У Кушниці після виборів сільського голови розгорівся величезний кофлікт

Зараз ситуація в Кушниці близька до патової. Після виборів голови сільської ради дотепер не зрозуміло, хто має керувати сільрадою. Чи Михайло Штефко, колишній директор державного сільськогосподарського підприємства «Кук», який після підрахунку голосів став переможцем, чи Іван Батрин, що два останні терміни був головою сільради, цього разу посів друге місце, але після перерахунку голосів раптом випередив конкурента.

Село розділилося на два табори. Наш кореспондент переконався у цьому на власні очі, побувавши в понеділок у Кушниці. На сесії сільради, яку хотів провести Іван Батрин (хоча три дні перед тим Іршавський райсуд заборонив сільській виборчій комісії оголошувати його головою на пленарному засіданні сесії сільради), дійшло навіть до сутички і виклику наряду міліції. Про крики, образи і лайки зайве й говорити. У підсумку засідання так і не відбулося.

Почалися проблеми задовго до виборів. Але до оголошення результатів обходилося мирно. У сам день голосування Михайлові Штефку довелося надавати медичну допомогу. Чоловік знепритомнів на виборчій дільниці після того, як закінчився перерахунок голосів і стало зрозуміло, що він переміг. Просто з дільниці машина «швидкої» відвезла його до лікарні -- не витримав психологічної напруги.

Далі закрутилося... Іван Батрин у лікарні привітав конкурента з перемогою, потиснувши йому руку. Та вже наступного дня почалося незрозуміле, і сьогодні переможцю виборчих перегонів доводиться в суді відстоювати свій результат. Зауважимо, що суд стає на бік Михайла Штефка, але сільська виборча комісія ігнорує судові рішення.

Якщо коротко, події після виборів розвивалися так. Другого листопада виборча комісія приймає рішення (незаконність якого вже доведено Львівським апеляційним адміністративним судом) про повторний підрахунок голосів. Підставою для перерахунку стала незгода з результатами виборів Івана Батрина (який, нагадаємо, перед тим привітав опонента з перемогою). І ось після повторного підрахунку 2 листопада Кушницька сільська виборча комісія встановлює новий результат — перемагає вже І.Батрин. При цьому слід зауважити, що в заяві пан Батрин просив перерахувати голоси тільки на одній дільниці, однак голова Кушницької сільської виборчої комісії Дмитро Гецко чомусь вирішив провести перерахунок на обох.

Наступного дня Михайло Штефко оскаржує це рішення в Іршавському районному суді. Отримавши 8 листопада відмову в задоволенні позову, подає апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду. І виграє позов. Суд, постанова якого оскарженню не підлягає, вирішив (цитуємо):
«визнати неправомірними дії Кушницької сільської виборчої комісії щодо прийняття рішення про повторний підрахунок голосів виборців»;

«скасувати рішення Кушницької сільської виборчої комісії про проведення повторного підрахунку бюлетенів»;

«зобов'язати Кушницьку сільську виборчу комісію встановити підсумки голосування з виборів кушницького сільського голови та прийняти рішення на підставі протоколів дільничних виборчих комісій №05006 та №05007 про підрахунок голосів виборців...»

Після цього події розвиваються ще цікавіше. Наступного дня після суду у Львові Дмитро Гецко на засіданні виборчої комісії разом зі своїм секретарем випадково знаходять новий примірник протоколу дільничної комісії №05007, в якому кандидат Батрин має вже на два голоси більше, а кількість виборчих бюлетенів, які визнані недійсними, з 19 скоротилася до 17.

Вважаючи, що голова сільської виборчої комісії разом із кандидатом І.Батрином фальсифікують результати голосування, Михайло Штефко знову звертається до Іршавського райсуду з проханням заборонити комісії оприлюднювати результати виборів сільського голови. Та попри те, що суд 5 листопада задовольнив це клопотання, 11 числа в іршавській газеті «Нове життя» виходить повідомлення Кушницької сільської виборчої комісії про те, що головою села обрано Івана Батрина.

Коли поцікавилися у голови комісії Дмитра Гецка чому, попри заборону суду, рішення таки було оприлюднене, той спочатку відмовлявся відповідати на запитання, а далі дав абсолютно нелогічну відповідь: «Рішення комісії було прийняте раніше, ніж ухвала суду (інакше й бути не могло, бо саме це, прийняте комісією рішення, оскаржувалося в суді. -- Ред.), а коли я отримав ухвалу суду, ми вже віддали рішення на публікацію в редакцію газети». Одне слово, дивина.

Подивувала і відповідь пана Гецка на наше запитання чому (знову ж таки, попри судову заборону) пленарне засідання сесії сільради Іван Батрин веде як уже чинний голова села? З його слів, суд запізнився з ухвалою, оскільки перше засідання сесії, на якому комісія оголосила Івана Батрина офіційним сільським головою, відбулося раніше, ніж судове засідання. На наше прохання нам надали список депутатів сільради, нібито присутніх 16 листопада на першій сесії шостого скликання, з підписами 12 депутатів (усього в раді їх двадцятеро).

А через якихось  півгодини з'ясувалося, що насправді на тій сесії були присутніми тільки 10 депутатів, тобто кворуму не було, отож сесія нелегітимна. На диктофон Дмитро Радь розповів, що разом із Сергієм Гецком (обидва депутати сільради) не був присутнім 16 листопада на засіданні сесії, бо їздив із ним у бізнесових справах. Але зізнався, що підписався в документі, бо «його про це попросили».

Отож Михайло Штефко написав скаргу прокурору Іршавського району М.Гангуру з проханням «провести перевірку по викладених фактах і притягнути винних осіб до відповідальності». Крім того, пан Штефко підготував відповідне звернення до Президента Віктора Януковича та Генерального прокурора України Віктора Пшонки.

Поки тривають прокурорська перевірка та черговий суд, у Кушниці вже збірали підписи близько 700 людей (що значно більше, ніж отримав кожен із цих двох кандидатів), котрі вважають, що результати виборів сільського голови сфальсифіковано, і виявляють бажання провести повторне голосування. Однак голова комісії Дмитро Гецко у коментарі на цю тему повідомив, що юридичних підстав для цього немає, така процедура не прописана в законодавстві. Тож він не вважає цей варіант прийнятною альтернативою.

Що ж стосується самих кандидатів, то обидва не проти йти ще раз на вибори. Зокрема, Іван Батрин, відповідаючи на це запитання, заявив: «Я готовий іти хоч куди!». Коли ж ми спитали, чому, якщо він має рацію, суди виносять рішення на користь Михайла Штефка, пан Батрин заявив, що його опонент, мовляв, заплатив суддям і ті навіть не хочуть слухати його доказів...

P.S. Редакція володіє копіями усіх документів, на котрі посилався автор матеріалу, — публікації в газеті «Нове життя", судових постанов та ухвал, протоколів та рішення виборчих комісій, скарги Михайла Штефка, списку виборців (з адресами, паспортними даними та особистими підписами), котрі вважають вибори сфальсифікованими і виявляють бажання провести повторне голосування.