Чотири роки для міського голови обласного центру й депутатів ради явно не вистачає, аби до решти роздерибанити муніципальні землі й майно. Тому на останній сесії «народні обранці» проголосували за звернення до Верховної Ради і Президента з проханням «повернути державницький підхід до такого інституту влади в Україні як місцеве самоврядування» й дати попрацювати не 4 роки, як за новим законодавством, а 5 і, відповідно, не проводити вибори до місцевих органів влади 30 травня цього року.

А поки ще в шию не гонять, депутати вкотре «відзначилися» – знову проголосували за продаж чаші міського басейну на стадіоні «Спартак», що будувався коштом усіх мешканців міста ще 1938 року. Нагадаємо, споруду уже продавали, та громадські протести змусили скасувати скандальне рішення. Натомість прилеглі будівлі й 2 га довколишньої землі таки перейшли у приватну власність родича мера. Тепер же, вочевидь, загарбникам хочеться довершити розпочату справу.

Заодно ужгородські обранці роздали ще чимало землі. Зокрема й три ділянки, хай і не великого розміру, у самому серці міста – на вул. Фединця (навіть без вказання у проекті рішення конкретного розміщення) зі скромним формулюванням «для комерційного використання».

Аби чітко знати, де ще який шматок землі не прилип до потрібних рук, депутати також визначилися, скільки коштів треба «на впровадження Програми коригування генерального плану розвитку міста Ужгород на 2009–2010 роки». У таблиці розрахунку коштів на заходи цього плану дій наводяться шокуючі цифри: 2009 року на коригування генплану було 460 тисяч гривень, на цей – треба ще 260 000. При тому, що сам генплан не коштував і шостої частини цих грошей. Триста тисяч, виявляється, необхідно на цей рік, щоб розробити план червоних ліній, 254 – на правила забудови, ще 150 – на нормативну грошову оцінку. Крім того, зазначено, що 2009 року треба було 90 тисяч на «створення електронної містобудівної карти» і стільки ж – на цей рік. Виникає питання: що ж тоді місто отримало від загадкового технічного бюро кадастру з Луцька? Їй надали безплатний прихисток і всі матеріали геодезичної зйомки, дали можливість збирати гроші з усіх ужгородців, які потребували документів на землю, в обмін на створення згаданої електронної містобудівної карти. Тепер, виявляється, й гроші з бюджету кинули, і ще збираються кинути, а карти як не було, так і нема. Взагалі в депутатів вийшла цікава математика: загальна цифра на коригування генплану вийшла 1 мільйон 54 тисячі, а як писалася словами, то чомусь... зросла на 200 тисяч!

Особливий цинізм міських можновладців виявився у підготовці спеціальної програми «Подолання дитячої безпритульності і бездоглядності та захисту прав дітей на 2010–11 роки». Нею передбачено важливі заходи на кшталт збільшення кількості чиновників, які цим опікуватимуться, створення електронних банків даних, запровадження порядку влаштування дітей у прийомні сім’ї, дитбудинки сімейного типу (ніби загальнодержавних нема) тощо. І це при тому, що тисячі дітей міська влада фактично викинула на вулиці, скоротивши вихователів груп продовженого дня у школах.

Втім за таку нелегку працю чільникам міста треба отримувати належну винагороду. Отож депутати підтримали рішення: «Встановити Адамовському Миколі Гавриловичу, першому заступнику міського голови, Апшаю Федору Васильовичу, Химинцю Володимиру Васильовичу, заступникам міського голови, з 1 січня 2010 року: щомісячну премію в розмірі 65 % посадового окладу; надбавку за високі досягнення у праці й за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50 % посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг і вислугу років; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати; допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати». А відтак вирішили так само допомогти й сиґіняткові меру.

Одним словом, можна не просто сидіти на шиї в ужгородців, а ще й ніжками дриґати...

• Ратушняк
• Ужгородська рада
• дерибан