Туристам на замітку: Що треба знати про нові правила фотографування у Європі

З 25 травня у Європейському союзі вступили у силу нові правила — GDPR (Загальний регламент про захист даних).

Відтепер, якщо не маєш згоди людини, яку фотографуєш — не можеш оприлюднити фото. Не має значення, чи ти турист, чи фотожурналіст, чи стріт-фотограф, байдуже — чи хочеш виставити світлину у Facebook, чи надіслати в редакцію.

Таке нововведення тепер діє на території усіх без винятку 28 країн Євросоюзу.

Що треба знати про GPRP?

Справа в тому, що регламент має наднаціональний характер, що означає, що усі держави-члени ЄС та Європейської економічної зони зобов’язані виконувати його умови без потреби вносити будь-які зміни до національних законодавств.

Тепер, якщо власник даних не надав особистої згоди на їхню обробку, робити це заборонено. Так само і з фото.

Про нюанси оприлюднення фотографій йдеться у роз’яснювальному документі «Захист даних та вулична фотографія».

— Те, що представляє хорошу яскраву картинку для вуличного фотографа, може, з іншого боку, спричинити порушення прав особи, що зображена на фото, особливо якщо внаслідок цього людина зіштовхнеться з труднощами та потрапить в екстремальні життєві умови, — ідеться в документі.

Тож тепер фотографу треба отримати попередню згоду перед публікацією або будь-яким іншим застосуванням із комерційною метою світлини, що виразно ідентифікує об’єкт даних, — тобто чітке дотримання Статті 9 Закону про захист даних. І так як форму згоди у регламенті не конкретизовано, найкращою вважається письмова згода.

Що ж тепер можна, а що ні?

Якщо ви будете фотографувати виключно у особистісних цілях. Тобто, якщо ви сфотографуєтесь у Парижі біля Ейфелевої вежі, де було повно людей, але використаєте світлину як шпалери для робочого столу, або повісите фото на стіну у власній кімнаті, але ніколи не опублікуєте її у соцмережах — вам нічого не загрожує.

Якщо ж все-таки вам кортить оприлюднити фото у Інстаграмі, або Фейсбук?

Згідно з вимогою нового закону, обличчя зображених на світлині осіб доведеться розмити.

Якщо ж ви все ж оприлюдните світлину без попередньої згоди, Управління Комісара із захисту інформації уповноважене прийняти скаргу від зображеної на світлині особи та притягнути фотографа до відповідальності, змусити видалити світлину із соцмережі або сайту і навіть стягнути матеріальне відшкодування.

Штрафи за недотримання регламенту сягають 20 мільйонів євро.

І хоча згідно з українським законодавством зйомка у публічному місці передбачена за замовчуванням (Стаття 307 ЦКУ «Про захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомок»), перебуваючи на території ЄС навіть як турист, нововедення доведеться дотримуватися.

Читайте також: Обов'язковий документ про техогляд авто для перетину кордону ЄС – фейк.