Майже два роки закарпатець домагається справедливості після звільнення з Хустської ОДПІ

Ще 29 вересня 2017 року згідно з наказом від 26.09.2017 року пана Романа було звільнено з Хустської ОДПІ у зв'язку із скороченням чисельності та штатів державного органу. Вказаний наказ він оскаржив у судовому порядку.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 року позов був задоволено частково.

«Зокрема, суд вирішив: визнати протиправним та скасувати наказ Хустської ОДПІ «Про звільнення Оленича Р.А.»; поновити мене на займаній на час звільнення посаді в Хустській ОДПІ або на рівнозначній посаді з 29.09.2017 року; стягнути з Хустської ОДПІ на мою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 37142,50 грн. з відрахуванням податків і зборів», - розповідає Роман Оленич.

Проте, порушуючи приписи, Хустська ОДПІ не виконала негайно вищезгадане рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 року та не видала наказ про поновлення Романа на роботі.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду рішення Закарпатського окружного адміністративного суду залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Хустської ОДПІ відмовлено.

Слід зазначити, що 21.03.2018 року Роман зареєструвався як фізична особа-підприємець.

Перший лист-виклик до Хустської ОДПІ з приводу виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 року у справі Роман отримав 16.08.2018 року.

«Отримавши його, я припинив свою підприємницьку діяльність – з метою недопущення порушення статті 25 Закону України «Про запобігання корупції», а саме: обмеження щодо суміщення з іншими видами діяльності після поновлення мене на роботі», - йдеться у листі читача.

Виявилося, що Хустська ОДПІ не бажає виконувати рішення суду, а тому у серпні 2018 року його виконано не було. Другий лист-виклик до Хустської ОДПІ стосовно виконання рішень судів у справі було отримано у листопаді 2018 року.

15.11.2018 року в приміщенні Хустської ОДПІ Роману було вручено для ознайомлення наказ Хустської ОДПІ від 15.11.2018 року «Про поновлення на роботі Оленича Р.А.»

• У п. 1 вказаного наказу зазначено: «Скасувати наказ Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області від 26.09.2017року №86-О «Про звільнення Оленича Р.А.».
• У п.2 цього наказу зазначено: «Поновити Оленича Романа Андрійовича на посаді головного державного інспектора юридичного сектора Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області з 29 вересня 2017року».

«Через кілька хвилин після цього мені було надано для ознайомлення інший наказ Хустської ОДПІ – від 15.11.2018 року №76-О «Про звільнення Оленича Р.А.»»,- розповідає Роман.

У пункті 1 вказаного наказу зазначено: «Звільнити Оленич Романа Андрійовича, головного державного інспектора юридичного сектора Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області з 30 березня 2018року, у зв'язку із встановленням заборони займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави, відповідно до пункту 4 частини першої статті 84 Закону України «Про державну службу».

Даний наказ читач оскаржує в судовому порядку, оскільки такий грубо порушує конституційні права, зокрема, право на працю та право на державну службу.

«З наказу Хустської ОДПІ від 15.11.2018 року №76-О вбачається, що підставою мого звільнення стало нібито встановлення зароборони займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави відповідно до пункту 1 частини першої статті 25 Закону України «Про запобігання корупції» та частини п'ятої статті 32 Закону України «Про державну службу», а саме: станом на 30 березня 2018 року я зареєстрований як фізична особа – підприємець, про свідчить запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», - йдеться у листі Романа Оленича.

Проте така позиція не витримує жодної критики, вважає читач.

Так, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини (до прикладу, справа «Ромашов проти України») виконання рішення, ухваленого будь-яким судом,має розцінюватися як складова частина"суду".

«Таким чином, станом на 30.03.2018 року я міг бути зареєстрований як фізична особа-підпримець, адже: не буловиконано рішення суду щодо скасування наказу про моє звільнення та в частині поновлення мені на роботі; як наслідок, я не був допущений до роботи і не займав жодної посади державної служби в органах ДФС України або деінде, я не отримував заробітної плати за рахунок коштів державного бюджету, я не здійснював повноважень, безпосередньо пов’язаних з виконанням завдань і функцій будь-якого державного органу», - вважає Роман.

Іншим аспектом даної справи, згідно з листом, є те, що при звільненні Романа з державної служби 15.11.2018року в грубій формі були порушені вимоги статей 73-77 Закону України «Про державну службу», якими встановлено процедуру притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності та гарантії його прав.

“Адже: 1) рішення про моє звільнення мене з роботи було прийнято через кілька хвилин після прийняття рішення про поновлення мене на роботі в той самий день; 2) мені ніхто не повідомив інформацію чи відносно мене формувалася дисциплінарна справа та, зрештою, коли вона могла бути сформована;3) мені ніхто не дав можливості ознайомитися з матеріалами цієї справи;4) мені ніхто не пропонував надати пояснення щодо обставин та причин вчинення дій, які Хустська ОДПІ розцінила як порушення; 5) мене було звільнено з роботи за відсутності факту вчинення будь-якого порушення.

Крім того, якщо навіть припустити, що 30.03.2018року я дійсно допустив порушення п.1 ч. 1 ст. 25 Закону України “Про запобігання корупції”, то в даному випадку спливли строки застосування дисциплінарного стягнення», - акцентує читач.

У відповідності до ч.5 ст. 74 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

«Наказом Хустської ОДПІ від 15.11.2018року я був звільнений з роботи з 30.03.2018року через те, що 30.03.2018року я був зареєстрований як фізична особа — підприємець. З викладеного випливає, що наказ про моє звільнення(від 15.11.2018р. №76-О) є повністю безпідставним та свавільним», - продовжує Роман Оленич.

«Причиною звільнення мене з державної служби є помста керівництва органів ДФС у Закарпатської області за оскарження мною у судовому порядку наказу Хустської ОДПІ від 26.09.2017р. №86-О. Такими діями керівництво ДФС у Закарпатській області також хоче залякати своїх підлеглих, в такий спосіб відбивши у них бажання захищати свої права», - впевнений Ромон.

Станом на цей момент Роман Оленич подав позов до Закарпатського окружного адміністративного суду (справа №260/1300/18, головуючий суддя Луцович М.М.). Судове засідання призначено на 24.01.2019р.