Транспортні тенета закарпатських містечок

Уже більше місяця в українських містах-мільйонниках не виходить з моди жарт, мовляв, влада нарешті знайшла рішення транспортних проблем: домовилася з трейдерами про стрімке подорожчання пального. Логічний ланцюг жарту приблизно такий: дорогий бензин зумовить меншу кількість автівок на дорогах, а це у свою чергу – менші затори.

Хоч у містах як Ужгород теж, часом,вибудовуються довжелезні корки, а пальне дорожчає не менш швидко, ніж в мегаполісах, однак наразі значно гострішою є інша проблема – вартість проїзду.

З 1 лютого в ужгородських маршрутках він подешевшав на 25 копійок – до 1,75 грн. Для країни зараз це мало не диво.  Втім, не варто забувати: зовсім нещодавно ціна була лише 1,5 грн., а тоді раптово піднялася до 2,0 грн. Попри запевняння міської влади, немає жодних гарантії, що невдовзі вартість проїзду не зміниться знову. Тим паче, з огляду на прогнози експертів щодо ціни на пальне.

Хоча, до прикладу, в сусідньому Мукачеві тариф залишається на рівні 1,50 грн. І поки про подорожчання не йдеться. Водночас, як не дивно, тут вищі, ніж в Ужгороді ціни на таксі: мінімальна вартість проїзду – до 2 км – складає 12 грн. Усе, що більше – 3 грн. за 1 км. А якщо потрапите на недобросовісного таксиста з кредитним авто – то в рази більше. Редакція порталу «Мукачево.net» перевірила на собі.

До недавні пір в обласному центрі можна було дібратися з автовокзалу до «Шахти» за чарівні 16 грн. Усе через те, що більшість таксі в Ужгороді їздять на газу.

«Після нового року відчувся значний спад у замовленнях. Якщо піднімемо ціни – ризикуватимемо взагалі залишитись без пасажирів», – поскаржився порталу «Мукачево.net» водій однієї з ужгородських служб таксі.

Однак, з понеділка такі ціни стануть радше винятком, і чекати авто «по 10 грн.» доведеться значно довше. Більшість таксистів перепрограмували лічильники на нові тарифи: мінімальний проїзд – до 2 км – тепер коштуватиме 12 грн., а далі – по 1 грн. за кожні 500 м. Між тим, це й так дешевше, ніж в місті над Латорицею. Щоправда, в Ужгороді є таксі, які вже давно працюють з мінімальним тарифом у 14 грн. Мабуть, автівки новенькі.

Як не дивно, але найдорожче таксі – в Іршаві. Хоча скільки там тієї Іршави. Так чи інакше, приватник візьме з Вас мінімум 15 грн. А якщо їхатимете, до прикладу, з лікарні до центру і далі – то всі 20.

У Берегові своя система вирахування тарифів. За перші 3 км поїздки викладете магічні для Закарпаття 10 грн. Далі ціна поїздки залежатиме не так від кілометражу, як від того, у який бік їхатиме. «Адже є різні дороги (йшлося саме про якість та кількість ям – ред.). В середньому, за кожний наступний кілометр беру додаткові 3,50 – 4 гривні», – розповів порталу «Мукачево.net» водій Audi. До слова, Берегово має ще одну серйозну проблему – дорога до самого міста. Видається, щодня вона стає все менш помітнішою на тлі численних ям.

У Чопі, Тячеві, Сваляві, Рахові та Хусті мінімальний тариф все ті ж 10 грн. Тут працюють «часники». Впіймати їх найлегше у центрі міста.

Мотатимете по Хусту круги довші за 3 км – доплачуйте 2,50 грн. за кожний наступний. Виїжджаєте за межі міста – ще по 3,50 за кожний додатковий кілометр.  

А от у Рахові тариф від відстані по місту взагалі не змінюється: 10 грн. чи то за 500 м, чи за 3 км. У Сваляві схожа ситуація, але там особливою популярністю користується «тур» до Перечина. Він коштує скромні 15 грн.

У Виноградові до 4 км таксі теж коштує ще поки 10 грн. За кожний додатковий кілометр – по 2 грн. Утім, на відміну від згаданих у попередніх трьох абзацах закарпатських містечок тут містом курсує ще й «кремезний» жовтий автобус – кілька разів на день з одного кінця в інший по 2,50 грн. Ним, як правило, користуються школярі та пенсіонери.

Найдешевший спосіб пересування закарпатськими містечками – пішки. Навіть в Ужгороді та Мукачеві загазованість мінімальна. Натомість – скільки переваг: користь для здоров’я, економія грошей, а подекуди й часу, і ледь не головне – естетична насолода від прогулянок, особливо, якщо ви вмісті вперше. Є ще, звичайно, велосипеди. Саме вони є вкрай популярними на Заході. Хтозна, можливо за декілька років і в закарпатських містечках з’являться спеціальні доріжки й для велосипедистів.