Примус до компромісу

Як зізнався в останньому інтерв’ю губернатор Закарпаття, він обрав рішучий та командний стиль керівництва областю. Втім, з огляду на перші місяці на чолі краю, ця рішучість подекуди нагадувала волюнтаризм. А надто, що стосується кадрових призначень. Хоча до і після призначення експерти в один голос заявляли: Олександр Ледида – людина компромісу.

Останнє засідання Закарпатської обласної ради засвідчило, що в краї далеко не всі згодні з нинішнім курсом голови обладміністрації. А спільне голосування по рядку питань фракції Нашої України, серцевину якої складають представники Єдиного Центру, та БЮТ дали підстави говорити про утворення нової більшості, головна мета якої – стримувати «апетити» біло-синьої влади Закарпаття.

Щоб розібратися у ситуації, яка нині склалася в обласній раді та загалом у політикумі області портал «Мукачево.нет»  звернувся до провідних політичних експертів краю.

Сергій Федака, професор, політолог:

– В обласній раді де-факто склалася нова коаліція між фракціями БЮТ і НУ. І відповідно відбувся владний перерозподіл. П� очолила виконавчу владу, представницьку – дві інші політичні сили.

Якщо згадати події на минулому засіданні облради, то гадаю, для губернатора було важливим прийняття бюджету. У цьому питанні всі  були єдиними, на відміну від позиції щодо Харківських угод.

На мою думку, нова коаліція не буде оформлена офіційно: з деяких питань будуть знаходити компромісні варіанти, домовлятися.

Зі свого боку губернатор також намагатиметься домовитися з депутатами. Гадаю, успішні спроби будуть.
Щодо форм тиску, то я не виключаю, що коаліція може поставити питання про недовіру. Втім, як на мене, значно ефективніше буде тиснути на губернатора і «виторговувати» від нього потрібне.

Віктор Пащенко, директор Закарпатського інституту політичних досліджень:

– З приводу останнього засідання обласної ради, то, як на мене, визначальним є те, що БЮТу вдалося домогтися введення 14 своїх депутатів. Як результат – попередня коаліція формально, чи неформально розпалася. Примітно також, представник другої по величині фракції – Андрій Сербайлов – став заступником голови облради.

Водночас, якщо прийняття бюджету було прогнозованим, рішення про перепідпорядкування фонду майна, як на мене, є знаковим. Більшість депутатів – і БЮТ, і НУ – вирішили підпорядкувати собі цей сектор, тобто облраді, посилити контроль за можливим дерибаном.

Поки що усі події у владній верхівці пов’язані із спробами позиціювання – іде пошук нової конфігурації, але якою вона буде, поки важко сказати. Моє особисте враження таке, що «нашоукраїнці» та «бютівці» в області знаходяться далі один від одного, ніж НУ і Партія регіонів – ментально, політично, – тому не бачу серйозних підстав для союзу НУ і БЮТ. Вони будуть спільно контролювати та стримувати владу, але про оформлення у коаліцію, я б наразі не говорив.

Щодо губернатора Олександра Ледиди, то він працюватиме з усіма. Це людина за характером не надто конфліктна. Гадаю, Ледида  підтримуватиме рішення центральних органів, висловлювати їм солідарність, однак в області максимально дистанціюватиметься від політики. Як він говорить: «Я – не політик, я економіст». Він працюватиме з усіма депутатами, а не з фракціями.

Питання, яке може роз’єднати політику – це питання майна. Але при наявній системі є контроль і з боку депутатського корпусу, і з боку ОДА – відвертий дерибан ніхто не дозволить.

Голосування щодо харківських угод демонструє, що надмірно політизованої більшості в обласній раді нема. Це у Львові та Франківську політики радикальні, закарпатці – прагматики. Тому жодних конфліктів з ОДА не передбачаю.

Хоча ближче до місцевих виборів треба буде якось себе позиціонувати, і тут можуть виникнути певні конфлікти. Проте вони перебуватимуть в основному на рівні риторики та піару.

Федір Шандор, директор Карпатського центру полінгових досліджень:

– Останні події в області засвідчили, що влада змінюється поступово зверху вниз, а не навпаки. Це говорить про те, що не вистачає кадрів. Жодна з політичних сил на Закарпатті не здатна «витягти» управління областю виключно за рахунок власного кадрового складу команди.

Відтак, призначення А.Сербайла на посаду заступника голови облради вважаю нормальним заміщенням – попередній теж був з БЮТ. Якщо брати суб’єктивний фактор, А.Сербайло – достойна людина, яка пройшла різні ніші оргроботи.

За результатами останнього засідання Закарпатської облради зменшилася також сфера впливу губернатора. Йдеться про відання майновими питаннями. Гадаю, це правильно, бо кілька десятків депутатів конструктивніше вирішуватимуть їх, ніж одна людина.

У той же час, О.Ледида добре знає стратегічні напрями розвитку Закарпаття. Він людина не конфронтаційна, більш-менш толерантна. До прикладу, організував нормальні стосунки С.Ратушняком.

Всі в очікуванні того, що відбуватиметься в столиці. Тому зараз в політикумі області період природного переформатування. Опісля послідує визначення стратегії та концепцій подальшої роботи.

Губернатор сьогодні діє дуже толерантно. Це нагадує мені період, коли чехи не вибирали якийсь напрямок – москвофільський, українофільський, мадярофільський, а намагалися вивчити ситуацію, щоб не наламати дров. У будь-якому разі зараз важко судити, бо навіть 100 днів ще не пройшло. Разом з тим, я співчуваю О.Ледиді, бо великі регіони пропагують регіоналізацію бюджету, тобто все, що зібрав, залишається в області. Натомість якщо подивитися на бюджетне наповнення Закарпаття, то тут нелегка ситуація.

Я не думаю, що у відносинах депутатів та губернатора дійде до висловлення недовіри керівнику області. Конструктивний губернатор потрібен усім. У Закарпатті, яке пережило 22 країни, виражена толерантність у людей, особливо у тих хто займає високі посади.