У Польщі судять трьох екстремістів, які підпалили офіс КМКС в Ужгороді. Виконавці розповіли подробиці

Наразі з'ясовано, що чоловіки, пов'язані з радикальними правими групами, серед інших злочинів відповідатимуть за терористичний злочин. Неофіційно слідчі припускають, що ідея скоєння терористичного акту могла народитися в Росії.

Йдеться про трьох громадян Польщі, серед них двоє виконавців, підозрюваних у підпалі - Адріан М. з Кракова та Томаш Ш. з Бидгоща. Їх затримали співробітники польської спецслужби ABW (Агенції внутрішньої безпеки).

Співробітник ABW підтверджує: - Ця провокація повинна була призвести до погіршення українсько-угорських відносин. І за цим проглядається рука Росії, яка зацікавлена в дестабілізації свого західного сусіда, де триває гібридна війна на Донбасі. Польські найманці були вигідні саме для Росії, адже навіть у разі невдалої спроби це могло вплинути на погіршення відносин між поляками та українцями, які наразі є не найкращими.

За матеріалами справи, головним підозрюваним є 28-річний Міхал П., який має вищу освіту і є спеціалістом у сфері безпеки. Він пов'язаний з неофашистською організацією Falanga і проросійською партією Zmiana, лідера якої Маріуш П. підозрюють у співпраці з російською і китайською розвідками.

Звинувачення проти Міхала П. звучать серйозні: "У січні і лютому 2018 року з метою отримати матеріальну винагороду, виконав замовлення на здійснення на території України злочинів, а саме публічної провокації та акту ненависті, що мали на меті поглиблення напруження між етнічними українцями та угорцями; а також фінансування злочину терористичного характеру, включаючи зображення фашистської символіки та підпалу будинку громадської організації угорського культурного товариства в Ужгороді".

У матеріалі справи йдеться, що Міхал П. завербував до виконання завдання Адріана М. і Томаша Ш., надаючи їм гроші на закупівлю запалювальної суміші, а також мобільні телефони, сім-картки і куртки. Зловмисники мали записати на відео момент підпалу і переслати йому, що мало означати виконання завдання.

Загалом планувалося залучити до операції п’ятьох осіб, однак не вдалося.

Зокрема Міхал П. переконував виконавців, що акт підпалу в Ужгороді буде направлений на дискридитацію “українських бандерівців”.

Однак спочатку Міхал мав самостійно дістатися до України, аби перевірити, що безперешкодно подолає кордон. Також він наказав майбутнім виконавцям встановити на телефон "безпечну" програму для зв'язку. 13 січня Адріан М. також поїхав до Львова. Чоловіки зустрілися через кілька днів. Міхал П. сказав, що отримав посилку. У ній була книга, між сторінками було приховано 500 євро. Він пояснив спільнику, що головний замовник - з Європейського Союзу, з Угорщини. Організатор також попередив, що будь-яких розмов на цю тему "не має бути взагалі".

Пізніше Міхал П. зустрівся з 26-річним Томашем Ш. Його роль полягала в тому, щоб записати всю подію на відео і фото.

3-го лютого Адріан і Томаш вирушили до України, перетнувши кордон з боку Словаччини. Раніше, заради безпеки, вони залишили свої мобільні телефони, і взяли камери, отримані від Міхала. Однак в Ужгороді чомусь забули про попередні умови безпеки і орендували кімнату в місцевому хостелі.

4-го лютого близько 1-ї години ночі вирушили до "угорського будинку". На місці Адріан намалював на будівлі свастику і знак "88" (що символізує вітання нацистів Heil Hitler). Він також кинув у будівлю коктейль Молотова, але пляшка з бензином відскочила від стіни і не спалахнула як слід. Томаш записав відео і переслав організатору. Той забракував "роботу" і сказав, що "угорці не задоволені".

Тоді спільники близько 4-ї години ночі пішли на АЗС, де придбали каністру з бензином. Цього разу вдалося підпалити будівлю. Знову переслали відео і фото, і отримали відповідь від Міхала, що "це ОК", справу виконано. Далі очистили пам'ять телефону і попрямували назад до Польщі тим самим шляхом, через Словаччину. Український кордон перетнули приблизно о 8-й ранку. Цікаво, що на кордоні їх зупинили митники, адже поляки взяли більше сигарет, ніж це дозволено, тож заплатили штраф.

Після повернення до Кракова вони отримали від Міхала П. свої особисті телефони і гроші за виконану роботу – по 1000 злотих кожний.

Вони були переконані, що нічого їх не може пов'язати з подіями в Ужгороді. Проте, 22 лютого співробітники Агентства внутрішньої безпеки затримали Адріана М. Він, мабуть, злякалися наслідків, і зізнався у скоєнні злочину в Україні. А також вирішив можливістю скористатися 60-м параграфом Кримінального кодексу, що надає правопорушникові можливість пом'якшення покарання. Він зізнався, що діяв від імені Міхала П. і розповів про подробиці акції.

Того ж дня співробітники Агентства внутрішньої безпеки затримали Міхала П. та Томаша Ш. Слідство встановило, що особа, від імені якої діяв Міхал П. є німецьким журналістом, який, ймовірно, у свою чергу діяв на користь російських спецслужб.

Наразі суд має визначити терміни покарання для організатора та двох виконавців злочину на території України, який кваліфікують як "терористичний акт".