Гральному бізнесу на Закарпатті тепло не буде

Проводилася вона в мерії обласного центру і, як зазначив голова облради Іван Балога, не випадково: «Нині різноманітні сили нагнітають неспокій навколо Ужгорода й старту в місті опалювального сезону. При цьому чомусь ніхто не враховує, що нинішній міській владі за вісім місяців удалося зробити у вирішенні цих питань стільки, скільки  попередня мерія не зуміла за 5 років».

Насамперед Іван Іванович мав на увазі те, що Ужгород цьогоріч повністю перейшов на індивідуальне опалення. Мер міста Віктор Погорєлов відзначив, що не все в автономізації проходить гладко, насамперед у закладах освіти, де наразі не всі модульні котельні готові до роботи. Однак міський очільник запевняє: вже найближчим часом проблему вирішать: «Ужгород увійшов в опалювальний період. Ми почали з медичних установ – теплопостачання там запустили ще в четвер, 13 жовтня. Щодо установ освіти, то включено опалення 33 закладів, а кілька шкіл і садочків, де тривають роботи з встановлення автономних котелень, будуть ввімкнені протягом 10 днів», – переконує мер.

 

Віктор Володимирович нагадав, що перехід міста на автономне опалення розпочався 2008 року. Однак на той час не було вирішено цілого ряду технічних питань. Ужгородці встановлювали автономки самі –  без дозволу «Закарпатгазу» й відповідного проекту.  Натомість система теплопостачання за ці роки розбалансувалася повністю. «Ми розробили й затвердили програму переходу на автономне теплозабезпечення – в кожній установі й кожній квартирі. Сформували положення, яке визначило верстви населення, що потребують допомоги, і встановили близько 600 автономних систем електричного опалення за рахунок бюджету. Люди й далі звертаються до нас із проханням допомогти у встановленні опалення, комісії розглядають заяви, будемо відшукувати кошти, аби продов¬жити цю справу», – розповів Віктор Погорєлов.

 

«Відокремлення від постачання газу з НАК «Нафтогаз» – це серйозна економія для кожної галузі і – серйозне випробування для влади. У 2006–2007 році «Ужгородтеплокомуненерго» виробляло 170 тисяч гігакалорій теп¬ла, минулого року – близько 22 тисяч, нині ж у місті вироблятимуть 10 гігакалорій. За сезон ми зекономимо від 5 до 10 мільйонів кубометрів газу», – наголосив мер Ужгорода. Що ж до великих районних і квартальних котелень, які відімкнули, то їх виставляють на аукціон, і грошима з продажу місто буде розраховуватися з проблемними питаннями: сьогодні обласний центр боргує «Нафтогазу» близько 8,5 млн, також треба платити за програмою, через яку місто взяло котельні в лізинг».

 

Мукачівський міський голова Золтан Ленд’єл у своєму виступі наголосив, що відмова від централізованого теплопостачання – це не панацея, але в маленьких містах такий вибір зробило в першу чергу населення, і альтернативи йому немає. «Вісім років тому в Мукачеві переведено на  автономку всю бюджетну сферу. Переваги очевидні: по-перше, державним закладам не потрібно платити за тепло під час канікул і вихідних; по-друге, ми гріли повітря, а якісного тепла ніхто не отримував. Причому за будь-якої температури надворі, ціна на теп¬ло була однаковою. І найголовніше: тепломережі купували газ у два з половиною рази дорожче, ніж населення з індивідуальним опаленням. Минулого опалювального сезону 80 відсотків людей уже перейшло на автономку. Нині завершується встановлення індивідуального опалення для малозабезпечених верств», – заува¬жив мер Мукачева. При цьому Золтан Ленд’єл відзначив, що в місті працюють над упровадженням пілотних проектів з використання альтернативної енергетики – встановлення сонячних колекторів і когенераційних установок.

 

Іван Балога констатував, що Закарпаття демонструє ефектив¬ні підходи до реформування жит¬лово-комунальної галузі. «Я задоволений тим, що в області реалізується така потужна програма. Ми перші в Україні, де обласний центр почав переходити на автономне опалення. Це консолідована позиція керівництва області й міста. В Ужгороді перейшли на прямі платежі за газ, воду, електро¬енергію. Вже цієї зими не потрібно буде їздити в столицю, домовлятися про ліміти на блакитне паливо для краю», – резюмував голова облради.

Не так, на жаль, в області добре у питаннях дотримання вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу». Адже не секрет, що в містах і селах Закарпаття продовжують діяти зали із автоматами, причому часто роблять це абсолютно відкрито. Правоохоронці, які виступали під час засідання, відзначали, що боротьба із «азартними» ділками доволі складна, оскільки часто вони завуальовують гральні автомати під інтернет-кафе, а зловити злодія на гарячому можна лише зафіксувавши факт отримання виграшу. Та все ж тільки міліція цьогоріч вилучила 206 гральних автоматів і завела 6 кримінальних справ. 

 

Зате голова Іршавської районної ради Станіслав Сухан заявив, що в районі майже не залишилося залів із гральними автоматами. Ще на початку року влада Іршавщини активно взялася за вирішення цієї проблеми і разом із правоохоронцями крок за кроком зачищала район від цієї напасті.  «Я знаю, що багато хто боїться тих людей, які «кришують» цей незаконний бізнес. Але коли громада, влада й правоохоронці  спільно підходять до викорінення проблеми, то боятися нема чого. Мені, до слова, ніхто жодного разу не телефонував, бо бачили, що ми взялися за це діло серйозно», – сказав Станіслав Сухан.

 

Відповідно до листа голови обласної ради Івана Балоги, у Берегівському, Воловецькому, Іршавському, Міжгірському, Тячівському районах, а також в Ужгороді  створені спеціальні комісії та мобільні групи, які проводять спільні з правоохоронцями рейди з виявлення порушень «грального» законодавства. Так, в обласному центрі під час лише одного такого заходу було зафіксовано два гральні зали на вулицях Тельмана й Гагаріна. На вимогу комісії, працівники міліції їх опломбували – було складено відповідні протоколи.

 

За словами Івана Балоги, у всій Європі в таких закладах гроші залишають багаті люди, у нас же чомусь вони перетворилися на  місця оббирання бідних. «Нині під ударом опинилися сім’ї із середнім і низьким достатком. 4–5 багатих ляльководів, які в добрих стосунках із окремими правоохоронцями, підсаджують на гральний наркотик закарпатців. І коли мені окремі міські й сільські голови, чиновники чи міліціонери кажуть, що не можуть нічого з цим удіяти, то в мене одразу виникає питання: а навіщо ви тоді взагалі на своїх посадах, навіщо носите погони? Треба мати силу волі, щоб навести лад у цьому бізнесі. Він має покинути Закарпаття!» – резюмував Іван Іванович.