Розслідування: Гра амбіцій, або Закарпатський осередок Партії регіонів очікує серйозне випробування владою

Частина І

Обвинувачення в єресі

Підставою для пліток стала розповсюджена в Інтернеті заява, авторами якої начебто є глава Ужгородської організації «біло-синіх» Юрій Бєляков, його колега по осередку Станіслав Пономарьов та ще 46-и однопартійців. Усі гуртом вони звертаються до Януковича-президента з проханням «навести лад в суспільно-політичному житті області».

«Лави обласних ланок партій пронизані зрадництвом, меркантильним інтересом окремих діячів, нахабством і т.п. На прикладі проведення другого туру виборів можна побачити хто є хто», – йдеться в посланні.

Далі «регіонали» згадують у не вельми дружній формі прізвища трьох однопартійців – довіреної особи Януковича у Закарпатті Віктора Феєра, народного депутата Сергія Мошака та керівника обласного осередку партії Олександра Ледиду.

Так, першому Бєляков з однодумцями закидають співпрацю з мером Ужгорода Сергієм Ратушняком заради перемоги у другому турі Юлії Тимошенко. Наслідком цього, на думку «регіоналів-бунтівників», став провал в Ужгороді (Див. таблицю). Хоча завважмо, як голова міського осередку, пан Бєляков у першу чергу повинен нести безпосередню відповідальність за невдачу в обласному центрі. Але менше з тим.

Після обвинувачень на адресу Віктора Феєра, свою порцію докорів отримав головний «регіонал» області Олександр Ледида. За словами Бєлякова і колег, керівник штабу Януковича «практично самоусунувся від будь-якої штабної роботи і відпочивав на кращих гірськолижних курортах Австрії, впевнений що він буде головою облдержадміністрації».

І на решті Сергію Мошаку інкримінували прагнення відвоювати у пана Ледиди крісло губернатора. Відтак, йдеться у заяві, нардеп зробив усе можливе, аби результат Януковича у другому турі був якомога гіршим, зокрема на Перечинщині.

Підсумовуючи, Бєляков з однопартійцями закликав «терміново позбавити членства в партії зазначених осіб і таким чином очистити осередок від залежності Ратушняка та інших керманичей краю».

Спроба бунту чи вигадки журналістів?

Скандальна заява з’явилася на одному з Інтернет-сайтів 9 лютого – з самісінького ранку. Хоч розповсюджувалася мережею вона вкрай обережно, помітили її усі.

Найперше, що кидається в очі – навіть не брак логіки в її появі з точки зору політичного моменту, адже завдання виконано – Янукович переміг. Увагу привертають важливі дрібнички. І тут справа не у відвертих граматичних «промахах» чи відсутності декількох ком.

Дивує інше. Приміром, відколи назва партії, лідером якої є Віктор Янукович, пишеться саме так, як у згадуваній заяві – партія «Регіонів»? Невже «біло-сині» змінили назву? Ні, на всіх офіційних представництвах політичної сили назва без змін.

Пам’ятаєте, як у 90-их українські базари були забиті до відказу кросівками та спортивними костюмами «Reabok»? Хоча насправді, назва популярного бренду – «Reebok». Здавалося б одна літера – і все, якщо товариші виявляли фальшивку, то глузливих жартів було не уникнути, або носити костюм чи кросівки вдома. Те саме і в політиці: змінюєш літеру з великої на маленьку, чи не там ставиш лапки, – і отримуєш іншу партію.

Далі більше. З інтервалом в одне речення прізвище керівника обласного осередку Партії регіонів пишеться по різному – в одному випадку Ледіда, в іншому – Ледида. Знаєте, часом у Microsoft Word автоматично спрацьовує функція виправлення помилок. Та якщо, до прикладу, прізвище «Ратушняк» Word відразу виправляє на «Ракушняк», то Ледиду, чи Ледіду – тільки підкреслює. Крім того, як можна помилитися з прізвищем свого шефа? Це із тієї ж опери, що і з назвою партії…

Щонайменше ці два моменти уже дають підстави сумніватися у походженні скандальної заяви. Її немає на сайті обласного осередку із зрозумілих причин. Свого часу гарно розрекламоване Інтернет-представництво ужгородських «регіоналів» нині не працює.

Зазвичай, у таких випадках – коли виникає громадський шум з якогось приводу – люди, які його провокують, виступають з публічним підтвердження чи спростуванням чуток. І першим це повинен зробити формальний ініціатор «колотнечі». У нашому випадку, – Юрій Бєляков чи Станіслав Пономарьов. Так вже заведено у публічній політиці. Про решту 46 партійців мова не йде, адже невідомо, хто в їхньому числі.

Утім, з усіх «фігурантів справи» свою позицію громадськості виклав тільки Олександр Ледида. Не виключено, що він би також цього не робив, якби не запланована прес-конференція з приводу результатів другого туру. Власне, на ній головний «регіонал» Закарпаття змушений був, як то кажуть, «віддуватися» за всіх. Ледида був небагатослівним: він лише спростував чутки про розкол, мовляв, все це справа рук недоброзичливців, які заздрять перемозі Януковича. Пояснень з приводу звинувачень, викладених у заяві, «регіонал» уникнув.

Усі спроби порталу «Мукачево.нет» зв’язатися з Юрієм Бєляковим чи бодай з кимсь із його колег по осередку виявилися марними: увесь минулий тиждень за номером  ужгородської організації Партії регіонів, який вказаний на офіційному сайті, ніхто не брав слухавки. Жодних публічних заяв Юрій Бєляков чи Станіслав Пономарьов з цього приводу досі не зробили. Відтак, це є непрямим підтвердженням, що заява – не вигадка журналістів чи просто невдалий жарт.

Іншим, значно вагомішим доказом «валідності» химерного послання є технологія його появи. Примітно, що заява була «вкинута» через медіаресурс очільника громадської об’єднання «Місто» та екс-соціаліста Сергія Слободянюка. Власне, за його підтримки Юрій Бєляков у далекому 2002-ому став депутатом, а згодом і секретарем Ужгородської міськради. Кажуть, вони досі гарні приятелі. Важко повірити, що Слободянюк міг так підставити товариша, – оприлюднивши від його імені «фальшивку»…

У другій частині розслідування читайте про: "Фактор Ледиди", "Фактор Балоги" та особливості внутрішньопартійного тертя у таборі закарпатських "регіоналів"

Колаж: Сергій Якоб