На Закарпатті вартість 1 гектара становить 10-12 тис. гривень

На жаль, ці процеси не змогли сформувати основу для сталого соціально-економічного розвитку аграрної сфери та індивідуальних (сімейних) форм ведення сільського господарства. Наступним кроком з боку держави є зняття мораторію на продаж земельних ділянок та запровадження ринку землі.

Про плюси та мінуси земельних реформ в Україні нам розповів начальник міськрайонного управління Держкомзему у м. Виноградів і Виноградівському районі Юрій Брич. 

– Українські землі завжди славилися родючістю. Ще не так давно на полях колосилася пшениця, цвіла гречка, милували зір плантації соняшників, кукурудзи, буряків. А зараз окремі ділянки пустують, проросли бур’янами. Юрію Івановичу, скажіть, будь-ласка, скільки гектарів земель, маючи власників, не використовуються? 

– Казати, що землі пустують – не правильно, адже люди їх використовують, правда, неефективно: траву скошують і мають чим цілу зиму годувати худобу. Говорячи мовою чисел, територія району складає 69,5 тис. га, із них земель сільськогосподарських угідь – 45,5 тис. га, що становить 65 % від загальної площі. 15446 колишніх працівників колгоспів отримали у власність земельні частки (паї)  загальною площею 16,6 тис. га. Про те, що на них вирощують, – це особиста справа кожного землевласника.

– Зараз багато мовиться про зняття мораторію на продаж землі. На Вашу думку, доцільно реформувати земельні відносини на ринкових засадах? Чи може нашкодити право вільного продажу землі громадянам – власникам земельних ділянок?

– Продовження мораторію на купівлю-продаж земель має ряд негативних наслідків, оскільки він стримує оптимізацію сільськогосподарського землеволодіння та землекористування, концентрує більшу частину земель у власності пенсіонерів та осіб передпенсійного віку, які не мають можливості її обробляти. До того ж паї отримали у спадок особи, які проживають у місті чи за кордоном і не мають наміру займатися землеробством. Також мораторій блокує процеси творення крупнотоварних господарств ринкового типу та знижує інвестиційну привабливість сільського господарства України.

 Прийняття закону України „Про ринок землі” має стати головним кроком на шляху до визначення організаційно-правового механізму запровадження регульованого ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, попередження обезземелення селян, визначення порядку проведення земельних торгів. Я впевнений, що завдяки цьому закону землю купуватимуть тільки ті люди, які дійсно використовуватимуть її за призначенням. Щодо наступного питання, то зазначу, що вільне право розпоряджатися своєю власністю, зокрема, землею, закріплено Конституцією України. 

Мораторій цього права позбавляє. Тож доречніше говорити – чим шкодить відсутність права вільно розпоряджатися власною землею. Близько 70% розпайованих земель в Україні перебуває у власності громадян пенсійного віку. Вони вже нині є потенційними учасниками ринку земель, але поки що не можуть її реалізувати.

– Відомо, що впровадженню ринку землі передує виготовлення актів на земельну частку (пай). Торік Ваше управління розпочало, згідно постанови №884, виготовляти їх безоплатно, але, чомусь, наразі цей процес призупинено. Зараз постанова ще діє? 

– Згадана постанова дозволяла безоплатно виготовляти акти на земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку (присадибну ділянку), для ведення особистого селянського господарства та садівництва. Її ніхто не відмінив. Але оскільки нема грошей, безкоштовна приватизація вже майже рік не проводиться. Із цього приводу до нас звертається багато людей. Та наразі офіційна позиція така: роботи продовжаться відразу, як тільки буде відновлено державне фінансування. Щоправда, наскільки мені відомо, уряд має намір внести зміни до постанови – переглянути перелік категорій населення, яким дозволять безплатно приватизувати землю. До нього, імовірніше, увійдуть соціально незахищені верстви населення. А поки що ми чекаємо на роз’яснення зі столиці і кошти.

Зазначу, що дійсними є і акти старого взірця (оранжевого кольору), видані до червня 2003-го року, яких у районі нараховується близько 15 тисяч. Але обов’язковою умовою здійснення нотаріальних дій – подарувати чи продати землю (крім паїв), передати її у спадок чи передати в оренду, має бути наявність кадастрового номера земельної ділянки. Його власник повинен замовити у землевпорядній організації, яка має відповідну ліцензію, розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). 

Територіальний орган Держкомзему визначає та присвоює кадастровий номер земельної ділянки з проведенням її державної реєстрації. Розумію, що це коштує грошей (від 550 до 950 грн.), але без цього – ніяк. Наголошую: тим громадянам, які мають державні акти старого взірця, необхідно пройти цю процедуру, щоб їхня земля потрапила у єдиний державний реєстр земельних ділянок.

– Вже відомо, якою буде процедура продажу земель сільськогосподарського призначення і за якими принципами визначатимуть вартість земельної ділянки?

– При розгляді у Верховній Раді за основу буде взято законопроект „Про ринок землі”, розроблений за участю фахівців Державного агентства земельних ресурсів та Міністерства аграрної політики. Ним передбачено, що при бажанні продати свою земельну ділянку сільськогосподарського призначення, громадянин   зобов’язаний опублікувати оголошення у місцевій пресі за місцем розташування земельної ділянки, вказавши ціну та інші умови, на яких вона продається, а також письмово повідомити  про це спеціалізовану державну установу, яка формуватиме Земельний фонд сільгосппризначення, власників суміжних земельних ділянок, місцеві органи влади і агроформування ринкового типу, які вже орендують землі у громадян – власників суміжних земельних ділянок.

 Ці категорії мають першочергове право на викуп землі. Якщо протягом місяця ніхто не зацікавився, то власник може продати землю кому захоче. Проектом закону «Про ринок земель» передбачено створення спеціалізованої державної установи, яка розпоряджатиметься землями сільськогосподарського призначення державної власності. Така установа буде свого роду розпорядником та основним гравцем на ринку землі. Викуповуватиме землю у громадян, розпоряджатиметься резервними землями, буде продавати їх, здавати в оренду.

Законопроектом передбачено, що експертна вартість землі визначатиметься в кожному випадку окремо, але не повинна бути нижчою за нормативну грошову оцінку. На даний час за нормативною грошовою оцінкою земель сільськогосподарського призначення в середньому по Закарпатті  вартість 1 гектара становить 10-12 тис. гривень. Проте Академія аграрних наук вже розробила нову методику оцінки.  Планується, що до кінця 2011 року нормативну оцінку буде збільшено удвічі.

– Чи існують критерії регулювання продажу землі з боку держави? Буде обмеженим залучення іноземних інвестицій? Адже є побоювання, що нашу землю масово скуплять заможні іноземці, олігархи…

– Звичайно, є чітко визначені шляхи і способи державного регулювання розвинених ринкових відносин. Встановлено кваліфікаційні вимоги до покупців, які забезпечують концентрацію земель у власності безпосередніх виробників сільгосппродукції. Для ефективного функціонування ринку будуть прийняті нормативно-правові акти, що дозволять посилити гарантії права  власності на землю, створити прозорі економічні механізми регулювання ринкових земельних відносин, відповідно до практики європейських країн світу.  Законопроектом передбачено, що землю мають право купити тільки громадяни України і тільки фізичні особи. 

Іноземні громадяни, юридичні особи – резиденти і нерезиденти України – не матимуть права купівлі землі сільськогосподарського призначення. До того ж, буде запроваджено обмеження щодо площі землі, яку може придбати громадянин України: для Закарпаття – не більше 900 га. Також можна буде здавати в оренду землю громадянам інших країн. Законопроектом передбачено, що і громадяни, і спеціалізовані державні установи зможуть здавати в оренду свої землі іноземцям – фізичним та юридичним особам.

— Часто застерігають: відміна мораторію призведе до того, що землю у селян просто скуплять за копійки, селян обезземелять…Наскільки ці побоювання є реальними?

— Перш за все, в сучасних умовах мораторію селяни практично і перебувають у стані обезземелення, бо відсутність можливості розпоряджатися землею ставить їх на один щабель із орендарями землі. Я переконаний, що продавати землю будуть лише ті селяни, які її самі не обробляють, або не мають спадкоємців чи планують розпочати іншу справу.

 Сьогодні селянин має не одну ділянку, а кілька: для будівництва та обслуговування житлового будинку, для ведення особистого селянського господарства,  для ведення товарного сільгоспвиробництва (пай), для ведення фермерського господарства. Продавши свій виділений в натурі земельний пай, селянин не залишиться зовсім без землі.  До того ж продаж є справою добровільною. Зняття мораторію дає селянам вибір: працювати на власній землі самому, здавати її в оренду, продати, заставити під кредит для початку власної справи тощо. Крім того, коли буде знято мораторій, якщо на ту чи іншу земельну ділянку знайдеться кілька покупців, її власник сам обиратиме покупця. Головне, щоб не було порушено право першочергового викупу.