На Закарпатті масово паспортизують циган
В Закарпатті взялися масово видавати паспорти ромам. Без документів тут більшість циган. От і вирішили, аби вони могли влаштуватися на роботу – слід видати їм документи.
Паспорт отримає кожен, від шістнадцятирічних до дідусів і бабусь.
За офіційними даними циган в Закарпатті майже 14 тисяч, за неофіційними - втричі більше. Найбільше їх в Ужгородському, Мукачівському та Берегівському районах. Живуть в хаотичних таборах. І не мають ані паспортів, ані жодних дозвільних документів на житло. Більшість хат тут збудовано самовільно. Тому офіційно реєструвати їхніх мешканців влада не поспішає.
Віталій Глагола, журналіст: “На більшість таких осель цигани не мають жодних дозвільних документів. Міська влада з цим уже змирилася. Та мають проблему роми: вони не можуть собі та своїм дітям оформити приписок, в цих будинках”.
Місцеві посадовці вирішили - кожному рому потрібно дати по паспорту. Вже й листівки з роз’ясненнями виготовили.
Юрій Гузинець, начальник відділу у справах національностей Закарпатської ОДА: “Нами було прохання виготовити методичні рекомендації, які будуть стосуватися виключно ромів. Там будуть міститися роз’яснення щодо отримання паспорту громадянина України, а також реєстрації на місці проживання”.
Без документів можна й життя прожити. Але є нюанс. Без паспорту та приписки циган не хочуть брати на роботу. Тому заробляють хто як може, хто вулиці підмітає, а хто металобрухт на смітниках збирає. Аранка бідкається - бажання працювати є, а от можливості - жодної.
Аранка Лацко, мешканка Ужгорода: “У мене дочка без приписки і без документів. В мене два внуки. Ніколи ще не отримувала допомогу на них. Ось тут восьмирічних, а ось тут дванадцять. Дівка така здорова, молода. Могла б працювати, але ніде не приймають. А ходять по смітникам. Це не ганьба?“
Живуть цигани бідно. В кожній ромській сім’ї від 5 до 15 дітей. Мешкають всі гуртом. В тих нечисленних будинках, чиї власники мають всі документи може бути прописано понад 50 людей.
Тибі Терпак, мешканець Ужгорода: “В мене десь сорок чоловік без паспортів. Люди мають по 5-6 дітей. Ніяку допомогу не отримують. Біднота. Треба подумати, щоб зробити людям паспорти й приписки. А куди людям діватись? Хати знищувати? Чи що?”
Не зважаючи на низький рівень життя ромів - супутникове телебачення невід’ємна складова майже кожної хати. Люди стежать за тим, як живуть люди за межами табору.
