Справжній біров

Справжній біров

В село Петрово (Петерфолво) Виноградівського району, яке за радянських часів було відоме на весь Союз своїм колгоспом «Прикордонник» і його головою Антоніном Біровим я відправився на другий день після відомого землетрусу. Зрозуміло, що всі розмови того дня були лише про цю надзвичайну подію.

В автобусі дорогою до Вилока довелося почути чимало неймовірних історій, з яких на правдивість претендують максимум 10%. Люди розповідали один одному і про розвалені будинки в Мужієво, і про стелю Виноградівської гімназії, яка завалилася прямо на дітей. Про жінку з Берегова, яка вистрибнула під час землетрусу з третього поверху будинку. Народ з точністю до хвилини «спрогнозував» усі наступні землетруси і розрахував їхню силу за шкалою Ріхтера. Однак найбільше вразила жіночка на Ужгородському автовокзалі, яка о шостій ранку зі сльозами на очах чекала на Виноградівський автобус. Стурбована, хотіла дізнатися що коїться у місті і чи не постраждали її діти, адже сусідка сказала, що землетрус там сягнув 8-ми балів! Разом з водієм ледве вдалося заспокоїти бідолашну, однак вона залишилася чекати на вокзалі наступного виноградівського автобусу. Однак історії про землетрус – це лише ремарка, в Петрово я їхав аби поспілкуватися із легендарним Антоніном Біровим, який незважаючи на те, що вся його сім’я переїхала жити в Угорщину, відмовився покидати рідну домівку. Та ба… В той день Антонін Біров, якому вже за вісімдесят, дуже погано себе почував. Тому довелося обмежитися лише розповідями про нього і той спадок, яке він залишив своїм землякам, голови Петрівської сільської ради Степана Ійлеша. За його словами, Бірова, коли той був головою колгоспу, так не цінили як нині. Сьогодні ж в селі не раз доведеться почути: «А от за Бірова…» і згадувати справді є що. В той час село переживало справжній розквіт. «Все, що ви бачите тут, — розповідає сільський голова — створено його руками». І справді, хто таке бачив, щоб у селі був свій спорткомплекс, картинна галерея, музей, кегельбан, 50 метровий тир і навіть… сільський парк атракціонів із величезним «чортовим колесом». У Петрово і навколишніх селах, що належать до Петрівської сільради діють п’ять шкіл, два дитячих садки та ще й школа мистецтв. До розвалу Радянського Союзу у Петрово функціонували цегляний та консервний заводи, підприємство, яке виробляло оптику і навіть завод із виробництва рибальського знаряддя. Усе вищеперераховане – плоди роботи колгоспу-мільйонера. На той час господарству належало 6,5 тис. га земель, з них 1027 – оброблялися. В селі був автомобільний парк, який налічував 120 одиниць різнопрофільної техніки. І це, не враховуючи понад 100 тракторів різних видів. Після 1991 року майно оцінили у 8,5 мільйонів гривень, а згодом усе розпаювали. За словами Степана Ійлеша, з колишнього великого колгоспу не залишилося практично нічого, однак під час розпаювання майже нічого не знищили, окрім трьох корівників і тютюносушилки. «Нині люди кажуть, що тоді легко було, бо Біров був депутатом і йому допомагали з центру, — розповідає сільський голова. — А я кажу — чому ти не став депутатом і не досягнув того рівня як Біров? Хто тобі забороняв? Повірте, і йому не легко було адже на той час в колгоспі працювало понад 3 тисячі людей. В селі будувалися цілі нові квартали. Створювалися нові вулиці. А нині що? Маємо на території села 152 юридичні особи, в тому числі 85 фермерських господарств. В сумі працює близько тисячі чоловік – всі інші на заробітках». Та все ж чимало із збудованого Антоніном Біровим вдалося зберегти до нині. Продовжує функціонувати один із найбільших обласних спорткомплексів, куди приїжджають займатися спортсмени з навколишніх сіл і навіть районного центру. У робочому стані знаходиться і парк атракціонів, який в будь-який момент можна запустити в дію, однак дуже дорого коштує дозвіл, а тому ця справа наразі збиткова. Минулого року парк функціонував, однак залишився в боргах. Коли в Бірова просили гроші то він завжди казав, що гроші розходяться і нічого не залишається. Всі кошти він вкладав на розвиток села, будував нові об’єкти. І тим, що він створив, може похвалитися не кожне місто, не кажучи вже про село. Що тут скажеш – справжній біров. Андрій ГАНУСИЧ «Старий Замок «Паланок»
Якщо ви знайшли помилку, виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Коментарі -
Зачекайте...