Bellingcat опублікував нові деталі у справі "вагнерівців"

Видання "Українська правда" цитуючи Bellingcat та The Insider, зазначає, що ця спецоперація, яка не має аналогів за своєю складністю і масштабом, повинна була завершитися примусовим приземленням літака з кількома десятками бойовиків на території України, проте в останній момент, коли "вагнерівці" вже прямували до мінського аеропорту, операцію було "перенесено" після зустрічі розвідників з політичним керівництвом, що закінчилося арештом найманців силами білоруського КДБ.

Перша частина розслідування присвячена тому, як українські розвідники вербували бойовиків ПВК Вагнера та отримали з їхніх рук прямі докази їхньої участі у військових злочинах.

Зазначається, що ідея спецоперації розпочалася ще у 2018 році, коли розвідники дізналися, що бойовики повертаються до рідних сіл Росії, сидять без роботи, спиваючись та впадаючи в депресію – це стало можливістю для українських спецслужб.

Спочатку ідея полягала в тому, щоб виманити 4–5 осіб на територію Угорщини під приводом, що для роботи у новій ПВК треба пройти підготовку у спеціальному тренувальному таборі. В Угорщині їх затримали б, екстрадували в Україну і судили.

До вересня 2019 року ГУРМО зібрало персональні дані понад тисячі найманців, переважна більшість з яких воювала на сході України в якийсь момент між 2014 та 2018 роками. З цієї тисячі їх особливо цікавили ті, хто засвітився у якихось військових злочинах на території України, — це кілька десятків конкретних осіб.

Для вербування цих найманців було створено групу зі співробітників спецслужб та проєкт із кодовою назвою "Авеню".

Команда придумала правдоподібну небойову задачу, і як таку обрали охорону нафтових об'єктів "Роснефти" на Близькому Сході.

Розслідувачі зазначають, що важливим учасником проєкту був колишній офіцер середньої ланки ГРУ, заарештований та завербований українською розвідкою у "ДНР" кількома роками раніше. Він повернувся до Росії і вийшов на пенсію, але через деякий час на прохання українських розвідників знову почав шукати роботу в Міноборони та успішно знайшов.

Він став важливим членом команди, який міг надавати інформацію, попереджав про ризики і потенційно був корисним для підтвердження легітимності операції з вербування, якщо виникне потреба.

Роль "головного рекрутера" і "куратора проєкту від спецслужб" зіграв спецпризначенець із реальним бойовим досвідом, який добре знається на деталях війни на Донбасі та в жаргоні, який використовується російськими найманцями.

У квітні 2020 року відповідальним за проєкт "Авеню" було призначено українського спецпризначенця, який раніше входив до складу контррозвідки СБУ і керував операцією з арешту Цемаха.

Розслідувачі також розповідають про другий сценарій посадки літака в аеропорту України – це загроза вибуху на борту. У цьому сценарії, щойно відповідний наземний диспетчерський пункт буде проінформований про загрозу, він на свій розсуд дає вказівку літаку приземлитися в аеропорту на свій вибір, оскільки гіпотетичний ризик від вибуху поширювався не лише на пасажирів, а й на людей на землі. Мало того, згідно з міжнародним правом, українські авіадиспетчери можуть дати вказівку пілоту не повідомляти пасажирів про аварійну ситуацію або навіть про зміну траєкторії польоту. Саме цей варіант і був прийнятий за основу як найнадійніший.

Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.

Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.

Дізнайся першим!