В Угорщині провели День єдності та трауру по Тріанону, коли втратили Закарпаття

До 90-річчя цієї події у 2010 році парламент Угорщини оголосив 4 червня Днем національної єдності. Одночасно він є й днем трауру.

Чимало закарпатських угорців також змінили вчора свою аватарку у соцмережах, прикріпивши до фото чорну стрічку.

В Угорщині та країнах Карпатського басейну відбулися пам'ятні заходи.

На церемонії у парламенті голова парламенту Ласло Ковер засудив Тріанонський договір і сказав, що влада Європи колись зробила спробу практично позбавитися угорської держави та «розпорошити нашу націю».

— Маємо переконання, що майбутнє не може бути побудоване на почутті провини, ані на обуренні, - додав він. За словами Ковера у 1920 році "три мільйони людей були позбавлені права самостійно вирішувати, чи бажають вони жити спільно на своїй батьківщині". "У той час як деякі сьогодні прагнуть позбавити всіх країн Європи на це право", - сказав спікер, маючи на увазі неконтрольовану нелегальну міграцію. Виживання Європи на його думку можливе лише тоді, коли буде враховано та скоординовано інтереси всіх держав.

Міністр фінансів Міхай Варга також зробив заяву в цей день, стверджуючи: "Угорці зможуть подолати травми Тріанона, якщо вірять у майбутнє нації". Він вважає, що уряд Орбана робить все, аби зробити "країну великою". І закликав до "угорського єднання", аби спільно протидіяти "зовнішньому тиску".

За його словами, після економічних успіхів останніх років країна стикається з новими проблемами, які можуть загрожувати її існуванню. Тому Угорщина рішуче протистоїть зовнішньому тиску та міграційній політиці Брюсселя.

На конференції Національного науково-дослідницького інституту політики в Будапешті державний секретар Арпад Янош Потапі виступив з доповіддю. Представник партії Fidesz зазначив, що найважливішим є те, що незважаючи на "десятиріччя придушення", угорці все ще живуть за межами країни:

— Угорський світ як і раніше залишається в Брашо (Брашові), Кошшо (Кошице), Уйвідеку (Новому Саді) і Мункачі (Мукачево), а також у Нью-Йорку та Мельбурні: угорці за кордоном зберегли свою мову, культуру та національність, - сказав він.

— Ми, угорці, будуємо єдину націю, де кожен має право на отримання громадянства та допомоги за походженням. Будуємо єдність, де всім гарантується освіта рідною мовою, і тому існування угорських шкіл у Трансільванії або Закарпатті є загальною проблемою для всіх, - зазначив Потапі.

Він додав, що для того, аби закордонні угорці залишалися на своїй рідній землі необхідна стабільна "материнська країна", яка може забезпечити умови, необхідні для виживання, та угорські громади, які довіряють майбутньому.

Єдині, хто в цей день згадав про необхідність автономій для закордонних угорців - радикальна націоналістична партія Jobbik. Один з її лідерів Томаш Шнайдер заявив, що слід допомогти етнічним угорцям - "найбільшій корінній меншині в Європі". А для цього необхідно використовувати "широкі можливості в автономії".

І додав, що його партія розпочинає політичний діалог з цього питання. Визнавши, що правляча партія Угорщини досягла деяких успіхів у цій сфері, Шнайдер заявив, що країна "відстає на 30 років", адже угорський уряд "відмовився просувати плани автономії угорських громад".

Нагадаємо, що Тріанонський договір практично розчленував територію Австро-Угорської монархії. В результаті територія Угорщини зменшилася з 283 000 квадратних кілометрів до 93 000. Загалом Королівство Угорщина втратило дві третини своєї території, а 3,3 мільйони етнічних угорців залишили поза межами держави. З тих пір ці меншини прагнуть до автономії та права на самоврядування, насамперед це стосується найбільших громад, що проживають зараз у Румунії (близько 1,5 млн.) та Словаччині (близько 500 000).