У зв’язку з цим землевпорядною службою Закарпатської області проводиться інформаційно-роз’яснювальна роботи, яка була направлена на роз’яснення основних цілей проведення земельної реформи, інформують у головному управлінні Держкомзему в Закарпатській області.
У цьому напрямку й надалі будуть проводитися наради, зустрічі, збори з головами сільських, селищних рад, власниками земельних паїв та фермерами, повідомляють у відомстві, адже успішно та в найкоротший термін пройти етап земельного реформування можливо тільки за участю активу сільських рад та власників землі. Відомо, що землі сільсьгосппризначення — особливий товар, саме тому ринкам сільгоспземель також притаманна певна специфіка, тобто кожна країна, де існує ринок сільськогосподарських земель, у той чи інший спосіб здійснює його регулювання.
Під час зборів із власниками земельних ділянок присутні висказували свої думки та зауваження законопроекту «Про ринок земель».
Наразі для запровадження цивілізованих правил гри необхідно скасувати мораторій на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що, власне, серед низки інших проблем має вирішити Закон України «Про ринок земель».
Як запевняють в Управлінні, у законопроекті висвітлені норми, що сприятимуть створенню цивілізованого земельного ринку, та конкретизовано, хто має право на вільну купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення.
Оскільки у світі немає жодної країни, де існував би «вільний» ринок земель сільськогосподарського призначення, але тим чи іншим чином здійснюється його регулювання, відмінність полягає тільки в ступені лібералізації такого регулювання (більш жорстко, як наприклад у Франції, або менш жорстко, як у Німеччині).
Як запевняють у відомстві, буде проведено інвентаризацію та створено прозорий обіг земель, вартість землі значно зросте, на селі з’являться робочі місця і буде відновлено родючість землі.
Відповідно до нового законопроекту набувачами земельних ділянок сільськогосподарського призначення можуть бути тільки громадяни України, фермерські господарства, держава в особі Державного агентства земельних ресурсів України та територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування. Участь іноземного капіталу у придбанні таких земель надійно виключається, запевняють в Управлінні.
Згідно з законопроектом, якщо протягом першого року від дати купівлі ділянки хтось і виявить бажання продати її, то має сплатити державі величенький податок від її ціни (близько 80-90%). Таким чином держава планує попереджувати купівлю землі іноземцями та спекулянтами.
В управлінні переконують, що прийняття Закону України «Про ринок земель» дозволить максимально пришвидшити формування законодавчої бази ринкових земельних відносин, організувати прозорий ринок земельних ділянок державної, комунальної та приватної власності. Також допоможе законодавчо врегулювати питання щодо порядку проведення земельних торгів, подолає негативні наслідки діючого мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення. Безумовно поліпшить інвестиційний клімат в країні та сприятиме стабільності цін на сільськогосподарську продукцію та встановленню паритетних міжгалузевих відносин між селом та промисловістю.
На думку деяких експертів потрібно створити державний земельний іпотечний банк, як один з інструментів проведення аграрної політики в Україні. Через нього можна використовувати землі державної власності та ті, що не витребувані. Їх треба консолідувати у державний земельний фонд і здавати в оренду. Але тут, зауважують в управлінні, потрібні чітке законодавче врегулювання і контроль за ефективністю використання.
«Головною метою земельної реформи має стати не просто вільна купівля-продаж земель, а привабливість володіння землею для ефективного господарювання на ній. Здійснюючи реформу під таким кутом зору, влада мала б виходити із чисто утилітарних державних інтересів. Тобто, як зробити землю не просто товаром, а інвестицією в розвиток економіки держави, – відзначив перший заступник начальника головного управління Держкомзему у Закарпатській області Мафтей Попович.
