На початку 1990-х років Україна займала одне з перших місць у світі за кількістю розстрілів як найвищої міри покарання за скоєння злочину. За першы чотири роки нашої незалежності таким чином було покарано 612 осіб. Скасування смертної кари є необхідною умовою для вступу в Раду Європи, тому під тиском європейців 1997 року Україна ввела мораторій на смертну кару, а 2001-го — остаточно від неї відмовилася.
Тим часом фахівці з Інституту соціології стверджують, що підтримка смертної кари некомпетентною більшістю в усіх суспільствах є доволі високою. Втім, за даними досліджень інституту, за останні десять років в Україні ставлення до питання смертної кари змінилося. Якщо 2000 року дві третини населення вважали, що смертну кару скасували завчасно, то сьогодні таких тільки 50%. Пояснити такі тенденції та навести свої аргументи ми попросили заступника директора Інституту соціології НАН України Євгена ГОЛОВАХУ:
— Нічого дивного в тому, що тему смертної кари вкотре підняли саме комуністи, немає. Їхні шанси на наступних виборах стають все більше й більше примарними. Тому це суто популістські заклики, які, щоправда, спираються на переважну громадську підтримку ідеї повернення смертної кари як засобу запобігання тяжких злочинів. Про що це свідчить? Про те, що в нашому суспільстві дуже високий рівень агресії і високий рівень злочинності. Природно, це непокоїть людей, а оскільки більшість з них нефахівці, то вони вважають, що впровадження смертної кари — єдиний шлях зменшення загрози для їхнього життя. Насправді — а про це вже знають фахівці з історії, психології, юриспруденції — смертна кара не є засобом для зменшення загрози життю, здоров’ю та майну людини. Смертна кара — це історичний рудимент, що регулювався давніми традиціями. Дуже важко знайти культури, в яких би не було смертної кари, хіба що якісь винятки. Щодо сучасних теорії і практики покарань за злочини, то країни, які виходять на досить високий рівень життя та розвинену демократію, поступово відмовляються від смертної кари. Є, звичайно, приклад США, але він особливий і його можна довго аналізувати. До речі, не у всіх штатах смертну кару збережено, і там теж із цього приводу ідуть запеклі дискусії. В США взагалі зовсім інша система юриспруденції і система покарань, як, до речі, зовсім інший рівень корумпованості та професійності правоохоронних та судових органів. Загалом же, європейський досвід свідчить, що шлях Європи — це шлях до відмови від смертної кари. А Україна ж, як я розумію, прагне приєднатися до європейської спільноти. Цей аспект питання неодмінно треба враховувати. Якщо ми повернемося до смертної кари, шлях до Європи стане для нас практично неможливим.
Взагалі система покарань в Україні досить дивна. Вона залишилась ще з радянських часів. У нас за дуже тяжкі злочини — вбивства — дають десять-дванадцять років. Треба вивчити досвід європейських країн і привести своє законодавство у відповідність з європейським, а не з радянським.
Коментарі