На цьому наполягає голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль, про що написала газета "Голос України" в матеріалі під назвою "Це не тиск на громади, а чесне роз'яснення людям".

Тепер спробуємо розібратися

Реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади за принципом децентралізації є державною політикою, має правове, законодавче підґрунтя і вже четвертий рік успішно впроваджується в країні. Хто втілює державну політику на місцях? Обласні та районні державні адміністрації. Але чому не завжди і не всі. Наприклад, Закарпатська область єдина, яка досі немає перспективного плану формування територій громад. Звідси і багато перепитій в регіоні, які пов'язані з тим, що ті громади, які хочуть скористатися своїм правом і використати механізм розвитку, який дає Закон "Про добровільне об'єднання територіальних громад", не можуть цього зробити. Кому цікаво, той знайде в мережі чимало публікацій про те, як громадам, які прийняли рішення про об'єднання, протистоять в області.

На сьогодні створено 705 об'єднаних територіальних громад  (ті, які вже провели перші місцеві вибори) і ще кілька десятків громад очікують рішення ЦВК про призначення на їх території перших місцевих виборів.

Ті громади, які вже кілька років функціонують з новими системою управління, повноваженнями і ресурсами, постійно потрапляють у стрічки новин. Увага, не словами і заявами, а щоденною важкою працею творять новини. Це говорить про те, що там почало вирувати життя, почало щось відбуватися. Що саме, це також не складно або побачити на власні очі і поспілкуватися з мешканцями об'єднаних громад, або довіритися журналістам.

Але цей матеріал не про успіхи реформи. Цей матеріал, як не дивно, про мораль. Бо з процитованих на початку тексту слів виходить так, що комусь Мінрегіон роз'яснює більш чесніше суть реформи і переваги, ніж у Закарпатській області. 

Коментар Геннадія Москаля стосувався в тому числі і процесу формування об'єднаної громади з центром в місті обласного значення Мукачево. "…і селяни, і сільські депутати категорично не хочуть приєднуватися до Мукачева, бо знають, що вони більше не розпоряджатимуться своїм майном і землями", - розповів голова облдержадміністрації.

Натомість селян не чути. Чути тільки владу. З відкритих джерел публікуємо відеоцитати керівництва районної виконавчої влади, щоб кожен для себе міг оцінити її роль у процесі добровільного об'єднання територіальних громад.  

Ось що нам розповіли у Закарпатсьткому центрі розвитку місцевого самоврядування.

"Разом з сільськими головами ми проводимо роз'яснювальну роботу серед сільського населення про переваги реформи та результати, якими може скористатись кожен житель громади. Ми говоримо від загального до конкретного, беручи за основу реальні проблеми реальних вулиць, садочків, шкіл чи дворогосподарств. Люди сприймають таку відвертість, бо це все про їхні населені пункти, і про реальні виходи з ситуації після об'єднання чи приєднання до суміжних громад. Адже воно дає додаткові ресурси, відкриває доступ до додаткових, гарантованих державою, фінансової підтримки та нового рівня повноважень. В цьому всьому, надзвичайно прикро, коли замість допомоги та об'єктивної позиції з боку місцевих державних адміністрацій, ми отримуємо низку #зради, міфів та загроз, які поширюють їхні представники  рівня голови та заступників. Наприклад, Мукачівська районна державна адміністрація, яка буває чи не на кожному публічному обговоренню, займається дезінформацією та свідомо пропонує тупикові і недоречні сценарії людям, що шукають виходу з проблем. Інакше, як удар в спину, таку поведінку державних службовців не назвеш. Вже не кажучи про те, що мова йде про пряме втручання представників державної влади у діяльність органів місцевого самоврядування, надання оцінки їх ініціативам, діям та рішенням. Це свідоме перешкоджання реформі тоді, коли перші особи країни докладають значних зусиль для її просування та пришвидшення", - сказав експерт  ЦРМС Володимир Феськов.

Село таки отримує переваги

Як виглядає ситуація з роз'ясненням серед населення переваг реформи місцевого самоврядування та приєднання територіальних громад до громад міст обласного значення, редакція поцікавилася у Мукачівського міського голови Андрія Балоги та консультанта з правових питань регіонального відділення Асоціації міст України Олега Лукші.

"Був прийнятий закон 6466, який  розблокував шлях приєднання сіл до міст обласного значення. Відповідно, коли закон вступив в дію, ми на сесії міської ради прийняли звернення до навколишніх сільських рад про те, що закон втупив в дію і ми готові розглядати пропозиції по приєднанню до міста Мукачево, якщо в них є такі пропозиції. Ми засвідчили те, що готові формувати об'єднану громаду зі своїми сусідами. Зараз у селах активно обговорюють це питання", - розповів Мукачівський міський голова Андрій Балога.

Він пояснив, які переваги зможуть отримати сільські території, скориставшись механізмом приєднання.

"На сьогодні громади всіх навколишніх сіл користуються інфраструктурою міста Мукачево - освітньою, медичною. Після приєднання, жителі сіл, наприклад, отримають доступ до всіх соціальних програм, які є в місті.  А в нас діють унікальні програми по додатковому соціальному захисту мукачівців. Ми фінансуємо всі дороговартісні операції з міського бюджету. Що стосується закладів освіти і медицини на території сільських рад, то ми не маємо наміру їх закриватися, як про це дехто каже. Садочки, школи, які діють, мають і далі там працювати. Але після приєднання до міста, вони отримають краще забезпечення, ніж існує на сьогоднішній день. Буде тільки плюс. Ставки податків на території сіл подекуди вищі сьогодні, ніж у місті. Ті ставки податків, які є нижчими, такими збережуться і надалі. Бо при приєднанні сільської територіальної громади до територіальної громади міста обласного значення зберігається статус як сільської місцевості, так і міської місцевості. Проте села отримають більше доступу до фінансового ресурсу, до того ж, свого фінансового ресурсу. Бо на території сіл діють підприємства і ПДФО, яке вони сьогодні сплачують, йде до районного бюджету. І ці кошти назад вони не отримують. На сьогодні бюджет розвитку міста Макачево близько 235 млн грн. Зрозуміти не складно, доступ до якого ресурсу приєднані села зможуть отримати", - прокоментував Андрій Балога.

Олег Лукша каже, що селам вигідно створювати об'єднані громади, бо це їх шанс змогти вибудувати якісну систему надання послуг людям, відбудувати інфраструктуру, підвищити рівень життя своїх мешканців.

"Ми пояснюємо, що громади, наприклад у випадку з тими, що межують з Мукачево, мають три варіанти: створити сільську об'єднану громаду, створити міську, з центром у Мукачево, об'єднану громаду, або все залишити як є, чекаючи місцевих виборів 2020 року. Вони можуть вибрати той варіант, яким їм підходить. Залишити так як є - більше влаштовує районну владу, бо тоді вона залишає за собою важелі впливу. Але треба сказати, що в цьому рейтингу можливостей очікувати до 2020 року, на мій погляд, є не кращим варіантом. Люди мають зробити усвідомлене рішення на основі об'єктивної інформації", - зазначив Олег Лукша.

Він також пояснив, які для села переваги при приєднанні до міста обласного значення.

"Що буде з селом? Ми пояснюємо попередньо людям. Перше - статус сільської території не зміниться. Це закріплено в законі про добровільне об'єднання громад. І звідси наступають наслідки. В об'єднаній громаді з центром у місті обласного значення залишається міська територіальна громада і сільська територіальна громада. Тільки система управління міняється. В селі обирають старосту.
Центр громади (місто) має піклуватися, щоб периферія розвивалася прискореними темпами, навіть швидше, ніж місто. Так працює місцеве самоврядування у цілому світі. Українське законодавство дозволяє так чинити і ці можливості треба використати", - додав Олег Лукша.
Він підкреслив, що РВ Асоціації міст не агітує за будь-який формат об'єднання, а лише проводить роз'яснювальну роботу.

І про подвійні стандарти

З відеоцитат очевидно, що чиновники не в захваті від можливого створення об'єднаної громади з центром у місті обласного значення Мукачево. Тут варто нагадати, як у квітні цього року голова Закарпатської обласної державної адміністрації рекомендував Холмківській, Сторожинецькій і Тарновецькій сільським радам, які прийняли рішення об'єднатися у Холмківську громаду, приєднатися до міста обласного значення Ужгород (про це можна прочитати на офіційному сайті Геннадія Москаля).  Уже більше року Холмківська ОТГ не може отримати висновок облдержадміністрації про відповідність такого рішення чинному законодавству.

Виходить, що одним дорогого тільки у міську громаду з центром в Ужгороді, іншим, якщо таким центром є Мукачево, зась. От і судіть…