Павло Клімкін: "Їду до Будапешту. Сподіваюся на конструктивний діалог"

Як відомо, новий Закон "Про освіту", прийнятий в Україні, викликав гостру і вкрай емоційну реакцію в Будапешті. З різкими заявами виступили високі угорські керівники, бурхлива кампанія розгорнулася в медіа. Це внесло напруженість у традиційно дружні відносини між Україною та Угорщиною.

Павло Клімкін вирішив надати угорському політикуму й громадськості необхідні роз’яснення.

Він наголосив, що згаданий Закон "жодним чином не спрямований проти угорської та інших національних меншин України. Головною його метою є приведення системи освіти в нашій країні до норм і стандартів Європейського Союзу та вимог ХХІ століття, а також відновлення повноцінного функціонування державної української мови, яка протягом століть російської колонізації була насильно витіснена з багатьох важливих сфер життєдіяльності нашого суспільства".

Клімкін закликав "облишити зайві емоції та екзальтовані заяви й тверезо оцінити реальний стан, в якому на сьогоднішній день опинилася угорська молодь в Закарпатті".

За його словами, "у Берегівському районі Закарпаття 75% випускників не змогли скласти обов’язковий в усій Україні тест з державної мови. Що це означає на практиці? Це означає, що вони не зможуть вступити в українські університети, а в перспективі й знайти роботу в державних органах своєї країни..."

За словами українського дипломата, чимало молодих українських угорців вже здобули вищу освіту в університетах Угорщини, знайшли собі роботу на історичній батьківщині або в іншій країні ЄС.

"Проте це саме той випадок, коли блискуча медаль має й вельми непривабливий зворотний бік. Відтік тисяч найталановитіших молодих угорців з Закарпаття у перспективі несе загрозу стрімкої маргіналізації, старіння й знелюднення угорської громади. Сумніваюся, що саме таку мету переслідує нині офіційний Будапешт. І абсолютно впевнений, що такий розвиток подій аж ніяк не відповідає інтересам Києва", - зазначив Клімкін.

На його думку "українське Закарпаття є унікальним європейським мультинаціональним і мультикультурним регіоном, це, можна сказати, Євросоюз у мініатюрі. Ми розглядаємо його як важливий фактор, що пов’язує нас із усією Центральною Європою, а отже, й інтегрує Україну в ЄС".

Клімкін зауважив, що "угорська буде й надалі використовуватися в дитячих садочках, школах та на факультетах. Разом із тим уже в початкових класах на належному рівні викладатиметься й державна мова. У середній школі в обов’язковому порядку вивчатиметься угорська мова та література, інші предмети подаватимуться угорською або українською, їх співвідношення буде додатково визначено окремим Законом про середню освіту, крім того, на про вибір мови викладання тієї чи іншої дисципліни вирішуватиме й сама школа. Угорські випускники і надалі зможуть продовжувати освіту рідною мовою на угорському факультеті Ужгородського університету, а також у Закарпатському угорському інституті в Берегові. Загалом же нова система забезпечить повноцінне знання випускниками обох мов – рідної та державної/"

У зв'язку з істеричною реакцією на Закон про освіту в Росії, Клімкін каже, що "утвердження державної ролі української мови є для нас питанням національної безпеки й цю політику ми будемо проводити твердо й послідовно".

Разом із тим, йдеться не про якісь надзвичайні права української мови, а про виправлення колоніальних деформацій.

- Ми не хочемо нічого, тільки залишити українській мові статус державної, який угорська має в Угорщині, румунська в Румунії чи польська в Польщі. Не більше. Відповідно новий Закон про освіту готувався з ретельним урахуванням норм країн – членів ЄС, релевантних міжнародних документів та міжнародних зобов’язань України. Щоб остаточно розвіяти будь-які сумніви, ми передали цей Закон на експертизу до Ради Європи й Венеціанської комісії, - розповів Павло Клімкін.

Міністр МЗС України готовийнадати роз’яснення й провести необхідні консультації з усіма нашими європейськими партнерами та зацікавленими державами. Саме це і буде головною метою його візиту до Будапешта, який має відбутися найближчими днями. Павло Клімкін в Угорщині сподівається на виважений та конструктивний діалог.