Державному підприємству «Ужгородський лісгосп» — 65 років

Державному підприємству «Ужгородський лісгосп» — 65 років

Історія Державного підприємства «Ужгородський лісгосп» розпочалася 14 грудня 1945 року. Це засвідчив відповідний наказ лісового відділу Народної Ради Закарпатської України. Першим керівником повпреда нинішнього держлісгоспу, а тоді Ужгородської дирекції державних лісів і маєтків був Орест Висоцький.

— Цікавий факт, — каже нинішній директор Іван Костів — До штату лісгоспу, окрім директора, його двох заступників та бухгалтера, колись входила й така екзотична на нинішній час посада, як конюх-кучер. Нині ж нашу роботу не можна уявити без сучасних технологій, у тому числі для таксації деревостанів при проведенні лісогосподарських заходів із використанням електронної мірної вилки для замірювання діаметрів дерев з портативним комп’ютером, ультразвукового висотоміра тощо. До слова, цьогоріч наше господарство ввійшло до списку пілотних підприємств із впровадження електронного обліку деревини. Маємо комплекс програм для матеріально-грошової оцінки лісосік, розрахунку сортиментної структури, формування чергових лісосік, обліку заготовленої та реалізованої деревини. Облік площ та межі лісів підприємства проводиться з використанням супутникових та аерофотознімків.

Іване Васильовичу, та все ж якими досконалими й ультрасучасними не були б ці технології, а найвідповідальніша робота лягає таки на плечі лісівника...

— Безперечно. Кілька поколінь наших попередників оберігало й примножувало багатства лісу. Їхня праця, як і всіх наших колег-лісівників, чи не найповніше відображена в поетичних рядках Максима Рильського: «Хто діброви молоді ростить — сам достоїн людської любові». І хоч наше підприємство за цей період мало різні назви,  прізвища його ветеранів вписані золотими буквами в історію лісгоспу. Перелічити їх неможливо, та все ж слід назвати імена Леоніда Грищенка, Івана Настича, Володимира Воробйова, Ріхарда та Вікентія Райнішів, Івана Шимона, Золтана Бакші, Юрія Штулера, Михайла Анталовці, Марії Штібель, Олени Легези, Івана Терещенка. Заслуженими працівниками лісового господарства та промисловості України стали колишній лісничий Василь Яцків та колишній  головний інженер Вадим Шевко.

Серед ветеранів, котрі продовжують трудитися в колективі й мають звання «Відмінник лісового господарства», лісничі Михайло Куштан ( минулого року він визнаний кращим лісничим області), Володимир Войтович, Михайло Свида, спеціаліст Світлана Костів. Їхній трудовий стаж у галузі перевищує три десятиліття. Не можна не згадати й прізвищ тих, хто користується в колективі шаною й повагою. Це головний лісничий Валентин Геккер, головний бухгалтер Василь Кий, головні спеціалісти Євген Нападій, Петро Лазар, Степан Вайдафі. Серед помічників лісничих — Василь Лиситчук, Олександр Турянчич, Євген Войтович, Василь Синичка, серед майстрів лісу — Михайло Бланяр, Іван Лоскій, Ігор Олійник, Юрій Глаголич, з-поміж лісників — Олександр Семетковський, Юрій Архій, Іван Митровка, Петро Бланяр, Дезидерій Микла, Стефан Логін, Михайло Ватуня, Іван Повхан, Олександр Келемен, Михайло Буглина, Атілла Мішак, Михайло Швенда, Михайло Яблонський, Василь Лоскій.

Користуючись нагодою, хочу привітати їх з ювілеєм підприємства й побажати міцного здоров’я, злагоди в сім’ях як запоруки для доброї праці.

Разом з тим повсякчас дбаємо про те, хто прийде нам на зміну. Майже 15 років на основі угоди між держлісгоспом та Кам’яницькою загальноосвітньою школою І—ІІІ ступенів (директор Михайло Мазюта) діє шкільне лісництво. Воно стало потужним екологічним центром шкільної молоді Ужгородського району. Без участі наших юних помічників не обходиться жодна весняна лісокультурна кампанія. Вони залучаються до виконання цілого комплексу лісогосподарських заходів — заготівлі лісового насіння, догляду за шкілками й розсадниками тощо. Членам лісництва пошито фірмовий одяг, їм виділяємо транспорт і кошти для участі в найрізноманітніших змаганнях та конкурсах. Прикметно, що звідти, як правило, вони привозять нагороди за призові місця. Чимало членів лісництва – випускників школи за нашими направленнями навчаються в Закарпатському та Сторожинецькому лісових коледжах, Ужгородському національному університеті , Національному лісотехнічному університеті України (м.Львів). Серед них — Віталій Ковальчук, Ксеня Німців, Ігор Кузьма, Олексій Кузнецов, Тетяна Штіфель.

Ювілеї – це своєрідні віхи шляху пройденого. За ними настають трудові будні. Які вони у вашого колективу?

— Головне завдання нашого підприємства, як й інших господарств, вирощування високопродуктивних, корінних за породним складом насаджень із оптимальним використанням потенціалу лісорослинних умов. Такі насадження покликані забезпечувати, насамперед, захисні, рекреаційно-оздоровчі та природоохоронні функції.

Лісовий фонд, що наданий у постійне користування лісгоспу, займає площу 17,2 тис. га. Площа земель фонду, вкритих лісовою рослинністю, сягає 17 тисяч гектарів. Характерним є те, що тільки 11 відсотків цієї площі належить до категорії експлуатаційних лісів. На решті площ цього фонду рубки головного користування заборонені через те, що ці ліси віднесли до категорії захисних, рекреаційно-оздоровчих та лісів природоохоронного, наукового й історико-культурного призначення. За таких обставин покривати дефіцит бюджетного фінансування за рахунок реалізації деревини від рубок головного користування можливості нема.

Тож доводиться вишукувати нові підходи до господарювання, застосовувати нетрадиційні форми організації виробництва і праці. Добре у цій справі прислужився досвід наших сусідів з Угорщини, Словаччини та Польщі.

До нашого невеликого колективу входять апарат управління лісгоспу (7 чоловік) та лісова охорона. Виконання всього комплексу лісогосподарських робіт проводимо згідно з договорами з підрядними спеціалізованими підприємствами. Силами штатних робітників виконуються тільки специфічні роботи, що потребують високої лісівничої кваліфікації.

Ліс як живий організм теж хворіє?

— Цього року, коли перші шість місяців випадали інтенсивні дощі, у Великодобронському лісництві, наприклад, до кінця червня було затоплено дві третини лісу. Відтак настала аномальна для наших країв спека. Це створило сприятливі умови для розповсюдження шкідників лісу та його хвороб. Тож усю увагу звернули на санітарно-оздоровчі заходи із попередження поширення шкідників і хвороб на здорові насадження. У наших лісах переважають листяні породи, й масове захворювання ялинників на них не поширюється. Тому ми прийшли на допомогу в проведенні санітарно-оздоровчих заходів Рахівському та Брустурянському підприємствам.

І ще таке. Одним із найважливіших заходів нинішнього року стало  лісовпорядкування. Цей захід проводиться раз на десять років із метою інвентаризації лісових масивів, фіксування всіх змін, що відбулися у них за цей період, адже ліс — це живий організм, який росте і розвивається. На одній ділянці  висохли дерева – необхідно запланувати санітарне очищення, на іншій ділянці, де був посаджений молодий ліс, слід провести догляд за деревами головних лісоутворюючих порід – дуба, бука, ясена шляхом вибирання дерев порід-бур’янів (осика, верба тощо), що характеризуються швидким ростом і тому пригнічують дерева основних порід.

І насамкінець, як завершує підприємство нинішній рік?

— За 11 місяців у розвиток лісового господарства вкладено 5,8 млн. грн., що на 40 відсотків більше, ніж торік. На 70% зросла цьогоріч продуктивність праці, обсяги реалізації продукції — на 50%, і сягли вони 6 млн. грн.

Податків і внесків до державних фондів сплачено 1,7 млн. грн., що на 10 відсотків більше порівняно з відповідним періодом минулого року. Впродовж сезону заготовлено 30 видів насіння дерев і кущів.

Якщо ви знайшли помилку, виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Коментарі -
Зачекайте...