Водохреща або Богоявлення Господнє: історія та традиції

Цей день для християн є не менш важливим ніж день, коли народився Ісус Христос, або день, коли він воскрес. Йордан — ще одна назва цього великого свята, а також Богоявлення. 

Коли Ісусу виповнилося тридцять років, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя на річці Йордан. Згідно християнських переказів, коли Син Божий виходив із води, небеса розкрилися, і в цю мить на його плече опустився голуб. Це був Святий Дух. Звідси й пішла традиція хрещення у воді.

Своїм водохрещенням у Йордані Спаситель започаткував Таїнство водохрещення – одне із семи головних церковних таїнств, через яке людина ніби наново народжується.

Магічними властивостями свяченої води вважають здатність гамувати пристрасті, відганяти від оселі злих духів, дарувати хворому одужання часто навіть від невиліковних хвороб. Деякі священики переконані, що не існує ліків кращих за святу воду.

В Україні, через те, що свято припадає на зиму, пірнати доводилось в ополонку під лід. Для цього за кілька днів до Водохреща на річці вирубується ополонка у формі хреста, куди потім пірнають усі охочі. В усіх річках, озерах та навіть у крані вода вважається цілющою.

Але перед тим, священик проводить біля ополонки богослужіння, потім він занурює в річкову воду  хрест під спів хору «Во Йордані хрещуся тобі, Господи…». Лише після цього вода вважається освяченою, і люди набирають з ополонки у принесений із собою посуд свячену воду. Далі громада повертається додому. За народними віруваннями, коли священик опускає хрест у ополонку, з річки вистрибує нечиста сила, і гуляє вона землею до тої пори, поки якась жінка не випере в річці білизну. Газдині не квапилися повертати нечисту силу у воду — хай побільше її загине від сильних морозів. За легендою, на Водохрещення вода в річці на якусь мить перетворюється на вино.
Завершення зимових свят

У народі вважалося, що попіл після Різдвяних Свят не можна зберігати — ні в хаті, ні в дворі, бо накличете у дім пожежу. У вечір Водохреща його треба винести на річку та розсипати на лід.

На наступний день, 20 січня — всі повертались до звичного ритму життя. Після цього свята можна було справляти весілля та співати пісень, вживати у їжу м’ясо та смаколики. Бо вже за кілька тижнів наступав Великий піст, який триває аж до самого Великодня.

Народні прикмети

• 1. Якщо все небо буде похмурим, то всякому хлібу родитися добре; якщо ж тільки на сході, то добре вродить жито, на півдні просо, а на півночі – гречка.
• 2. Якщо цього дня ясна й холодна погода – на посушливе літо, похмура й сніжна – на рясний урожай.
• 3. На Йордан сніг іде до урожаю, а ясний день до неврожаю.
• 4. Якщо йдучи на Йордан, пролетять поперед горобці, то в селі буде велика смертність дітей, граки біда для молоді, а гуси – для літніх людей.
• 5. Під час освячення води йде сніг — добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.
• 6. Якщо вдень випав іній, то у відповідний день (такого ж числа) треба сіяти пшеницю.
• 7. Якщо в цей день зоряна ніч, то вродять горіхи і ягоди.
• 8. Якщо похмуро, то хліба буде вдосталь.
• 9. На Водохреща день теплий. Значить буде хліб темний.
• 10. Лапатий сніг — до врожаю.

Нагадаємо, сьогодні мукачівці відзначать Водохреща на Латориці. Місцем обрядового купання визначено територію міського пляжу біля кафе-бару “Гавань”.