Життя в не золотій середині

З 27 регіонів Закарпаття за рейтинговою оцінкою соціально-економічних показників за три квартали цього року вийшло на 15 місце. При цьому за 25 показниками протягом перших 8 місяців ми були у кращій половині місць (1-13 місця) і за 20 показниками у гіршій половині (15-27 місця). Звичайно, усе відносно і кожен позитив має і свій негатив, так само і навпаки. Закарпаття вийшло на перше місце в державі за темпами зростання обсягів інвестицій у житлове будівництво та темпами введення в експлуатацію житла, продовжує мати найнижчу питому вагу збиткових підприємств та найвищу питому вагу прибуткових малих підприємств, досягло найнижчого рівня злочинності. За рівнем оплати спожитого природного газу та темпами зростання кількості зареєстрованих суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб область займає друге місце в державі, за темпами зростання обсягу промислової продукції – третє місце. У нас уже створено майже 95% від річного плану робочих місць. Продукції більше, а грошей менше Промислової продукції випустили більше ніж торік за такий же час на чверть, хоча… більше 40% підприємств знизили обсяги виробництва, а кожне 11 підприємство у вересні не працювало. При цьому 82,7% суб’єктів господарювання отримали 193,7 млн. грн. прибутків, а 17,3 відсотка – допустили 121,1 млн. грн. збитків. Прибутковий фінансовий результат діяльності підприємств за січень-серпень зменшився удвічі. Майже утричі зросла сума збитковості фірм, збитково працювало кожне четверте промислове підприємство, із 55 підприємств з іноземними інвестиціями прибутки отримали тільки 13. «Лідером» став ВАТ «Закарпатгаз» — лише з квітня його збитки зросли у 255 разів (!) і склали 7,6 млн.грн. Хочеш-не хочеш – згадуються застереження експертів, що облгази свідомо готують до банкрутства. Для подолання збитковості декан економічного факультету Василь Мікловда запропонував… посилати на такі підприємства студентів факультету робити дипломні роботи, а для цього директори їм повинні наддавати достовірні дані! Якщо мався на увазі гумор, то на колегії ОДА, яка розглядала підсумки роботи за 9 місяців, цього ніхто не зрозумів. Найбідніші – офіціанти? За рівнем виробництва промислової продукції на 1 особу Закарпаття на 22 місці в Україні, але прогрес є – шість років тому були на 24-му. За рівнем середньої зарплати ми теж майже у золотій середині – на 16 місці з 27 і складає вона на Закарпатті 900 грн. і 51 коп., хоча у промисловому секторі нижча. Чи не найгірше, виявляється, навіть гірше ніж у сільському господарстві, працювати у готелях та ресторанах – там середня зарплата, принаймні офіційно, на третину менша. Кожна третя установа, за даними Пенсійного фонду нараховувала і виплачувала тільки передбачену законом мінімальну зарплату – 375 грн. У Виноградівському районі таких аж 55,8%. А влітку начальник відділу оподаткування фізичних осіб обласної податкової Микола Бутенко заявляв, що у недержавних структурах офіційно жодна людина не має зарплату вище 3 тисяч гривень. Одна з найнижчих по Україні у нас заборгованість по зарплаті, але як для маленького Закарпаття досить велика – більше 4,4 млн. грн. Більшість її накопичено у попередні роки і переважно на підприємствах АПК. Левова частка припадає на Солотвинський солерудник, але кардинальними заходами обласна влада суттєво поправила там ситуацію і з більш ніж 700 тисяч заборгованості нині залишилося виплатити трохи більше 200. Малий та інноваційний бізнес не вигідні? Добре у нас з іноземними інвестиціями – зросли на 17%. Хоч і немає вже пільг для підприємств у ТП� та СЕЗ «Закарпаття». В останній, до речі, працюють тільки 16 фірм, а сума інвестицій, які реально надійшли, – 44,5% від заявлених. З боку уряду вже не чути заяв про реанімацію СЕЗ, зокрема і в нашій області. А поміж тим, крім усіх економічних мінусів, відміна цих пільг, очевидно, вплинула і на невигідність займатися інноваційною діяльністю. Або ж оформляти на неї папери. Принаймні за статистикою інноваціями у нас займалися лише 23 підприємства – 7,6% від усіх і обсяг їхньої продукції – 2,6%. Найбільше реалізовано інноваційної продукції підприємствами Мукачева – 70 відсотків. Не багато інновацій і у приватному підприємництві, хоча саме там, їх, здавалося б, мало бути найбільше, бо власники «кревно» зацікавлені у результаті. Та й хоч кількість зареєстрованих малих підприємств у нас постійно, з року в рік зростає, та лише близько половини з них ведуть реальну діяльність. А цього року знизилась і кількість найманих працівників, задіяних у малому бізнесі – невідомо, правда, чи це реальне скорочення, чи так звана «оптимізація», щоб менше сплачувати податків. Хоча податків мале підприємництво сплатило на 17% більше, ніж торік. Проте навряд чи воно суттєво вийшло з «тіні», принаймні, офіційна зарплата у малому підприємництві більш ніж наполовину менша, ніж у середньому по області — 411 грн. Отже, з середнім класом, який за теорією, мав би спиратися на дрібний бізнес, у нас теж поки «не дуже». Тратимо більше, отримуємо менше Сільське господарство трошечки, але дало більше продукції. Переважно, за рахунок доброго врожаю. Якщо у селянських господарствах виростили 38% зерна і 11% соняшника, то продукцію тваринництва вирощують там майже всю. Тому тривожно, що поголів’я худоби зменшилось на 4,4%, птиці на 8,8%, а, відповідно, обсяги виробництва м’яса (на 0,8%), молока (на 6,4%), яєць (на 1,7%). При цьому, наприклад, Ужгородський район зменшив виробництво м’яса на 88,9%, яєць – на 60,4%. Зате тепер на Закарпатті на відсоток більше свиней. І аж на 3% — кіз. Споживчих товарів закарпатці накупили в середньому на одного на 7% більше, ніж торік, і аж на 3332 грн. Однак, за показником абсолютного приросту обсягу обороту роздрібної торгівлі на одну особу за січень-серпень область зайняла останнє місце. Основна причина – скорочення мережі роздрібної торгівлі підприємств-юридичних осіб (в основному шляхом перереєстрації на фізичні) та вибір новоствореними суб’єктами господарювання спрощеної системи оподаткування. Словом, їх важче облікувати. Не дивлячись на зростання кількості торгових центрів та супермаркетів, п’яту частину товарів ми купуємо на ринках, причому оборот неформальних ринків займає понад 73% обороту організованих ринків. Ціни на Закарпатті зростали повільніше, ніж в інших регіонах, дешевшими були м`ясо, молоко, зате дорожчими крупи. Послуг закарпатці отримали більше, але тільки у грошовому виразі, тобто за рахунок зростання на них ціни і переважно транспортних – з 182 грн. на одну особу тільки 4,4% припадає на побутові послуги, здебільшого, очевидно, на ремонт взуття. У ЖКГ – як і всюди На два відсотки більше, ніж в середньому по Україні зросли на Закарпатті тарифи на житлово-комунальні послуги. І в різних районах вони кардинально різняться аж до десятка разів. Відповідно населення, яке почало дисципліновано розраховуватись за поточні комунальні послуги і ліквідовувати заборгованості попередніх років, після зростання тарифів знизило рівень проплат за теплопостачання. Ситуація в житлово-комунальному господарстві характеризується як «надзвичайно гостра»: «Багаторічна його збитковість та дебіторська заборгованість споживачів призвели до того, що місцеві органи виконавчої влади та місцеві органи самоврядування безвідповідально ставляться до якості та обсягів надання відповідних послуг населенню», — сказано в офіційних матеріалах, підготовлених до колегії. Зрештою, нічого нового – така ж ситуація по всій Україні. Грошей більше, дай Боже з ними впоратись У цьому році у 2,5 рази зросли капітальні видатки. За рахунок обласного та місцевих бюджетів, а ще більше завдяки тому, що на багато об’єктів виділили цільові кошти з Києва (може половини б їх не було, якби не земляк-міністр МНС а тепер керівник Секретаріату Президента Віктор Балога), ожили довгобуди, які простояли всі роки незалежності. Щоправда, на кожній формальній і неформальній зустрічі з керівниками районів, як «Отче наш» їм нагадують про рівень освоєння субвенцій. На початок жовтня по загальному фонду держава дала вже 94,6% до уточненого плану, а по спеціальному 84,0%, тоді як використали ми в середньому 90,3% отриманих грошей. Проте, наприклад, на ліквідацію наслідків стихійного лиха освоєння коштів становить 56,5% і зовсім не використовувались кошти на відновлення об’єктів комунальної власності зруйнованих внаслідок паводку у 2001 році Мукачівським та Хустським міськвиконкомами. Низький рівень використання коштів субвенції у районах Рахівському – 68,9%, Мукачівському – 69,1%, Міжгірському — 70,8% та Тячівському – 71,9%. На соціально-економічний розвиток регіонів і на виконання інвестиційних проектів освоєння становить 60,3%. Наближається кінець року і все, що не встигнемо освоїти — тю-тю… … і хотіти знайти Ще більше можна було б витрачати на розвиток, якби місцеві керівники сприяли грошовій оцінці земель – нині вона зроблена менш ніж у половині населених пунктів, у тому числі в цьому році – аж у 16! Як сказано в матеріалах до колегії, якщо діятимемо такими темпами, то для її завершення треба ще 20 років. Відповідно, з аукціонів продано аж 24 земельні ділянки за 7,25 млн. грн., тоді як, за словами першого заступника голови ОДА Івана Балоги, лише за землю у двох урочищах в Іршавському районі, які він нещодавно подивився, можна буде отримати 30-35 млн. грн. Голова ОДА Олег Гаваші на колегії сказав, що при продажу з аукціону в деяких районах ціна за квадратний метр зростає у сотні разів, а у деяких – аж на… 10 копійок. Взагалі потужності у нашій області все ще величезні – і надра (наприклад, тільки мінеральні родовища використовуються на десяту частину від можливого); транскордонне співробітництво, з його європейськими грантами; лісокористування, де кубометр деревини дає держлісгоспу 1,8 грн., — ще менше, ніж торік; туризм – вже цього року туристів було на третину більше і це дало на 18% більше відрахувань до бюджету тощо. Важливо, що влада про них знає і… задіює. Лариса ПОДОЛЯК «Старий Замок «Паланок»