чемпіонату? — Кінцівка справді видалася феєричною і перш за все через те, що робота тренерського штабу дала свої плоди. Не секрет, що Петро Кушлик — важка людина і ми самі його перевиховували, пояснювали, що Закарпаття — це не Волинь, не Івано-Франківськ і не Шепетівка. Тут є свої футбольні традиції. І після того, як він це зрозумів, в нас розпочалася плідна співпраця і з’явився результат. А головний секрет успіху, на мою думку, полягає у спрямуванні тренувань на фізичну підготовку гравців. Адже селекція ж, як я вже говорив, свого часу була практично працювала. Однак з тих футболістів, що прийшли в клуб, плюс 11 наших закарпатських, тренер підігнав до такої фізичної форми, що команди які з нами грають були просто шоковані від неї. Навіть «Волинь», яка теж робить акцент на фізичних кондиціях гравців, програла нам у цьому компоненті. Плюс до всього проявили себе окремі виконавці. Заграли Мирослав Бундаш та Іван Козоріз. В захисті заново розкрився Володимир Браїла — чемпіон світу серед студентських команд. Відкрилося друге дихання у Сергія Єсіна. Я вже не кажу про наших юних гравців — Михайла Крьока, Василя Пилипа та Юрія Дано. Коли ми їх запрошували в команду ужгородські тренери казали «Та навіщо ви їх берете!». Однак всі троє розкрилися! Я вже не кажу про більш старших наших вихованців — Михайла Кополовця, Владислава Микуляка, Володимира Корнутюка та Олександа Надя. Єдиним великим мінусом , як для тренерського складу, так і для нас, вважаю те, що не зберегли для команди Василя Кобіна, який нині грає на перших ролях у львівських «Карпатах» і фактично «приніс» цій команді 11 очок. — А як щодо орендованих гравців? Хто з них залишиться в клубі, а хто найближчим часом покине його? — Донині у нас було всього 2-є орендованих гравців — це Іван Козоріз та Володимир Постолатьєв. З останнім я вже підписав розірвання контракту, оскільки він нам не підходить. Щодо Козоріза, то з ним закінчується договір оренди і 31 грудня він покине клуб. Однак в лютому в нього завершується контракт із сімферопольською Таврією, і якщо за цей час він не перейде в іншу команду вищої ліги, а в Івана є 2 досить серйозні пропозиції, то залишиться у нас. І третя втрата — це Андрій Нестерук, який захотів достроково покинути команду — ми його не стали затримувати. Всі ж інші гравці залишаються в клубі. — Взагалі в клубі діє селекційний підрозділ? Як шукаєте гравців? — Нажаль, наразі такої штатної одиниці в клубі немає, але є люди, є агенти які пропонують гравців. Сподіваємося в майбутньому покращити роботу в цьому напрямку. — Де проводитиме команда міжсезоння? — Обов’язково поїдемо в угорський Мішкольце, де відбудеться турнір з міні-футболу. Перший збір команди відбудеться в Ужгороді, другий ми запланували в Криму. Третій — або в Туреччині або в Угорщині. Все залежить від бюджету клубу на друге коло чемпіонату. — Загалом, яке нині фінансове становище в клубі ?Чи не має проблем, які були раніше? — Фінансовий стан настільки стабільний, що аж душа радіє. На днях повернувся з Києва, де обговорювалися питання щодо атестації клубів на 2007-2008 роки. На цій зустрічі я спілкувався з представниками інших клубів першої ліги. І сажу, що окрім «Оболоні», практично всі тренери та футболісти ще сидять на роботі й очікують виплати заробітної плати і преміальних за перше коло чемпіонату. Ми ж пішли у відпустку ще 29 листопада о 10 ранку. Зі всіма розрахувалися, всі задоволені і до 15 січня пішли відпочивати. — Ваш прогноз на розвиток подій у другому колі чемпіонату? — Думаю, що путівка у вищу лігу розіграється між «Нафтовиком-Укрнафта», «Оболонню» і нашою командою. Однак я вірю успіх «Закарпаття». Свого часу ніхто не вірив, що ми залишимося у вищій лізі, і я був єдиним, хто кричав про це на всю Україну. А зараз і поготів. Якою б амбіційної не була «Укрнафта» і які б не ставила завдання — вони ще не готові до вищої ліги. Ми ж, якщо збережемо нинішню команду і підсилимо її декількома кваліфікованими гравцями — то знову порадуємо Ужгород вищою лігою. — Однак чи готове «Закарпаття» до неї? Дехто з вболівальників каже, що нам не слід туди прямувати, бо через рік знову вилетимо… — Я б не загадував наперед, а скажу лише, що ми точно не готові до Вищої ліги за інфраструктурою клубу. Є 5 критеріїв які нам терміново слід треба виконати. І якщо фінансові дірки ми ще залатаємо, то приміром стадіон «Авангард» не готовий до прийому матчів вищої ліги. У нас немає своєї бази, немає власної ДЮСШ (наразі ми, лише уклали договір з ужгородським ДЮСШРОМ) І якщо відсутність підігріву газону ще переживем, бо кліматичні умови дозволяють, то без освітлення нас у вищу лігу вже не пустять. Тому звертаюся за сприянням до всіх — губернатора, міської влади, обласної федерації футболу. Особливо до останньої. Туди обов’язково повинна прийти людина, яка хоче працювати на закарпатський футбол по 25 годин на добу, як це справді робить Петро Кушлик. — І на останок. Після відкриття Будинку футболу в Києві, наш земляк Йожеф Сабо сказав журналістам, що закарпатського футболу нині немає взагалі. Як ви це прокоментуєте? Я чув цих його висловів, але відповім Йожефу Йожефовичу так — нехай загляне в таблицю юніорського чемпіонату України і гляне, на якому місці знаходиться ДЮСШО� міста Ужгород і де знаходиться «Динамо» Київ. Друге — якщо в стотисячному місті на футбол приходить близько 5 тисяч вболівальників, то чи це не є показником? В той же час в тримільйонному Києві на «Динамо ходить щось біля 7 тисяч. То чи є київський футбол? І взагалі запитання до Йожефа Сабо — а який взагалі в нашій країні існує футбол? Я кажу, що закарпатський футбол був, є і буде. А для Йожефа Сабо закарпатського футболу не існує, бо він про нього просто забув. Андрій ГАНУСИЧ «Старий Замок «Паланок»