Лікарі відмовили хворій закарпатці у направленні в Київ (ВІДЕО)
Виїзні навчання від українських хірургів. Фахівцям від маленьких лікарень до обласних центрів розказуватимуть про сучасні можливості вітчизняної хірургії. Нині ж хворим доводиться десятки років отримувати підтримуючу терапію у той час, коли їх можна вилікувати швидко і якісно. Причина - непоінформованість лікарів
Три жінки у післяопераційній палаті обговорюють свої історії хвороб. Кожна з них понад десять років страждала на так звану слоновість. Народна назва точно відбиває суть - кінцівки людини стають у декілька разів більшими, часто мають половину ваги тіла пацієнта. Ірина Бова - із Сумської області, а Варвара Ухач - із Закарпаття. У різних регіонах України професійні хірурги, як виявилося, зовсім не поінформовані про те, де можуть допомогти із такою вадою.
Ірина Бова, пацієнтка:
- Я їздила у Суми, наше обласне місто, до нашого судинного хірурга. Але він мені сказав: з такою болячкою вам ніхто операції робити не буде. Ви мусите бинтувати ногу й жити з такою болячкою все життя.
Варвара Ухач, пацієнтка:
- Я говорю: дайте мені направлення у Київ. Дочка мені говорила, що у Києві щось роблять. Ну, а мені: "А ми направлення не даємо. Хочете - самі їдьте".
Кажуть, жінки не могли переступити навіть через поріг хати. Утім в Інституті Шалімова слоновість оперують уже 30 років. І за цей час лікарі навчились усувати недугу малотравматичними способами.
Олексій Поліщук, лікар-хірург:
- Первый день после операции конечность становится меньше, а потом она постепенно, постепенно уменьшается в объемах и это, конечно, видно.
Порушення відтоку лімфи, лімфостаз найчастіше зустрічаються у людей після онкологічних операцій та хіміотерапії.
Микола Дрюк, завідувач відділу мікросудинної та пластичної хірургії:
- Нарушение лимфотока, лимфостаз, как говорят, или слоновость - они являются закономерным последствием этого лечения. Лечение онкологическое-то правильное, но вот после онкологического лечения эти пациенты, а их множество у нас в стране, - они нуждаются в реабилитационном лечении.
За радянських часів фахівці з провідних інститутів виїздили у області та райони проводити науково-практичні заняття для тамтешніх лікарів. І рівень поінформованості був набагато більшим, кажуть в Асоціації хірургів. Тепер забуту практику поновлять.
Юрій Поляченко, голова Асоціації хірургів України:
- І будемо їздити з фахівцями на місця і там робити ці наради, щоб була можливість у населення зрозуміти, де їм можуть професійно допомогти. Тобто якраз ця реформа медична і передбачає надання допомоги знизу доверху.
Сьогодні в Україні відсутня навіть статистика, скільки людей страждає на лімфостаз. В Асоціації хірургів уже почали створювати інформаційну базу, щоб точно знати, кому можна надати допомогу в районних та міських лікарнях, а кому - в провідних наукових інститутах.
