— На Закарпатті загальна кількість укладених офіційно шлюбів останніми роками зменшилася. Раніше в області щороку укладали не менше восьми тисяч шлюбів. Приміром 2014-го побралися 8491 пара молодят, 2015-го — 8900, а 2016 — лише 7435, — каже Леся Улинець, в. о. начальника відділу ДРАЦ управління держреєстрації ГТУЮ  в Закарпатській області. — Та я не думаю, що в області суттєво поменшало новостворених сімейних пар. Мабуть нині більше краян живуть у цивільних стосунках та не поспішаює їх реєструвати офіційно. Такі відносини між молодими людьми останніми роками популярні й у європейських країнах. Причини — різні, та у більшості випадків це економічна складова.  Є жінки, які саме заради допомоги на дітей свідомо не виходять заміж. Держава виплачує кошти одиноким матерям, які виховують дітей без участі чоловіка. Чи не найбільше таких жінок серед ромського населення. Є й такі пари, які живуть разом певний час та молоді люди  зважуються зареєструвати шлюб, лише коли у них має народитися або вже народилася дитина. Щодо пар, які вирішили припинити подружні стосунки, то в області останніми роками зберігається така тенденція: одна третина від укладених шлюбів складає кількість розлучень.  Розірвати шлюб вирішили 2963 сімейних пари. З них за взаємною згодою сторін розлучилося лише 372 пари, а 2591 — за рішенням суду.

Протягом останнього року найкоротший шлюб тривав лише пів року. Новоспечене подружжя побило горщики через тиждень після весілля, та ще протягом двох місяців батьки молодят намагалися їх помирити, але марно.

— Одружитися нині можна швидко. Приміром, за проектом “Шлюб за добу” на те, щоб подати заяву, обрати дату церемонії та місто і оформити стосунки пара витратить усього пару днів. А церемонія займе усього добу, — пояснює Леся Улинець. — Та якщо молода сім'я — не склалася і пара вирішила розірвати шлюб, розлучитися так блискавично — не вийде. Для того, щоб офіційно розірвати сімейні стосунки, щонайменше потрібно чекати протягом одного місяця, після того, як буде подано заяву. Найдовше триває розлучення через суд.

До РАЦСу чи під вінець?

На Закарпатті переважає церковний шлюб, та ця тенденція в Україні — виняток.

– Лише 23,5% українців вступали у церковний шлюб, у той час у цивільний — понад 26% — такі результати нашого дослідження, — прокоментувала Інна Волосевич, старший дослідник  GfK Ukraine. — Майже 85 відсотків опитаних українців у віці старше 16 років перебувають або перебували в офіційному шлюбі. Хоча понад дві третини українців вважають себе християнами, та здебільшого пари віддають перевагу офіційній реєстрації стосунків, замість вінчання. Виключення становить західний регіон. Лише на Західній Україні саме церковному шлюбу віддає перевагу більшість населення. Якщо врахувати негативне ставлення церкви до розлучень, то можна припустити, що рішення піти під вінець приймають лише ті пари, які є найбільш впевненими у своїх почуттях.

На  Закарпатті половина шлюбів — церковні, тому й менше розлучень, порівняно із іншими областями України. А загалом по Україні для тих, хто перебував в цивільних шлюбах, частка розлучених дорівнює 18,5%, для церковних — менше 6%.

• Радимо також переглянути нашу публікацію Весільний туризм: Італійці, словени, хорвати та німці їдуть на Закарпаття, щоб одружитись

А молодь до РАЦу — не поспішає

Цивільні шлюби нині популярні у країнах  Європи, та ця тенденція поступово захоплює й Україну.

— У нас цивільний шлюб називають — “жити на собачу книжку”, — каже Олександр Гьорке з Карлових Варів. — В Чехії нині такі стосунки — норма. Та я з дружиною уклав офіційний шлюб, бо в роки нашої юності співмешкати з дівчиною без оформлення стосунків, вважалося моветоном. А обидві мої доньки під вінець не квапилися. Коли у старшої народився первісток, вони з чоловіком таки взяли шлюб. А менша й досі офіційно не одружена, хоча має трирічну донечку. Та я не вважаю, що це правильно. Але молоді нині мають власну думку. Та я вже втомився їм товкмачити...

В Україні цивільні стосунки нині є найбільш популярними в Києві, а також у Південному та Східному регіонах. Подібна тенденція прогресує серед молоді і має економічне підґрунтя. А церковні шлюби здебільшого обирають пари, що мешкають по той бік Карпат, у Західному регіоні.

Як повідомила Інна Волосевич, старший дослідник GfK Ukraine, серед респондентів 20 відсотків — жодного разу не були в шлюбі. Найбільше таких — понад 54% серед молоді 16-30 років. Серед українців у віці 30-49 років затятих холостяків лише 7%, а серед українців, яким вже за 50 років — не більше  2%.

Економіка на пряму впливає на кількість шлюбів та розлучень

— Вислів не маєш грошей не хочеш кохання — то про кожного другого українця, — шуткує психолог Олена Максименко. — Традиційно шлюбу передувало кохання, позитивні емоції, радість. Та нині ці поняття дедалі  більше втрачають традиційний зв'язок. Натомість першу роль займає економічна складова та питання матеріального стану подружжя. Хоча вдалий шлюб як і раніше приносить парі різного роду емоційні вигоди, приміром, відчуття радості, захищеності, щастя, підтримки в житті, емоційної стабільності. А відсутність стресів та життя в гармонії ще й додає здоров'я. Та для частини пар вдалий шлюб це стабільне економічне підґрунтя. Економічна нестабільність та безробіття призводять до зменшення кількості шлюбів. Якщо людині бракує ресурсів та економічної стабільності вона втрачає  можливість планувати своє майбутнє, відтак на перший план виходить турбота за власне виживання. Отже, для українців шлюб стає розкішшю.

Якщо людина не може впоратися з власними проблемами,  навряд чи вона братиме на себе відповідальність ще й за іншу людину, стверджують психологи. Бо у такому разі проблем лише додасться.

• Радимо також переглянути публікацію ТОП-7 небанальних місць для весільної фотосесії закарпатських молодят

— Живу з чоловіком вже другий рік, та до РАЦу — не піду, — мовить Олена Симканинець. — Мені 28, йому 31, та про дитину можемо тільки мріяти, а без малечі — це не сім'я. Народжувати не кваплюся, бо на дитину потрібні гроші, а ми нині живемо трохи краще ніж бомжі. Та з дня на день обіцяють знову підвищити ціну на газ. Якщо подорожчають енергоносії, то знову усі ціни на харчі та товари поповзуть вгору... А у мого Василя не має постійної роботи. Влітку — перебивається тимчасовими заробітками: допомагає людям впорядковувати дачі, газони, стриже та збирає виноград. А нині підрядився копати бульбу. Хоча платять не багато, але на хліб маємо. А я працюю на фабриці, та зарплатні нині нам ледве вистачає, щоб заплатити за світло та газ і прохарчуватися. Одяг купуємо в “гуманітарці”.  Раніше ми мешкали окремо, а з'їхалися, щоб заощадити трохи грошей. Його однокімнатну квартиру в Перечині здаємо. У мене від батьків залишилася ось ця хатинка в Горянах, та будинок потребує ремонту. Але на це потрібно чимало коштів. Звідки їх узяти? Та найважче нам прожити взимку. У чоловіка взагалі роботи не має, а на заводі — влаштовують різдвяні канікули. Грошей не вистачає, бо левова частка йде на опалення, хоч воно в нас пічне. З таким злидарським життям про весілля годі й мріяти. Десь читала, що науковці дослідили, що робочі місця за мінімальну заробітну плату приносять невелике задоволення. А чому радіти? Зарплати в Україні, здебільшого, не великі,  доводиться на усьому економити. Та про те, щоб на зарплатню більш-менш пристойно жити місяць за місяцем й не розраховую. Бо в країні не має стабільності, а якщо іноземець згорне виробництво і закриє фабрику то я також залишуся без роботи. Яке там кохання, кляті злидні з'їли усі почуття. Мої подруги вже давно подалися за кордон. Розповідали, що в Словаччині також криза і шлюбів там поменшало. Та хоч є перспектива, бо якщо не байдикувати, то можна заробити й тисячу євро. А може й більше. А в нас — суцільний тупик. Та я мрію поїхати до Італії, не думайте, не на відпочинок, а працювати, як моя тітка. Вона в Римі вже десятий рк і всю файту вже туди забрала. Ба у всої 55 — навіть заміж вийшла за багатія у якого тютюновий бізнес. А її донька — живе поблизу Неаполя на фермі разом з чоловіком-італійцем та двома дітьми. Він має оливковий бізнес. У нас земля не гірша ніж у Італії та з такою корупцією на Україні не має майбутнього. Навіть немає сенсу будувати плани на майбутнє, якщо ви не впевнені чи отримаєте наступного місяця зарплату і чи цих мізерних грошей вистачить на життя.

Одна з причин розлучень, яких нині побільшало — заробітчанство. Українці масово виїздять за кордон, життя у різних країнах аж ніяк не стимулює до зміцнення шлюбу. Навпаки. Та проблема заробітчанства існує чи не в кожній країні Європи, адже й там вирує криза.

Щоправда, не у всіх країнах проблема економічної міграції стоїть так гостро. Науковці прийшли до висновку: єдиний вихід стабілізувати суспільство — оживити національну економіку. Спільні ефективні зусилля для стимулювання економіки призведуть до вирішення багатьох проблем. Наповнення бюджетів усіх рівнів, відродження національних підприємств та підвищення рівня національного добробуту — це очевидні переваги. З менш очевидних — стабільно міцна економіка призведе до зміцнення фундаменту шлюбу. А відтак, ще й  вирішить демографічну проблему.