У монастирській сироварні в Ракошині виготовлятимуть ще один вид сиру – копчений на дровах (ФОТО)

– В асортименті – традиційні закарпатські сири: будз, бринза та вурда, які виготовляємо за дідівською технологією з овечого молока. Та варимо ще й цілу палітру традиційних італійських сирів з коров'ячого молока – моцареллу, скаморцу, муккіну та рікотту, - каже архімандрит Митрофан.

– Вся продукція — екологічно чиста, – запевняє настоятель, – з молока корів, овець та кіз, що утримуємо у власному господарстві. Та плануємо розширити асортимент, для справжніх гурманів виготовлятимемо ще два види копченого сиру. Наразі вже вивчаємо технологію у сироварів Італії та Угорщині.

Цех де виготовляють сирні смаколики, які підкорили гурманів з цілої України, розташований у с. Ракошино, біля головного храму чоловічого монастиря. Скуштувати та придбати виготовлений ченцями із Божим благословенням ароматний сир можна в спеціалізованій крамничці, що знаходиться безпосередньо в приміщенні сироварні.

Щодня сюди приїздять сотні туристів, які скуповують сир кілограмами. У фаворі — розсипна овеча бринза.

Поки один з ченців нарізує скибочки сиру для дегустації, крізь відчинені двері бачу як інший – чаклує над свіжим сиром сорту “Мукина” з коров'ячого молока. Нині тут варять й справжню місцеву родзинку – сир під назвою “Монастирський”, його виготовляють лише восени з молока кіз.

Ідея відкрити сироварню належить настоятелю чернечій обителі. На честь о. Митрофана було названо один з родзинок сирної колекції, оригінальний твердий солодкий сир “Шимон”. Кілограм такої смакоти коштує 350 грн., це найдорожчий сир, який виготовляють ченці. А найдешевший — сир рікотта, коштує усього 120 грн. Та він дуже корисний, недарма цей сир медики рекомендують давати навіть дітям та вагітним жінкам.

– Спочатку завели корів та овець, коли стадо збільшилося, щоб не продавати залишки молока, вирішили виготовляли з нього сир. По досвід поїхали до Італії, бо тамтешні сири славляться на цілий світ. Спільно із італійськими сироварами розробили технологію, яку застосовуємо на виробництві. А придбати нове сучасне обладнання нам допоміг меценат, ресторатор із Італії, який нині переїхав жити до Ужгороду. Перші партії сиру виготовили під його керівництвом. Та з того часу минуло вже два роки, – каже архімандрит Митрофан, – нині прагнемо розширити асортимент. Молока не бракує, щодня на сироварні переробляємо понад 500 літрів. У процесі сироваріння не використовуємо жодних хімічних консервантів, лише прянощі — ароматні трави, приміром ісоп, який постачають з Італії. На нашій фермі нині біля пів сотні корів та понад тисячу овець та кіз. До зими частину молодняку доведеться порізати, бо не вистачає кормів. Щоб випасати стадо та заготовити сіно, потрібно землі, а нашого поля вже замало. Частину паїв орендуємо в людей, та й цього обмаль.

Зі збутом сиру в ченців — жодних проблем, бо ціни на монаший сир не високі, а продукція — якісна. А першу партію нового сорту сиру тут планують випускати ще до Різдва.