Відповідь Будапешту: Клімкін запрошує послів на Закарпаття, Непоп закликає до діалогу

Так, у вівторок, 10 жовтня посол України в Угорщині Любов Непоп оприлюднила відкрите звернення до угорської влади, в якому закликається перейти від звинувачень до діалогу:

– Останнім часом Україна щодня фігурує в угорських ЗМІ через прийняття нового закону про освіту. Лунають звинувачення у намірі позбавити угорську національну меншину рідної мови, ідентичності та коріння, зростанні антиугорських настроїв і неповазі до власної Конституції, двосторонніх угод, міжнародних договорів. Звучать заяви про блокування українських ініціатив. Озвучено намір ініціювати перегляд Угоди про асоціацію між Україною та ЄС - документа, який є дороговказом на шляху підтриманої українськими громадянами, в тому числі й угорської національності, євроінтеграційної мети.

Роз'яснення української сторони щодо статті 7, яка викликала таку бурхливу реакцію, є публічними. Київ неодноразово підтвердив відкритість до її предметного обговорення, щоб розвіяти побоювання партнерів. Міністр закордонних справ України висловив готовність відвідати Угорщину, Міністр освіти і науки запропонувала зустрітися з Міністром людських ресурсів у Києві. Україна направила Статтю 7 Закону для експертного висновку до Ради Європи. Всі ці кроки надають достатньо гарантій, щоб запровадити новий закон про освіту прозоро та відповідно до європейських стандартів.

Україна зараз досягла того моменту, коли вона не лише на словах, а і на практиці здійснює кроки на обраному її громадянами шляху євроінтеграції. Ми й надалі боремося за відновлення територіальної цілісності і миру в країні в протидії російській агресії, але одночасно працюємо над тим, щоб просуватися шляхом реформ.

Успішними реформи будуть, лише якщо за ними стоїть підтримка суспільства. Для цього потрібно, щоб кожен громадянин відчував себе рівноправним, знав, що він може брати участь у розбудові держави, у вирішенні життєво важливих питань, мав необхідний для цього рівень знань. Це неможливо без запровадження європейських стандартів в освіті, що і є метою нового освітнього закону.

З іншого боку, розуміючи важливість рідної мови для збереження народу, не забуваймо, що державна мова є так само важливою для функціонування держави. У сучасному світі держава може досягти успіху, якщо ці дві складові перебувають у гармонії. І тут не потрібно обирати. Дитина однаково сильно любить обох батьків і саме тому відчуває себе щасливою. Метою нового українського закону про освіту також є не вибір, а поєднання володіння обома - і рідною, і державною – мовами.

Закон не спрямований проти жодної з меншин. В Україні кожен має право вільно приймати рішення щодо своєї ідентичності, але при цьому залишатися частиною єдиної спільноти, ім'я якої - Україна.

Україна не хоче відбирати права меншин на рідну мову та її вивчення, закривати школи, звільняти вчителів. Новим законом ми прагнемо розширити можливості для всіх наших учнів, у тому числі і представників нацменшин, надавши їм той рівень освіти, який дозволить бути конкурентоспроможними в сучасному світі. Якщо школа, де навчається ваша дитина, запропонує забезпечити традиційні знання, але до цього дати і нові, які відкривали б більше можливостей для дитини у дорослому світі, ви без сумніву це підтримаєте. Новий закон про освіту говорить саме про більшу кількість можливостей. Але жодним чином не про асиміляцію чи втрату ідентичності.

Ми хочемо, щоб майбутнє всіх меншин було пов’язане з Україною, щоб вони там бачити потенціал для самореалізації. Власне, це те, що декларує як свій інтерес і угорська держава, - щоб закордонні угорці залишалися і гарно почувалися на своїй батьківщині.

Україна готова говорити з парнерами і розраховує також бути почутою. Сподіваємося, що угорські партнери приймуть нашу пропозицію, як це зробили інші країни, які мали питання до нового закону. Час перейти від звинувачень до діалогу.

Ще раніше в інтерв’ю угорським ЗМІ український посол зауважила, що Угорщина є стратегічним партнером України.

– Дуже здивований заявами глави МЗС Угорщини щодо перегляду Угоди про асоціацію. Планую обговорити всі питання 12 жовтня в Будапешті. Для нас перегляд Угоди про асоціацію можливий лише у контексті забезпечення чіткої європейської перспективи України. Підтверджую готовність до діалогу з Угорщиною на всіх рівнях.Говоритимемо про все, у т.ч. видачу громадянам України угорських паспортів і не тільки. Запрошую наших європейських партнерів відвідати Закарпаття. Планую візит іноз.послів до цього регіону,безпосереднє спілкування з його жителями, - відреагував на слова угорського колеги Павло Клімкін у своєму Twitter.

1/4 Дуже здивований заявами глави МЗС Угорщини щодо перегляду Угоди про асоціацію. Планую обговорити всі питання 12 жовтня в Будапешті

— Pavlo Klimkin (@PavloKlimkin) October 10, 2017

2/4 Для нас перегляд Угоди про асоціацію можливий лише у контексті забезпечення чіткої європейської перспективи України

— Pavlo Klimkin (@PavloKlimkin) October 10, 2017

3/4 Підтверджую готовність до діалогу з ???? на всіх рівнях.Говоритимемо про все, у т.ч. видачу громадянам ???? угорських паспортів і не тільки…

— Pavlo Klimkin (@PavloKlimkin) October 10, 2017

4/4 Запрошую наших європ.партнерів відвідати Закарпаття. Планую візит іноз.послів до цього регіону,безпосереднє спілкування з його жителями

— Pavlo Klimkin (@PavloKlimkin) October 10, 2017

Під кінець дня з офіційною реакцією на слова угорського міністра МЗС виступило й українське дипломатичне відомство:

– МЗС України із здивуванням сприйняло заяву Міністра закордонних справ Угорщини П.Сійярто стосовно перегляду Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Україна завжди сприймала Угорщину як важливого партнера, з яким вирішувала всі питання шляхом діалогу. Це стосується і ситуації щодо нового Закону України "Про освіту".
– Ми готові до діалогу на міждержавному рівні, на рівні громад та у рамках міжнародних організацій. Ми чекаємо представників угорського парламенту як в Києві, так і в Закарпатті. Але дискусія має вестися на основі аргументів. Ми також запрошуємо наших європейських друзів і партнерів відвідати Закарпаття та поспілкуватися безпосередньо з жителями регіону для розуміння ситуації на місці.