Ужгородська влада не видає інформацію про "особливих" паркувальників

Ужгородська влада не видає інформацію про "особливих" паркувальників

Не встигли в Ужгороді встановити платні парковки, як уже почали видавати дозволи на безкоштовну стоянку легковиків.

Кому за все платити, а кому – коли заманеться: виявляється, є чимало ужгородців, яким не потрібно платити за парковку. При цьому чомусь офіційно ніде так і не прозвучала інформація про те, що це можливо. Тим не менше, якось з тиждень тому журналісти сфотографували відповідний документ за лобовим склом однієї з автівок. 

Аби розкласти всі крапки над «і», «Закарпатка» одразу звернулася до Ужгородської міської влади (в рамках дії Законів «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації») з інформаційним запитом та попросила дати відповідь на такі запитання: кому і на якій підставі муніципальна міліція видає «Дозволи на право проїзду, стоянки та паркування автомобільним транспортом» у м. Ужгороді? Редакція також попросила надати копії документів, на підставі яких видавалися дозволи та перелік транспортних засобів із вказівкою марки, номера та прізвища власника авто, яким вже видані такі необхідні документи.

Чиновники: дозволи законні

Власне два тижні тому, коли вперше виплив «на світ божий» такий дозвіл, журналісти поцікавилися у начальника муніципальної міліції Ужгорода Бориса БОРИСОВА, що це таке. «Такі дозволи дійсно видаються муніципальною міліцією через заяву на міського голову та погодження транспортної комісії. Нині таких дозволів видано близько тридцяти. Здебільшого, їх отримують комунальники, підприємці, яким необхідний проїзд центром міста та деякі депутати». Як пояснив пан Борисов, подібні талони передбачають тимчасову безкоштовну стоянку на платних парковках та проїзд на вулиці з обмеженим рухом у визначений домовленістю час. Щодо пересування дорогами, де проїзд заборонений взагалі, начальник муніципальної міліції переконав, що таких «бонусів» видані його відомством документи не передбачають. 

Люди з дозволами – за межею конфіденційності

 Слід сказати, що відповідь надійшла оперативно, таки в рамках тих п’яти днів, які даються законодавством. Ось про що йшлося у листі: «На підставі всіх законів… повідом¬ляємо Вас: відділ муніципальної поліції Ужгородської міськради у своїй діяльності стосовно видачі та реєстрації дозволів на проїзд транспортних засобів у центральній частині міста Ужгород керується рішеннями виконкому від 09.04.08 №141 та від 14.05.09 №127».
 
Тобто, таки є, на підставі чого видаються дозволи, – документів ще ратушняківських часів. Продовжуємо читати: «Для отримання дозволу мешканці міста письмово звертаються до Ужгородської міської ради, де на комісії з безпеки дорожнього руху приймається колегіальне рішення. На отримання такого дозволу мають право мешканці міста, які проживають, працюють або займаються підприємницькою діяльністю у сфері обслуговування населення у зоні обмеження дорожнього руху. Дозвіл передбачає право проїзду, стоянки та паркування автомобільним транспортом у зоні обмеження дорожнього руху на загальних засадах. Термін дії дозволу – до кінця поточного року».
 
Щодо переліку транспортних засобів із вказівкою номерів та прізвищ власників авто, яким видано вказаний у запиті дозвіл, то міська рада вирішила, що це ж конфіденційна інформація – «…згідно зі ст. 11 ЗУ «Про інформацію» ці відомості є інформацією про фізичну особу (персональні дані). А згідно зі ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» до інформації з обмеженим доступом відноситься конфіденційна інформація. Ст.7 того ж Закону вказує, що конфіденційна інформація — це інформація, дос¬туп до якої обмежено фізичною та юридичною особою. Розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою  осіб, а за відсутності такої згоди  – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Отже інформація про транс¬портні засоби, марку та номер, а також прізвища власників авто є конфіденційною інформацією, розповсюдження якої без дозволу власника забороняється».
 
Виходить, інформація про те, хто в центрі міста живе та займається підприємництвом – конфіденційна! Та ще й така, яку можна видати лише в разі загрози національній безпеці! Ото «накрутили»!
 

«Комісії з безпеки дорожнього руху не існує»

 
 Для того, аби вияснити, чи справді все так строго та конфіденційно, «ЗП» звернулася за коментарями до  експертів. Так, експерт Інституту Політичної Освіти, громадський діяч Олександр СОЛОНТАЙ прокоментував редакції листа від Ужгородської міськради: «Відповідь редакції, що інформація про те, що інформація про водіїв, яким видано дозволи на безкоштовне паркування, є конфіденційною – це факти кричущої некомпетентності або яскравий вияв приховування інформації від ужгородців. Відповіддю, що перепустки видає відділ муніципальної поліції Ужгородської міської ради за рішенням комісії Ужгородської міськради з безпеки дорожнього руху, міська влада підтверджує те, що приймаються акти індивідуальної дії, і що міська рада володіє публічною інформацією. Перепустка містить конкретну інформацію про особу, якій дозволено проїжджати. Відповідно до п.2 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» Ужгородська міська рада та виконавчий комітет повинні оприлюднювати прийняті акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних).
 
Цікаво, що відповідно до цієї ж статті, мерія повинна була оприлюднити з 9 травня інформацію про нормативно-правові засади своєї діяльності. Але рішення про функціонування муніципальної міліції, положення про комісію, інформація про її склад, прийняті нею рішення і т.д. не оприлюднені. Якщо би мерія виконувала законодавство, то редакції не потрібно було б писати інформаційний запит, а достатньо було зайти на Інтернет-сайт ради і прочитати всі відповідні протоколи комісії, її склад та прийнятті нею рішення.
 
До речі, в Ужгородській міськ¬раді такої комісії не існує взагалі, натомість комісія з безпеки дорожнього руху є в структурі комісій виконавчого комітету Ужгородської міської ради. Очевидно, малася на увазі саме ця комісія, хоча знову ж таки, відповідно до рішення «Про рух транспортних засобів у центральній пішохідній частині міста» прийняття рішень такою комісією щодо видачі перепусток не передбачено».
 
Що цікаво, то, за словами О. Слонтая, чомусь виконком Ужгородської міськради тлумачить законодавство – як сам хоче! Так, за словами громадського діяча, у травні управління ЖКГ дописалося людям до того, що інформація про межі прибудинкової території є конфіденційною(!) «В іншому випадку написали на запит відповідь про те, що прийняли внутрішнім рішенням документ, яким розділяють проекти рішень ради на ті, які потрібно оприлюднювати, і на ті, які можна приховати. В регламенті роботи виконкому взагалі сказано про оприлюднення проектів рішень має здійснюватися за 5 днів до їх прийняття, хоча закон встановлює 20 робочих днів. Але навіть цих 5 днів виконком не дотримується».
 
Отже, виходить, що нерідко економічна вигода, особисті думки та власні погляди для нашої мерії є важливішими за права ужгородців. Особливо, що стосується питання доступу мешканців до інформації, тобто до «правди»…
Якщо ви знайшли помилку, виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Коментарі -
Зачекайте...