Тест на реформу – провалено. Закарпатська ОДА знову блокує об’єднані громади

Рішення про добровільне приєднання прийняли Павшинська, Нижньокоропецька, Лавківська, Шенборнська та Новодавидківська сільскі громади. Таким чином, місто та села можуть отримати нові можливості на розвиток та якість послуг. І лише голова ОДА не підтримує розвиток громад та Закарпатської області. Чому?

2 жовтня 2018 року міський та п’ять сільських голів подали до Закарпатської ОДА документи про приєднання для надання висновку. Таким чином були виконані всі вимоги, встановлені Законом про добровільне об’єднання територіальних громад.

Попри це, облдержадміністрація вирішила не звертати увагу на Конституцію та закони України (фактично – їх порушити), і не надала висновку.

Власне, Закарпатська ОДА і раніше не надавала висновки створеним ОТГ, мотивуючи свої дії позбавленням районних державних адміністрацій (підконтрольних ОДА) ресурсів, або ж неспроможністю створених ОТГ.

Однак у випадку з Мукачівською ОТГ облдержадміністрація вдалась до нових аргументів. Так, текст відповіді ОДА на 8 сторінок описує ставлення службовців адміністрації до реформи, її організації, законодавчого визначення, конституційності. А причиною ненадання висновку є відсутність такого повноваження відповідно до ЗУ «Про місцеві державні адміністрації».

Очевидно, таким чином Закарпатська ОДА намагається продовжувати традиційну лінію з блокування реформи в області. Водночас, її аргумент не витримують жодної критики. Стаття 13 закону про місцеві державні адміністрації визначає, що МДА «вирішують й інші питання, віднесені законами до їх компетенції». Власне, таким є Закон про добровільне об’єднання територіальних громад, яким визначено, що саме обласні державні адміністрації повинні надавати висновки на проекти рішень місцевого самоврядування. Для прикладу, відповіді на запит щодо надання публічної інформації Закарпатська ОДА надає в п’ятиденний термін, хоч в законі про місцеві державні адміністрації про це нічого не сказано.

Не менш дивною виглядає позиція ОДА, коли вона у відповіді згадує про «ієрархію юридичної сили рішень органів місцевого самоврядування різних рівнів», де спільні інтереси територіальних громад представляють районні та обласні ради. Мовляв, саме вони повинні брати участь у процесі об’єднання/приєднання, і від їх рішення залежить його подальша доля. Відповідно до Конституції України, державою гарантується незалежність та автономність різних рівнів органів місцевого самоврядування. Тож жодних розмов про ієрархію в місцевому врядуванні бути не може. За совка була така практика, «подзвонили з області» і сільська рада прийняла. Але не в сучасній незалежній країні. Зрештою, відповідно до ЗУ «Про добровільне об’єднання територіальних громад», учасниками безпосереднього об’єднання є громади сіл, селищ та міст. Саме вони приймають спільні рішення, бо мова іде виключно про їх інтереси, територію та майно.

Згадала Закарпатська ОДА і про незатверджений перспективний план формування спроможних громад в Закарпатській області. Закон «Про місцеві державні адміністрації» не встановлює повноважень ОДА на розробку цього документу, а закон «Про місцеве самоврядування в Україні» не наділяє повноваженнями та не надає право Закарпатській обласній раді схвалювати його. Тут знову ж варто зауважити, що в 2015 році за головування Геннадія Москаля, проект перспективного плану був внесений до обласної ради, однак, не був схвалений нею. Тоді голова ОДА показово гримнув дверима сесійної зали, а сам проект був відкликаний адміністрацією «для подальших консультацій».

Як тепер повинні діяти місцеві ради, що створюють Мукачівську ОТГ? Безумовно, у випадку, коли місцевий орган виконавчої влади саботує процес, вони повинні звертатись до центрального, яким є Кабінет Міністрів України. Логіка проста: місцеві ради зі свого боку виконали всі умови закону, провели численні консультації з мешканцями та прийняли низку необхідних рішень. Тепер черга держави, і тут немає значення, який саме державний орган повинен поставити крапку в процесі формування об’єднання.

Підсумовуючи, з листа-відповіді Закарпатської ОДА чітко і неодноразово проглядаються її подвійні стандарти в процесі створення об’єднаних територіальних громад. Є громади, яким можна створюватись, а є ті, яким – ні. Підстава відмови? Була б громада, стаття – знайдеться.

За таких умов в області існує загальний скептицизм щодо реформи. І головним питанням від людей на громадських обговореннях є не фінанси чи повноваження майбутньої ОТГ, а чи дасть ОДА позитивний висновок. Їм важливо знати, чи буде результат тим місяцям важкої роботи. В цьому полягає парадокс і трагедія області. І лишати все як є не можна, бо віра в #перемогу Закарпаттю дуже потрібна. Без неї нічого не відбувається, навіть реформи, які покликані врешті зшити цю країну.