Землетруси можуть спричинити локальні руйнування на Закарпатті

Землетруси можуть спричинити локальні руйнування на Закарпатті

Нині людство потерпає від численних природних катаклізмів: землетрусів, цунамі, зсувів ґрунту. Про сучасний стан справ у геофізиці – науці, яка вивчає фізичні процеси та явища, що відбуваються в надрах Землі, її поверхні та навколишньому просторі, – в інтерв’ю з Валентином Максимчуком, директором Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С.Субботіна НАН України, доктором фізико-математичних наук, професором.

Нині людство потерпає від численних природних катаклізмів: землетрусів, цунамі, зсувів ґрунту. Про сучасний стан справ у геофізиці – науці, яка вивчає фізичні процеси та явища, що відбуваються в надрах Землі, її поверхні та навколишньому просторі, – в інтерв’ю з Валентином Максимчуком, директором Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С.Субботіна НАН України, доктором фізико-математичних наук, професором. – Розкажіть про наукову установу, яку очолюєте. – Нашому відділенню виповнилося 15 років. Колектив порівняно невеликий – один доктор і 15 кандидатів наук. При відділенні діє аспірантура за спеціальністю “Геофізика”. Основні напрями діяльності: розробки теоретичних та експериментальних засад сейсмічного й електромагнітного методів моніторингу природних і техногенних процесів у земній корі (землетруси, зсуви, карсти тощо), а також розвиток комплексу геофізичних методів вивчення будови та динаміки літосфери Карпатського регіону з огляду на проблему прогнозування катастрофічних геодинамічних явищ і пошуків родовищ корисних копалин. Значним досягненням є існування Карпатського геодинамічного полігону в північно-західній частині Українських Карпат із метою вивчення за даними комплексу геодезичних, геофізичних і геолого-морфологічних методів загальних закономірностей сучасних рухів земної кори, дослідження їх зв’язків із глибинною будовою, сейсмічністю, варіаціями геофізичних полів для пізнання причин і механізмів сучасних геодинамічних процесів і вирішення глобальних проблем тектогенезу. Проводимо мікросейсмічні (реєстрація землетрусів і мікросейсм), геомагнітні, геотемпературні, акустоемісійні, електромагнітні та метеорологічні спостереження. – Що можете сказати нашим читачам про ефективність цих досліджень? – Оцінити ефективність наукових досліджень непросто, надто коли це стосується фундаментальних проблем. Окрім того, маємо справу з унікальними природними явищами та специфічними об’єктами. Якщо говорити про сейсмічність і землетруси, то зазначу, що наш регіон є доволі цікавим у геологічному аспекті. Карпати порівняно молоді гори, тут, як кажуть у народі, може ще довго “трусити”. Згадаймо хоча б, як наприкінці минулого століття до Львова надійшли доволі потужні підземні хвилі з гір Вранча, що в Румунії. Тому особливу увагу звертаємо на проведення режимних спостережень на станціях Карпатського геодинамічного полігону, який розташований у Закарпатті, в найбільш сейсмоактивній частині Українських Карпат, де часто відбуваються порівняно слабкі землетруси, рідше – сильні. Вони не становлять загрози для Львова, хоча можуть спричинити локальні руйнування в Закарпатті. Зовсім нещодавно цей район відзначився серією слабких землетрусів поблизу Мукачевого та Берегового. За підсумками сейсмопрогностичних досліджень можемо похвалитися, що в нас передові позиції у вивченні геомагнітних провісників землетрусів. У нашому відділенні вперше розробили геоакустичні методи та виявили провісників місцевих землетрусів. Методи та методики геофізичних досліджень, які запропонували наші науковці, знайшли застосування під час проведення сейсмотектонічних досліджень на Північному Кавказі, у Дніпровсько-Донецькій западині. Користуючись нагодою, хочу звернути увагу читачів на так звані “прогнози” землетрусів від різних провидців, зокрема таких, що мають певний стосунок до науки. Прогноз землетрусу має щонайменше чотири аспекти: місце, час, силу, ступінь руйнувань. Це величезна фундаментальна проблема. Для здійснення прогнозу необхідна, щонайменше система спостережень за геофізичними процесами, якої нині немає не лише в Україні, а й у більшості розвинутих країн світу. А за відсутності такої системи спостережень будь-які прогнози є безпідставними, тож не раджу вірити їм. – Нині все більше уваги приділяють питанню пошуків і збільшення видобування нафти та газу... – Ми тісно співпрацюємо з геологорозвідувальними установами, які досліджують надра України. В Україні відкрито понад сто родовищ нафти та газу. Залишилися нерозвіданих близько 310 млн. тонн нафти та понад 540 млрд. кубометрів газу. Це великі резерви для стабілізації та подальшого нарощування видобування вуглеводнів, шлях до зменшення залежності від їх постачання з-за кордону. В нашому відділені є певні розробки щодо пошуків родовищ нафти та газу. Частково їх застосовують на практиці. Однак важко щось запровадити у виробництво, коли виробництво стоїть. Це загальна проблема наукових установ і держави. – Географія діяльності вашого відділення вражає: Карпати, Кавказ, Антарктида... – Геофізика як наука про Землю вивчає явища не лише на локальному рівні, а й у планетарному масштабі. Я розумію, що вас зацікавила Антарктида. У нашому відділенні напрацьовано розробки, які виявилися необхідними для проведення досліджень в Антарктиді. Насамперед вивчення магнітного поля Землі, геологічної будови та геодинаміки земної кори, пошуки корисних копалин. Це один із напрямів наукової діяльності нашої установи. Ось уже протягом восьми років наше відділення бере участь у виконанні Державної програми досліджень України в Антарктиді. Це – зимування на українській антарктичній станції “Академік Вернадський” і морські антарктичні експедиції. Задля вивчення динаміки земної кори в Західній Антарктиді створено тектономагнітний полігон, на якому впродовж 1998-2005 рр. проведено шість циклів геомагнітних спостережень. Ці роботи в Антарктиді виконують уперше у світовій практиці. На далекому материку вже побували троє наших зимівників – Ігор Чоботок, Олег Романюк, Євген Накалов. Багато наших фахівців брали участь у морських експедиціях. – Які подальші перспективи? – На жаль, проблем і турбот більше, ніж хотілося б. Вони вже стали хронічними і, здається, їх не сприймає ні уряд, ані громадськість. Чи може українська наука успішно виконувати свої завдання й гідно конкурувати із західними науковими центрами без достатнього рівня фінансування? Востаннє ми купували нові прилади ще за радянської влади. Невирішеними залишаються питання інформаційного забезпечення, можливостей участі в міжнародних конференціях, підготовка молодого поповнення, гідна оплата праці та ще багато проблем. Робимо все, що можливо і що від нас залежить, для розвитку науки та сприяння подальшому поступу нашої української держави. "Львівська газета" Закарпаття онлайн.
Якщо ви знайшли помилку, виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Коментарі -
Зачекайте...