Мукачівські вулиці досі можуть виховати чемпіонів (ФОТО, ВІДЕО)

Мукачівські вулиці досі можуть виховати чемпіонів (ФОТО, ВІДЕО)

Подекуди, у міських дворах цигарки та пиво виходять з моди. Як зміг переконатися на власні очі Мукачево.net, їх «витісняють» турніки.

Сьогодні, зазвичай, батьки переймаються тим, аби вберегти дітей від вулиці, її згубного впливу – насамперед, шкідливих звичок.

Втім, часом, саме вулиця стає тим місцем, де молодь об’єднується за здоровими інтересами.

Мабуть, наші читачі не раз, проходячи повз рештки шкільних спортивних майданчиків, бачили там молодих хлопців. Хтось просто висить, аби відпочило тіло після роботи, інші підтягуються, качають м’язи. А є такі, хто займаються серйозно та мріють про перемоги у змаганнях.

Турніки зараз дуже модні й серед молоді Мукачева. Хоча, як вдалося з’ясувати редакції, подібний бум спостерігається на вулицях багатьох міст області.

Непереможна команда/Invincible team

Про них ми дізналися з «Вконтакте»: лінк на це відео від одного знайомого потрапив до іншого, а тоді й до нас в редакцію. 

 
Цим хлопцям всього по 14-15 років. Ніхто з них не палить, не п’є, хоча більшість однолітків – так.
 
З ними ніколи не займався тренер. Усе, що вони вміють робити на турніку – навчилися самі, переглядаючи відео з Інтернету та спілкуючись з таким ж як вони з інших міст області.
 
А починалося все з банального підтягування на турніку в 2-ій та 10-ій школах. 
 
На початку липня хлопці організувалися в команду: проводять колективні тренування та активно шукають підтримки, простіше кажучи, – спонсора.
 
Invincible team: Ерік Кушнір, Едік Кушнір, Антон Басараб, Євген Русин, Іван Дешко, Мельник Максим, Саша Ісаєвич
 
«Нас зараз займається семеро. Більше нікого поки в команду не беремо, але хлопці просяться. Тренуємося двічі на день: з 11.00 до 15.00 і з 18.00 до 21.00. Раніше – один раз на день, після школи. Дуже хотіли би спробувати себе на всеукраїнських змаганнях», – розповів Мукачево.net один з вуличних спортсменів Ерік.
 
На запитання, чому не записалися в секцію ДЮСШ, пояснюють банальною відсутність і самої секції, і необхідних снарядів – брусів та турніку. Зараз хлопці тренуються там, де і починали: на шкільних турніках.
 
 
Більшість з них займаються на перекладині близько трьох років. Поки що обмежувалися тільки синяками та мозолями. Ні серйозних травм, ні переломів.
 
 
У хлопців немає особливої дієти: їдять усе, чим батьки годують, хоча, звичайно, – налягають на м’ясо.
 

«Балет на турніку»

Те, чим «горять» семеро мукачівців з «Непереможної команди» у світі вже давно переросло у справжній інтернаціональний рух.
Називається він Street Workout або Getto Workout, що українською перекладають як «вулична гімнастика», «вільні вправи на турніку» або навіть «балет на турніку».
 
У Мукачеві хлопці – не єдині адепти руху. Мукачево.net знайшло ще, щонайменше, одного. Ігор Котубей вже встиг і у змаганнях взяти участь, і стати одним з 5 українців, які склали екзамен й стали повноправними членами однієї з найсильніших команд з Street Workout у світі – Bar-Barians, USA, на рівні з Zef Zakaveli.
 
Zef Zakaveli (New York) та Ігор Котубей (Мукачево)
 
 
Це відбулося у травні цього року на третіх українських та перших міжнародних змаганнях з Street Workout, які проводилися в місті Дніпропетровськ за ініціативи Дениса Мініна. Призового місця Ігор не зайняв, але саме тут і познайомився із гостями змагань «Bar-Barians». Аби стати одним із своїх Ігорю довелося за 10 хвилин 45 віджатися на брусах, 25 разів підтягнутися на турніку, 55 разів віджатися від підлоги.
 
У червні Ігор вже був одним із кращих на тернопільських змаганнях з Street Workout, виборовши третє місце у силових вправах.
 
Як і хлопці з Invincible team, починав з елементарного підтягування та віджимання, також не дотримується ніякої дієти, хіба що налягає не на м’ясо, а на молочні продукти.
 
Кілька років тому він натрапив на відео з відомими у світі «workout-ами» – Ganiball, Barilla та згадуваним уже Zef Zakaveli. Тоді й собі почав повторювати усілякі вправи та трюки.
 
«Спочатку бувало, що падав, розтягував м’язи, – зізнався нам Ігор. – Але бажання навчитися важко було стримати, я продовжував тренуватися». Головне, зауважив він, поставити ціль – і йти до неї кожного дня…
Якщо ви знайшли помилку, виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Коментарі -
Зачекайте...